Хламідіоз (хламідійна інфекція)

1. Що таке хламідіоз та хламідії?
2. Симптоми та клінічні ознаки хламідіозу
3. Причини виникнення захворювання
4. Діагностика хламідіозу
5. Які аналізи здати на хламідіоз?
6. Аналіз на інфекції, що передаються статевим шляхом
7. Сучасні методи лікування
8. Профілактика хламідіозу
9. Запитання пацієнтів та відповіді лікаря

Більшість людей рідко говорить про інтимне здоров’я: соромляться, відкладають на потім, сподіваються, що неприємні відчуття минуть самі. Але деякі хвороби можуть суттєво впливати на стан здоровʼя. Однією з таких є хламідіоз. Людина може почуватися цілком нормально, але інфекція вже робить свою справу – викликає запалення, вражає статеві органи, а з часом може призвести навіть до безпліддя.

Багато хто дізнається про хламідіоз випадково – під час обстеження перед плануванням вагітності чи профілактичної діагностики. І перше, що виникає в голові – страх і безліч запитань: «Звідки це?», «Чи виліковно?», «А не запізно?». Сьогодні медицина має всі можливості, щоб вчасно виявити та ефективно лікувати урогенітальний хламідіоз. Головне не відкладати лікування. Знати, що таке хламідіоз, як він проявляється і як його контролювати – це не про сором, а про турботу про себе і близьких.

Що таке хламідіоз та хламідії?

Хламідіоз – це інфекційне захворювання, яке викликають хламідії (Chlamydia trachomatis). Вони передаються переважно статевим шляхом, тому найчастіше пошкоджують слизові оболонки сечостатевих органів. Проте хламідії можуть потрапляти і в інші частини організму: очі, горло, дихальні шляхи та викликати запальні процеси там.

Хламідії – це внутрішньоклітинні паразити, які живуть і розмножуються лише всередині клітин людини. Вони дуже маленькі, набагато менші за звичайні бактерії, але за своєю поведінкою схожі на віруси. Через це хвороба часто протікає непомітно: імунна система не завжди одразу бачить збудника, а симптоми можуть бути слабкими або зовсім відсутніми.

Симптоми та клінічні ознаки хламідіозу

Хитрість хламідіозу в тому, що він може роками залишатися непоміченим. У більшості випадків, особливо у жінок, інфекція перебігає безсимптомно або з незначними ознаками. Може бути відчуття легкого дискомфорту, що не складно сплутати з переохолодженням або звичайним запаленням. Саме тому хламідіоз часто виявляють випадково: під час профілактичного огляду, досліджень на ІПСШ або при обстеженні через безпліддя.

Після потрапляння збудника хламідіозу (Chlamydia trachomatis) в організм інфекція поступово пошкоджує слизові оболонки сечостатевих шляхів. Через 1–3 тижні можуть з’являтися перші симптоми, хоча у частини людей вони взагалі відсутні.

​​​​​​​

Найпоширеніші симптоми хламідіозу у жінок

У жінок інфекція найчастіше розвивається у піхві, шийці матки або маткових трубах. До основних симптомів хламідіозу у жінок належать:

• слизові, гнійні або жовтуваті виділення, часто з неприємним запахом;
• біль або печіння під час сечовипускання;
• дискомфорт або біль під час статевого акту;
• біль внизу живота або у попереку, який може бути ниючим і постійним;
• проміжні кров’янисті виділення (наприклад, після статевого акту або між менструаціями); порушення менструального циклу;
• відчуття свербежу, печіння, сухості у піхві.
  ​​​​​​​

Якщо хвороба переходить у хронічну форму, урогенітальний хламідіоз може поширитися на маткові труби, що призводить до запальних процесів малого таза. Такі ураження часто стають причиною позаматкової вагітності або жіночого безпліддя.

Найпоширеніші ознаки хламідіозу у чоловіків

У чоловіків інфекція зазвичай вражає уретру, простату або придатки яєчок. До основних симптомів хламідіозу у чоловіків належать:

• печіння та біль при сечовипусканні;
• виділення з уретри – слизові або білуваті, особливо помітні вранці;
• почервоніння та свербіж у ділянці отвору сечівника;
• біль у мошонці або паху, іноді – відчуття тяжкості;
• підвищення температури тіла, слабкість.
  ​​​​​​​

Якщо хламідії потрапляють у простату або придатки яєчок, можуть розвинутися простатит чи епідидиміт, що супроводжується болем і набряком, а згодом – проблемами з фертильністю.

