Терміни виконання
Оцінка стану щитоподібної залози
Щитоподібна залоза синтезує 2 основні гормони - це тироксин (Т4), який містить 4 атоми йоду, і трийодтиронін (Т3). Синтез Т3 в щитоподібній залозі становить приблизно 20% від загальної кількості Т3, решта утворюється шляхом перетворення (дейодування) Т4 в Т3 у периферичних тканинах.
Рівень циркулюючого Т4 набагато вищий за рівень Т3 (співвідношення Т4 до Т3 становить близько 10:1), але Т3 біологічно у 3-4 рази потужніший за Т4, його дія коротша через коротший період напіввиведення порівняно з Т4. Т4 вважається прогормоном для Т3 - біологічно найактивнішого гормону щитоподібної залози. Трийодтиронін має в 15 разів більш високу спорідненість до рецептора щитоподібної залози порівняно з Т4.
Гормони циркулюють в зв'язаній (загальна фракція) та незв'язаній (вільна фракція) з білками формах. Метаболічно активними є вільні форми.
оцінки функції щитоподібної залози.
застосовується для комплексної оцінки функції щитоподібної залози.
Трийодтиронін загальний (Т3 заг.)
Метод: Хемілюмінесцентний імуноаналіз
Одиниця виміру: Наномоль на літр
Референтні значення:
| Вік | Ч | Ж | Коментарі |
|---|---|---|---|
| 0 - 1Р | 1.40 - 3.96 | 1.40 - 3.96 | |
| 1Р - 12Р | 1.84 - 3.12 | 1.84 - 3.12 | |
| 16Р - 19Р | 1.51 - 2.95 | 1.51 - 2.95 | |
| 19Р - 130Р | 1.34 - 2.73 | 1.34 - 2.73 | |
| 12Р - 16Р | 1.77 - 3.16 | 1.54 - 3.00 |
венозна кров
За 24 години виключити фізичні навантаження та стреси. За 4 години Витримати голодування, виключити жирну їжу. Можна пити воду. Для дітей до 1 року - бажано дотриматись максимально можливого проміжку між годуваннями, або безпосередньо перед наступним годуванням.
венозна кров
Біоматеріал для дослідження:
Сироватка ВК.
Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці:
Вакутейнер з розподільним гелем, 3,5 мл.
ПреА обробка перед транспортуванням:
центрифугувати пробірку.
Умови доставки:
Температура від 2 до 8 градусів,
24 год.
• Аномалії зв'язуючих білків можуть спричинити значення, що відхиляються від очікуваних результатів. Патологічні концентрації зв'язуючих білків можуть призвести до результатів за межами референтного діапазону у пацієнта, який фактично перебуває в еутиреоїдному стані. У таких випадках показано проведення дослідження на вільний Т3 або вільний Т4.
• Терапія аміодароном може призвести до зниження рівня Т3.
• Фенітоїн, фенілбутазон та саліцилати спричиняють вивільнення Т3 зі зв'язку з зв'язуючими білками, що призводить до зниження рівня загального Т3 при нормальному рівні вільного Т3.
• Аутоантитіла до гормонів щитоподібної залози можуть впливати на хід лабораторного процесу, що призводить до хибних результатів.
• У рідкісних випадках у деяких людей можуть утворюватися антитіла до мишачих або інших тваринних антитіл (часто їх називають людськими антимишачими антитілами [HAMA] або гетерофільними антитілами), що може спричинити інтерференцію при імуноаналізах.
• Присутність антитіл до стрептавідину зустрічається рідко але може впливати на результати дослідження.
• Спостерігається перехресна реактивність L-T3, D-T3
• при гіпертиреозі рівні загального Т4 і загального Т3 зазвичай підвищені, але у деяких пацієнтів з гіпертиреозом може бути підвищеним тільки загальний Т3 (Т3 тиреотоксикоз).
• при збільшенні рівня білків, що зв'язують гормон щитоподібної залози• при гіпотиреозі, кретинізмі, хронічному тиреоїдиті та зрідка, при підгострому тиреоїдиті. Зниження рівня заг Т3 не є надійним маркером гіпотиреоза.
• рівень загального Т3 часто низький при синдромі нетиреоїдної патології у госпіталізованих пацієнтів.
