7 березня у Києві відбувся черговий професійний захід від МЛ ДІЛА на тему: «У фокусі – гіпоталамо-гіпофізарно-надниркові захворювання в практиці дорослого і дитячого ендокринолога», який зібрав понад 70 фахівців для обговорення найбільш актуальних питань з даного діагностичного напряму.
У ході ендокринологічної колегії відбулися виступи провідних фахівців у галузі гіпоталамо-гіпофізарно-надниркових захворювань. За усталеною традицією, захід відкрила медичний директор МЛ ДІЛА Сідорова Ірина В’ячеславівна, яка у вступному слові акцентувала увагу аудиторії на перевагах лабораторного обстеження при оцінці стану гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи та наступності між ендокринологом, хірургом-ендокринологом, нейрохірургом у веденні пацієнтів з даною патологією.
Доктор медичних наук, професор Кваченюк Андрій Миколайович (КНДІ ендокринології та обміну речовин) у своїй доповіді висвітлив пріоритетність лабораторного обстеження як першого етапу в алгоритмі діагностики захворювань наднирників. Він наголосив, що у рішенні клінічної задачі «Діагностика феохромоцитоми» провідна роль належить дослідженню «Вільні метоксіаміни (метанефрин, норметанефрин) у плазмі». При проведенні скринінгу на гіперкортицизм переваги має дослідження нічного кортизолу у слині. При підозрі на первинний гіперальдостеронізм найбільш інформативним та регламентованим нормативними документами є дослідження альдостерон-ренінового співвідношення (АРС), надалі, при виявленні підвищеного рівня АРС, - пацієнт потребує проведення додаткових лабораторних підтверджуючих тестів. Андрій Миколайович наголосив на ризику розвитку вторинного остеопорозу при ендокринній патології, особливо-при гіперкортицизмі, та підкреслив переваги лабораторного скринінгу остеопорозу – дослідження ß-CrossLaps.
Керівник центру загальної нейрохірургії та нейросудинної патології КЛ «Феофанія», віце-президент Асоціації нейрохірургів України, Возняк Олександр Михайлович привернув увагу аудиторії до новітніх методів лабораторно-інструментальної діагностики пухлин гіпофізу. Практичні алгоритми скринінгу, діагностики та моніторингу ефективності лікування були наведені на конкретних клінічних випадках. Олександр Михайлович відзначив, що найбільш поширеною патологією є гіперпролактинемія, для оцінки біологічної значимості якої та обрання оптимальної лікувальної тактики слід проводити дослідження «Пролактин, молекулярні форми».
Завідуюча відділенням дитячої ендокринної патології ДУ “Інститут ендокринології та обміну речовин” ім. В. П. Комісаренка, кандидат медичних наук Спринчук Наталія Андріївна у своїй доповіді висвітлила багатогранність ефектів соматотропного гормону як в дитячому, так і у дорослому віці, навела дані з актуальних протоколів ведення пацієнтів з недостатністю та надлишком гормону росту. У висновку вона зазначила, що визначення рівня соматотропного гормону в поєднанні з дослідженням Соматомедіну С є оптимальним рішенням клінічної задачі «Оцінка стану соматотропної функції».
Актуальні міжнародні протоколи регламентують лабораторне обстеження як перший етап діагностики ендокринної патології, що дозволяє зменшити вартість та кількість діагностичних втручань. Ендокринологічна колегія з МЛ ДІЛА дозволила лікарям отримати актуальні рішення клінічних задач в рамках діагностичного напряму «Оцінка стану гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи» та дала змогу обговорити у колі професіоналів практичне впровадження новітніх діагностичних алгоритмів.
