Терміни виконання
Оцінка стану кальцієво-фосфорного обміну
Неорганічний фосфор - один з основних мінеральних компонентів кісткової тканини (більше 80% від загальної кількості фосфору організму). В клітинах входить до складу нуклеотидів, нуклеїнових кислот, фосфопротеїдів, фосфоліпідів, коферментів, ферментів, АТФ. Кістки людини складаються з гідроксилапатиту 3Са3 (РО4) 3 Ca (OH) 2. До складу зубної емалі входить фторапатит. Метаболізм сполук фосфору відбувається в печінці. Обмін фосфорних сполук регулюється гормонами і вітаміном D. Необхідний для утворення кісток, для підтримки клітинного енергетичного обміну. Обмін фосфору в організмі тісно пов'язаний з обміном кальцію, тому важливе діагностичне значення має співвідношення кальцію і неорганічного фосфору в крові. Концентрація фосфору в сироватці характеризується циркадним ритмом (найвищі значення вранці, найнижчі - ввечері) і схильна до швидких змін, вторинних по відношенню до таких факторів, як дієта (вуглеводна), присутність фосфатзв'язуючих антацидів і зміни рівнів соматотропного гормону, інсуліну та функції нирок.
Екскреція фосфору з сечею дуже варіабельна і залежить від дієти. Є значні добові коливання виведення неорганічного фосфору з сечею з максимальними значеннями після полудня. При стандартній дієті зміни екскреції фосфору можуть бути наслідком патологічних процесів в кістковій системі та нирках. Достовірність інтерпретації тестів екскреції кальцію і фосфатів з сечею зростає при кліренсі креатиніну <40 - 50 мл / хв.
1. Захворювання кісткової системи.
2. Захворювання паращитоподібних залоз.
3. Іммобілізація.
4. Лікування вітаміном Д.
5. Захворювання нирок.
Маркер порушення метаболізму фосфору та пов'язаних з ним порушень функцій центральної нервової системи, утворення кісток і підтримання клітинного енергообміну. Маркер схильності до утворення сечових каменів
Діагностика і моніторинг ефективності лікування:
1. Захворювання кісток.
2. Захворювання нирок.
3. Захворювання паращитовидних залоз.
4. Обстеження пацієнтів з сечокам'яною хворобою.
Фосфор у сечі
Метод: Колориметричний
Діапазон вимірювань: від 0.1
Одиниця виміру: Мілімоль на літр
Референтні значення:
| Вік | Ч | Ж | Коментарі |
|---|---|---|---|
| 0 - 130Р | 12.9 - 43.9 | 12.9 - 43.9 |
сеча
Будь-яка порція сечі, незалежно від часу доби, збирається після туалету зовнішніх статевих органів. Біоматеріал доставити у відділення МЛ ДІЛА протягом 2 годин після збору останньої порції. З правилами збору та доставки біоматеріалу у відділення ознайомтесь в інструкції до дослідження у вкладенні.
сеча добова
Контейнер з сечею (пробірка Vacuette або стерильний/нестерильний контейнер для збору біоматеріалу) доставте у відділення ДІЛА протягом 2 годин після збору останньої порції сечі, згідно з графіком взяття біоматеріалу. З правилами збору та доставки біоматеріалу у відділення ознайомтесь в інструкції до дослідження у вкладенні.
сеча
Біоматеріал для дослідження:
Сеча.
Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці:
Стерильний контейнер з кришкою, 30-40 мл.
Умови доставки:
Температура від 2 до 25 градусів,
24 год.
сеча добова
Біоматеріал для дослідження:
Сеча добова.
Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці:
Стерильний контейнер з кришкою, 30-40 мл.
Умови доставки:
Температура від 2 до 25 градусів,
24 год.
Коментар:
вказати добовий об'єм сечі, в літрах.
- Анаболічні стероїди, андрогени, бета-адреноблокатори (наприклад, ацебутол, піндолол), естрогени, ергокальциферол, фуросемід, гормон росту, гідрохлортіазид, метицилін (при нефротоксичності), фосфати, етідронат натрію, тетрациклін (при нефротоксичності), ві
- Ацетазоламід, Албутерол, антациди, які містять алюміній, амінокислоти, анестетики, кальцитонін, карбамазепін, адреналін, естрамустин, фруктоза, глюкокортикоїди, глюкоза, гідрохлортіазид (тривале застосування), фосфамід, інсулін, ізоніазид, пероральні контрацептиви, фенітоїн, сукральфат.
- Гіперпаратиреоїдизм; вітамін Д-резистентний рахіт; іммобілізація після параплегії або перелому; інтоксикація вітаміном Д; пошкодження ниркових канальців (наприклад, синдром Фанконі); сімейна гіпофосфатемія; ненирковий ацидоз (підвищена екскреція фосфатів, як буфера для сечі); схильність до утворення сечових каменів; лейкоз.
- Гіпопаратиреоїдизм; псевдогіпопаратиреоїдизм; паратиреоїдектомія; акромегалія; метастази в кістки; інфекційні захворювання, зокрема, туберкульоз; гостра жовта атрофія.
