Мікрографічна хірургія (Mohs, Slow Mohs) (за другий та подальші етапи, за кожний)

Патоморфологічна та онкологічна панель

Мікрографічна хірургія (Mohs, Slow Mohs) (за другий та подальші етапи, за кожний) - наступні етапи мікрографічної хірургії, що виконуються після першого етапу у випадках, коли патоморфологічне дослідження виявляє пухлинні клітини по периферичних або глибоких краях резекції. Метою кожного наступного етапу є повне видалення залишкової пухлинної тканини із максимальним збереженням неуражених тканин.

На підставі карти (mapping), сформованої за результатами попереднього етапу, хірург виконує прицільне висічення тканин лише в тих ділянках, де гістологічно підтверджена наявність пухлини. Кожний додатково видалений фрагмент підлягає повторному патоморфологічному дослідженню з повним контролем периферичних і глибоких країв резекції.

Етапи повторюють до моменту отримання негативних країв резекції (R0), що свідчить про повне видалення пухлини. Залежно від клінічної ситуації дослідження виконується за методикою Mohs (дослідження заморожених зрізів) або Slow Mohs (дослідження парафінових зрізів).

• виявлення пухлинних клітин по краях резекції після першого або попереднього етапу мікрографічної хірургії Mohs (Slow Mohs);
• необхідність досягнення гістологічно підтвердженого радикального видалення пухлини (R0);
• базальноклітинний рак шкіри високого ризику;
• рецидивний базальноклітинний рак;
• плоскоклітинний рак шкіри;
• меланома in situ та окремі меланоцитарні новоутворення (за методикою Slow Mohs);
• дерматофібросаркома, що вибухає (за методикою Slow Mohs);
• пухлини з інфільтративним характером росту або нечіткими клінічними межами;
• локалізація пухлини у функціонально чи косметично значущих анатомічних ділянках;
• необхідність максимального збереження здорових тканин при одночасному повному видаленні пухлини.

Другий та кожний наступний етап мікрографічної хірургії є невід'ємною складовою методу Mohs (Slow Mohs) і забезпечує контроль радикальності лікування шляхом поетапного видалення лише тих тканин, у яких зберігаються пухлинні клітини.

Патоморфологічне дослідження кожного наступного етапу дозволяє:

• оцінити периферичні та глибокі краї резекції після додаткового висічення;
• визначити локалізацію залишкової пухлини відповідно до карти операційного матеріалу (mapping);
• підтвердити або виключити наявність пухлинних клітин у повторно видалених тканинах;
• визначити необхідність виконання наступного етапу мікрографічної хірургії;
• досягти гістологічно підтвердженого повного видалення пухлини (R0);
• мінімізувати ризик місцевого рецидиву;
• максимально зберегти функціонально та косметично важливі здорові тканини.

Гістологічне дослідження

Метод: Патоморфологічна мікроскопія