Через те, що симптоми хламідіозу у чоловіків та жінок можуть бути слабко виражені або зовсім відсутні, інфекція часто переходить у хронічну форму, яку складніше лікувати. Тому навіть при мінімальних ознаках запалення чи після незахищеного контакту важливо здати аналіз на хламідіоз або пройти тест на хламідії.

Причини виникнення захворювання

Основною причиною розвитку хламідіозу є потрапляння в організм бактерії Chlamydia trachomatis, яка передається переважно статевим шляхом. Найчастіше зараження відбувається під час незахищеного статевого контакту – вагінального, анального або орального. При цьому навіть один контакт з носієм інфекції може призвести до зараження, адже хламідії потрапляють на слизові оболонки, де швидко прикріплюються до клітин і починають розмножуватись всередині них.

Іноді хвороба передається від матері до дитини під час пологів. Якщо жінка має урогенітальний хламідіоз, бактерії можуть потрапити до організму новонародженого під час проходження через родові шляхи. У дітей хламідіоз проявляється кон’юнктивітом або пневмонією вже в перші тижні життя.

Побутовий шлях зараження можливий, але дуже рідко. Хламідії нестійкі до чинників зовнішнього середовища, однак за певних умов (висока вологість, тепло) можуть деякий час зберігатися на рушниках, постільній білизні, нижній білизні. Тому недотримання правил особистої гігієни може становити певний ризик.

Фактори, що підвищують ризик зараження хламідіозом:

• незахищені статеві контакти;
• часта зміна статевих партнерів;
• ранній початок статевого життя;
• інші інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), які послаблюють слизові оболонки;
• зниження імунітету після хвороб, стресу чи перевтоми.
  ​​​​​​​

Хламідіоз – це інфекція, яка не з’являється «сама по собі». Її завжди передає інша людина. Але через те, що більшість інфікованих навіть не підозрюють про свій стан (бо не мають симптомів), захворювання швидко поширюється.

Діагностика хламідіозу

Хламідіоз підступний тим, що часто не має жодних помітних симптомів, але водночас тихо шкодить організму: провокує запалення, ускладнення, безпліддя. Саме тому головне у боротьбі з ним – своєчасна діагностика. Виявити Chlamydia trachomatis можна лише лабораторно, адже жоден візуальний огляд чи здогадки лікаря не дадуть такої точності, як дослідження.

Які аналізи здати на хламідіоз?

Найнадійнішим методом є ПЛР-тест на хламідії – сучасне дослідження, яке визначає навіть мінімальну кількість ДНК бактерії у зразку. Він дозволяє «піймати» інфекцію на самому початку, ще до появи симптомів. Достатньо здати мазок, щоб точно знати, чи є в організмі збудник.

Аби зрозуміти, чи інфекція активна зараз, чи це наслідок задавненого зараження, варто пройти аналіз крові на антитіла до хламідій — IgM та IgG. Антитіла IgM з’являються під час гострої фази, коли бактерія активно розмножується, тоді як IgG свідчать про минулий або хронічний процес.

Такі дослідження особливо рекомендовані тим, хто планує вагітність, має нові статеві стосунки або помітили зміни у самопочутті

Аналіз на інфекції, що передаються статевим шляхом

Хламідіоз рідко приходить «сам». Дуже часто разом з ним можуть бути також інші інфекції, які передаються статевим шляхом – гонорея, трихомоніаз, мікоплазма, уреаплазма, гонокок, сифіліс тощо. У лабораторії ДІЛА доступне спеціальне дослідження Скринінг 7 ІПСШ - напівкількісн., що дозволяє за 1 візит до лабораторії перевірити одразу декілька найпоширеніших збудників. У скринінг входять тести на Chlamydia trachomatis, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum/parvum, Trichomonas vaginalis, Neisseria gonorrhoeae та інші інфекції, які часто протікають безсимптомно, але поступово руйнують репродуктивну систему.

Таке обстеження – це не лише про профілактику, але й прояв турботи про себе та партнера. В ДІЛА навіть існують комплекси досліджень Комплекс №167 «Партнерська турбота» та Комплекс №168 «Партнерська турбота (розширений)», які допомагають турбуватись про здоров’я один одного.

​​​​​​​Регулярний скринінг дозволяє вчасно виявити інфекцію, навіть якщо нічого не болить і немає жодних симптомів.

