Хвороба Лайма або кліщовий бореліоз (КБ) - захворювання, викликане спірохетами роду Borrelia (як правило Borrelia burgdorferi), яке передається людині через укуси заражених кліщів. Переносниками борелій є кліщі в основному виду Ixodes ricinus.
Зустріти кліща можна не тільки в парках і лісах, а й на міських газонах .Найчастіше комахи сидять в траві на висоті 20-60 см. Заражаються вони, харчуючись кров'ю невеликих ссавців (гризунів) і деяких птахів, інфікованих даними мікроорганізмом. У зонах підвищеного ризику можуть бути заражені від 5% до 40% кліщів. Ризик зараження інфекцією залежить від загальної кількості кліщів в даній місцевості, відсотку інфікованих кліщів і поведінки людини. У зонах ризику зараження підвищена небезпека загрожує людям, які відпочивають або працюють за межами приміщень (наприклад, мисливцям, рибалкам, туристам, грибникам, лісникам, фермерам, військовим). За останні десятиліття відбулися певні зміни в географічному і часовому поширенні кліщів і захворювань, які ними переносяться . Кліщі починають з'являтися в більш високих широтах і високогірних місцевостях, а пік захворюваності зміщується на весну та осінь. Це обумовлено багатьма факторами:
- зміни клімату;
- особливості ґрунтового покриву і землекористування та розповсюдження носіїв кліщів;
- зміни навколишнього середовища, викликані діяльністю людини.
Захворюваність на кліщовий бореліоз в Європі стабільно збільшується і є найпоширенішим з усіх захворювань, що передаються кліщами: за останні два десятиліття було зареєстровано понад 360 000 випадків.
Клінічні прояви |
Кліщовий бореліоз - полісистемне захворювання, яке може вражати кілька органів. Його симптоми можна розділити на дві частини, відповідно до стадій хвороби (рання і пізня). Після укусу зараженого кліща єдиним симптомом на першій стадії хвороби буде почервоніння або ущільнення на шкірі (мігруюча еритема), яке поширюється від укусу у вигляді кільця. Такі симптоми проявляються протягом 2-30 днів після укусу в 60-90% пацієнтів. Еритема без лікування зберігається 3-4 тижні, потім зникає, рідко вона існує більш тривалий термін (місяці).
Без належної допомоги інфекція за кілька днів або тижнів поширюється по організму, вражаючи шкіру, нервову систему (в 10% випадків), суглоби, і/або (в окремих випадках) серце. Своєчасне лікування дозволяє запобігти розвитку ускладнень на пізніх стадіях хвороби. Перебіг захворювання розцінюється як хронічний у випадках, коли клінічні прояви бореліозу зберігаються більше 6 місяців. Для цієї стадії хвороби характерний розвиток прогресуючого хронічного запалення в шкірі, суглобах або нервовій системі, рідше в інших органах, що приводить до атрофічних і дегенеративних змін у цих органах. Зазвичай хронізація настає за гострим або під гострим перебігом бореліозу, або після тривалого латентного (безсимптомного) періоду. При відсутності в анамнезі гострого перебігу клінічна діагностика хронічної форми буває ускладнена через те, що втрачається зв'язок хвороби з присмоктуванням іксодових кліщів, а наявність неспецифічних клінічних проявів не дозволяє запідозрити бореліозну інфекцію.
Діагностика |
За наявності класичної мігруючої еритеми та підтвердженні пацієнтом факту укусу кліщем лікування повинно бути розпочато якомога раніше. У таких випадках проведення специфічної діагностики не є обов'язковим.
В інших випадках рекомендується проведення двоетапної діагностики (не раніше, ніж через 2-3 тижні після укусу кліща):
- перший етап: визначення титрів антитіл (IgG і IgM) методом імунофлуоресцентного аналізу (ІФА). За наявності IgM і відсутності IgG необхідно повторити обстеження через 2 тижні. Якщо при повторному тестуванні IgG не визначаються, результат необхідно розцінювати як хибнонегативний;
- другий етап: підтвердження діагнозу методом вестерн-блот.
Проведення досліджень методом вестерн-блот рекомендовано проводити у випадках позитивного (IgG+, IgM+) або сумнівного результату методом ІФА. Вважається недоцільним проводити вестерн-блот без попереднього етапу діагностики методом ІФА або при негативному результаті ІФА.
Також варто відзначити:
- при тривалості захворювання менше 30 днів - проводиться визначення IgG і IgM методом вестерн-блот;
- при тривалості захворювання більше 30 днів - достатньо визначення IgG.
Слід відмітити, що можливі випадки хибнопозитивних результатів аналізів у пацієнтів з іншими інфекціями або станами, такими як аутоімунні хвороби, що може призводити до постановки помилкових діагнозів.
Крім специфічної лабораторної діагностики, націленої на визначення хвороби Лайма у людини, може бути доцільним дослідження кліща на наявність борелій методом ПЛР. При цьому кліща необхідно помістити в ємність, яка щільно закривається, з вологим ватно-марлевим тампоном/вологим папером. Кліща необхідно зберегти в максимально непошкодженому стані, краще живим (можлива доставка і мертвого, але в період до 48 годин з моменту видалення).
Лікування та профілактика |
Специфічне лікування хворих з лайм-бореліозом полягає в застосуванні антибіотиків, вибір яких залежить від стадії захворювання і переважних клінічних проявів.
Специфічної профілактики (вакцинації) кліщового бореліозу в даний час немає. Оптимальним засобом для профілактики зараження є захист від укусів кліщів і оперативне видалення їх зі шкіри.
Для захисту від кліщів рекомендується носити одяг, що закриває шкіру (з довгими рукавами і брюки, заправлені в шкарпетки або взуття), користуватися репелентом, щодня оглядати шкіру на предмет кліщів, особливо уважно після відвідування лісо-паркової зони. Укус кліща безболісний, і відчути його рух по шкірі практично неможливо.
Видаляти кліща слід пінцетом або щипцями з гострими кінцями, захопивши його якомога ближче до місця присмоктування до шкіри і обережно, плавно витягти, намагаючись при цьому не відірвати черевце. У разі, якщо відірвана голова кліща залишилася в шкірі, ризик зараження бореліозом не збільшиться, але для повного видалення кліща необхідно звернутися за медичною допомогою до фахівця. Після видалення кліща слід обробити шкіру дезінфікуючим засобом.
Перевіряючи шкіру на предмет кліщів, особливу увагу слід приділяти складкам, оскільки кліщі зазвичай вибирають частини тіла з високою вологістю шкіри - в паху, в пахвових западинах, в районі талії, під грудьми і за колінами. У дітей раннього віку слід також ретельно оглядати шкіру голову та область шиї, тому що у цьому віці укуси кліщів найчастіше зустрічаються саме в цих місцях. Перед тим, як заходити в будинок, слід ретельно оглянути одяг, сумки та інші речі.
