MSI/MMR, ІГХ

Патоморфологічна та онкологічна панель

Імуногістохімічне (ІГХ) дослідження дозволяє оцінити стабільність мікросателітів та експресію білків системи MMR. Використовується для діагностики спадкових синдромів, прогнозування відповіді на імунотерапію та уточнення тактики ведення пацієнта при пухлинних захворюваннях.

Важливо! Виконання ІГХ дослідження можливе лише після виконання попереднього гістологічного дослідження.

Дослідження дозволяє оцінити порушення системи репарації ДНК та визначити спадковий ризик, прогноз і тактику лікування пухлин у пацієнтів з:

• пухлиною ендометрія для стратифікації ризику рецидиву та виявлення потенційного спадкового синдрому Лінча;
• пухлиною товстої кишки для скринінгу синдрому Лінча та прогнозування відповіді на імунотерапію; 
• іншими солідними пухлинами (наприклад, шлунку, яєчників, підшлункової залози) при підозрі на MSI-H або дефіцит MMR; 
• підозрою на спадкові пухлини через сімейну історію колоректальних чи ендометріальних пухлини або ранній вік розвитку (до 50 років);
• необхідністю оцінки терапевтичного прогнозу пухлини, зокрема чутливості до імунотерапії.

Визначення експресії білків системи ремонту неспарених основ (MMR) та оцінка мікросателітної нестабільності (MSI) за допомогою імуногістохімії є важливим предиктивним та прогностичним біомаркером у пацієнток із солідними пухлинами.

Результати дослідження дозволяють оцінити наявність дефіциту MMR у пухлинних клітинах, що має ключове значення для прогнозування ризику рецидиву, визначення потенційного спадкового синдрому Лінча та вибору оптимальної тактики лікування, включно з можливістю імунотерапії. Застосування MSI/MMR у складі комплексної діагностики сприяє персоналізації лікування, підвищенню його ефективності та оптимізації клінічних рішень.

Імуногістохімічне дослідження

Метод: Патоморфологічна мікроскопія