Іноді ми боїмося самої думки про ці дослідження, але насправді – це кілька хвилин вашого часу, які можуть вберегти від місяців лікування, хвилювань і небажаних наслідків.

Сучасні методи лікування

Лікування хламідіозу сьогодні – це не складна чи болюча процедура, а чіткий процес, який дозволяє повністю позбутися інфекції. Головне – не відкладати візит до лікаря, бо чим раніше почати терапію, тим вищі шанси уникнути ускладнень.

Як лікувати хламідіоз? Основою лікування є антибактеріальна терапія. За даними МОЗ України, найефективнішими вважаються антибіотики групи макролідів, тетрациклінів або фторхінолонів. Лікар обирає препарат індивідуально, залежно від результатів досліджень, стану здоров’я, наявності супутніх інфекцій та планів пацієнта щодо вагітності. Курс лікування зазвичай триває від 7 до 14 днів, але важливо дотримуватись усіх рекомендацій лікаря.

Під час лікування обов’язково потрібно утриматись від статевих контактів, а також обстежити і пролікувати обох партнерів одночасно. Інакше можливо повторне зараження — так званий «ефект пінг-понгу», коли хвороба переходить від одного до іншого. Також слід пам’ятати, що хоча презервативи значно знижують ризик, але не гарантують 100% захисту. Деякі інфекції (наприклад, герпес, сифіліс, ВПЛ) можуть передаватися через контакт «шкіра до шкіри» на ділянках, не закритих презервативом. Окрім того, статевий акт може викликати подразнення слизових оболонок, що потенційно може вплинути на місцеву дію ліків та процес загоєння.

Для підтримки організму лікар може призначити пробіотики (для нормалізації мікрофлори), імуномодулюючі засоби та препарати для відновлення слизових оболонок. Після завершення курсу необхідно повторно пройти діагностику (ПЛР-тест на хламідії), щоб переконатися, що інфекція повністю зникла.

Хламідіоз – це виліковне захворювання, але лише тоді, якщо його лікувати правильно. Самолікування, використання «народних методів» або прийом антибіотиків без призначення лікаря не лише не допоможуть, а й зроблять бактерію стійкішою.

Профілактика хламідіозу

Запобігти хламідіозу значно простіше, ніж лікувати його наслідки. Найдієвіший і найпростіший спосіб – регулярне використання презервативів під час будь-якого статевого контакту. Це захищає не лише від хламідіозу, але й від інших інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Не менш важливим є регулярне обстеження: навіть якщо нічого не турбує, раз на рік варто здати аналіз на хламідіоз або пройти Скринінг 7 ІПСШ, особливо якщо були нові статеві партнери. Своєчасна діагностика дозволяє виявити інфекцію на ранньому етапі, коли її лікування найпростіше і найефективніше.

Профілактика хламідіозу – це не про страх чи сором, а турбота про себе та своїх близьких. Один простий тест, відповідальний підхід до сексуального здоров’я та регулярні огляди можуть захистити вас від хламідіозу та його ускладнень на багато років.

Запитання пацієнтів та відповіді лікаря

Які найпоширеніші типи хламідіозу?

Найчастіше зустрічається урогенітальний хламідіоз, який пошкоджує сечостатеву систему. Також є хламідійний кон’юнктивіт і хламідійна пневмонія, але вони трапляються рідше.

Які можуть бути ускладнення при хламідіозі?

Якщо не лікувати, хламідіоз може викликати запалення органів малого тазу, безпліддя, позаматкову вагітність, простатит, епідидиміт, а інколи – реактивний артрит.

Які виділення при хламідіозі?

У жінок – слизові або гнійні виділення, іноді з неприємним запахом. У чоловіків – білуваті або прозорі виділення з уретри, особливо помітні вранці.

Як хламідіоз впливає на вагітність?

Хламідіоз у вагітних підвищує ризик передчасних пологів, запалення плодових оболонок, низької ваги дитини та може передатися новонародженому під час пологів, викликаючи кон’юнктивіт або пневмонію.

Редакторська група

Мисюра Світлана Володимирівна

Рецензент

Інші новини

16.09.2025

Гіпотиреоз (Гіпотиреоїдизм)

19.05.2025

Дефіцит вітаміну В12: симптоми, діагностика, наслідки

10.12.2024

Хелікобактер пілорі (Helicobacter pylori)