ВПЛ, генотипування ДНК 28 типів - якісне визначення, FFPE, ПЛР

Патоморфологічна та онкологічна панель

ВПЛ, генотипування ДНК 28 типів-якісне визначення, FFPE, ПЛР - молекулярно-генетичне дослідження, що дозволяє виявити вірус папіломи людини (ВПЛ) у зразку тканини та визначити його тип, без кількісної оцінки вірусної ДНК.

Аналіз проводиться методом полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі (Real-Time PCR), що забезпечує високу чутливість та специфічність навіть при мінімальній кількості вірусної ДНК.

Визначення типу ВПЛ дозволяє визначити ймовірність онкологічного ризику, зокрема ймовірність розвитку цервікальної інтраепітеліальної неоплазії та раку шийки матки, а також диференціювати персистенцію вірусу від нового інфікування при динамічному спостереженні.

Методика є клінічно значущою для моніторингу пацієнтів із підозрою на хронічну ВПЛ-інфекцію або після проведеного лікування, а результати дослідження можуть інтегруватися у комплексну оцінку ризику та вибір тактики ведення пацієнта.

Важливо! Для забезпечення достовірності результату ПЛР-дослідження слід використовувати гістологічно верифікований матеріал того ж зразка, що застосовувався для первинного дослідження.

• жінкам із передраковими змінами шийки матки (CIN 1–3) для уточнення етіології та онкогенного ризику;
• пацієнткам із патологічними цитологічними результатами (ASC-US, ASC-H, LSIL, HSIL, AGC);
• при розбіжностях гістологічних висновків та складних діагностичних випадках;
• жінкам із рецидивними або персистуючими інфекціями ВПЛ, особливо при наявності високоонкогенних типів;
• пацієнткам із підтвердженими пухлинами шийки матки, вульви, піхви, для визначення впливу ВПЛ на розвиток захворювання;
• для оцінки прогностичних факторів та вибору тактики лікування при онкогінекологічних захворюваннях;
• у рамках контролю після лікування дисплазії чи неоплазії шийки матки для виявлення персистенції або повторного інфікування.

Молекулярне визначення та генотипування ДНК вірусу папіломи людини (ВПЛ) є ключовим інструментом у сучасній гінекологічній практиці для оцінки онкогенного ризику та персоналізації ведення пацієнток. Результати дослідження дозволяють ідентифікувати високоонкогенні та низькоонкогенні типи ВПЛ, що дає змогу точно оцінити ймовірність прогресування передракових змін шийки матки та ризик розвитку раку.

Дослідження є клінічно значущим для диференціації персистенції вірусу від нового інфікування, що важливо при динамічному спостереженні, контролі ефективності лікування та ранньому виявленні рецидивів. Таким чином, молекулярна діагностика ВПЛ забезпечує обґрунтоване ведення пацієнток із передраковими змінами, дисплазіями та онкогінекологічними захворюваннями, підвищуючи точність прогнозу та ефективність лікування.

Клінічний діагноз:

Номер блоку, обраного для дослідження:

Контроль якості виділення ДНК:

Генотип. ВПЛ 19 високоонкогенних типів 16,18,26,31,33,35,39,45,51,52,53, 56,58,59,66,68,69,73,82

Метод: Полімеразна ланцюгова реакція в реальному часі
Одиниця виміру: геномних еквівалентів/зразок

Референтні значення:

Генотип. ВПЛ 9 низькоонкогенних типів 6,11,40,42,43,44,54,61,70

Метод: Полімеразна ланцюгова реакція в реальному часі
Одиниця виміру: геномних еквівалентів/зразок

Референтні значення: