Сезонна активність кліщів збільшується з підвищенням температури і зазвичай спостерігається в періоди з березня по листопад, проте її пік припадає на квітень-травень і серпень-вересень. Невеликі комахи можуть стати причиною серйозних захворювань – наприклад, перебіг кліщового вірусного енцефаліту може бути дуже важким, аж до летального результату. На початкових етапах розвитку він дуже схожий на інші небезпечні патології: кліщовий бореліоз, гострий поліомієліт, серозний менінгіт. Тому рання диференціальна діагностика життєво важлива, адже вона дозволяє точно встановити причину наростаючих симптомів. Необхідність диференціації вірусного енцефаліту і бореліозу також обумовлена тим, що ці два захворювання зустрічаються в одних і тих же регіонах і з'являються вони після укусу кліща.
Що робити при укусі кліща?
- Якнайшвидше видалити кліща. Зробити це можна самостійно або звернутися в хірургічний кабінет/травмпункт/до лікаря-отоларинголога, якщо кліщ знаходиться в вусі.
- Дослідити кліща на бореліоз. Доставити кліща в лабораторію ДІЛА і дізнатися, чи був він переносником інфекції Borrelia burgdorferi sensu lato.
- Самому обстежитися на бореліоз. Дослідження проводиться щоб виявити ураження організму збудником хвороби Лайма – бореліями, або переконатися у відсутності захворювання.
Якщо результат ДНК-дослідження кліща позитивний, це означає, що комаха була інфікована збудником бореліозу. Потрібно негайно звернутися до сімейного лікаря або інфекціоніста, який призначить екстрену профілактику – вона найбільш ефективна протягом перших 5 діб після виявлення кліща.
Дослідження на антитіла рекомендується виконувати через 2-4 тижні після укусу, якщо ДНК-дослідження кліща не виконувалося або з'ясувалося, що комаха була переносником борелій. За позитивного або сумнівного результату потрібно відразу ж звернутися до лікаря: якщо лікування не почати на ранніх стадіях, захворювання може вражати шкіру, суглоби, м'язи, нервову систему і серце.
Що таке бореліоз і кліщовий енцефаліт
Серед безлічі хвороб, які переносять кліщі, двома можна заразитися, не покидаючи України – це кліщовий енцефаліт і бореліоз (хвороба Лайма). Ці інфекційні захворювання нерідко плутають, хоча вони абсолютно різні. Кліщовий енцефаліт викликає вірус, а бореліоз – бактерії. Обидві хвороби призводять до ураження центральної нервової системи, проте хвороба Лайма зачіпає ще й суглоби, серцевий м'яз, шкіру. І, якщо перебіг енцефаліту переважно гострий, то бореліоз зазвичай протікає в хронічній формі. Після енцефаліту залишається стійкий і тривалий імунітет, хвороба Лайма ж викликає сповільнену імунну реакцію організму з каскадним розвитком аутоімунних реакцій, тому повторне інфікування можливо вже через 7 років. Розвиваючись, кожне захворювання супроводжується власними яскраво-вираженими клінічними проявами.
Щороку в Україні фіксується більше 2 тисяч нових випадків хвороби Лайма. Її діагностують переважно у підлітків і молодих людей до 45 років. Кліщовий енцефаліт зустрічається рідше – в період з 1955 по 2008 роки було виявлено 569 випадків. Тому для нашої країни найбільш актуальною є проблема саме бореліозу.
Бореліоз (хвороба Лайма)
Бореліоз це найпоширеніша хвороба, що передається кліщами, викликають її спірохети (спіральні бактерії). В Україні поширені три види цих грамнегативних спірохет – Borrelia afzelii, Borrelia burgdorferi і Borrelia garinii. Відразу ж після потрапляння в організм борелії атакуются імунною системою, тому швидко «йдуть» туди, де активність імунітету не така висока – в серце, сухожилля, нервові тканини. Саме з цієї причини хвороба Лайма, на відміну від вірусного енцефаліту, часто не має гострої стадії. Основним симптомом стає мігруюча кільцеподібна еритема – пляма яскраво-червоного кольору в місці укусу кліща, яке повільно розростається, формуючи кільце. Починається лущення шкіри і виникає некроз. Також можлива поява вторинних алергічних еритем на інших частинах тіла. Іноді захворювання може протікати і без уражень шкіри, але з лихоманкою та інтоксикацією.
Переносять спірохетоподобні бактерії, включаючи бореліі, іксодові кліщі, які поширюють і енцефаліт. З усієї популяції цих членистоногих лише 0,5-4% є носіями вірусу, і 15-20% - носіями борелій,. У випадку з бореліозом збудник живе не в слині комахи, а в травній системі, тому інфікування відбувається не одразу ж після укусу. Це дає певний запас часу - якщо правильно видалити кліща, є високі шанси не захворіти. Якщо ж інфікування все ж сталося, бореліоз теж добре піддається лікуванню. Головне – не допустити переходу хвороби до дисемінованої (поширеної, розсіяної) або хронічної стадії. Хворим призначають антибактеріальні препарати, прийом яких практично гарантує повне одужання.
Симптоматична картина при бореліозі залежить від стадії захворювання.
Стадія I (рання локальна інфекція). Первинним проявом інфекції є мігруюча еритема навколо місця укусу. Почервоніння супроводжується загальними проявами, що нагадують грип – лихоманкою, ознобом, головним болем і блювотою. Іноді може спостерігатися лімфаденопатія (доброякісний шкірний лімфаденоз). Результатом I стадії може бути як спонтанне одужання, так і переростання захворювання в генералізовану форму.
Стадія II (ранній дисемінований бореліоз). Для другої стадії характерні ураження нервової системи (у вигляді серозного менінгіту, невриту черепно-мозкових нервів, радикулоневритів), серцево-судинної системи (міокардит, перикардит). Слабкі прояви роздратування оболонок мозку можуть проявлятися рано, коли ще зберігається еритема, а виражені неврологічні симптоми частіше з'являються через кілька тижнів від інфікування, коли еритема, маркер кліщового бореліозу, вже пройшла. Приблизно у 30% пацієнтів виявляють помірні прояви у вигляді безсоння, зниження концентрації уваги, розлади пам'яті, підвищеної збудливості, емоційних розладів.
Стадія III (пізній хронічний бореліоз). На цій стадії уражаються суглоби. Вона починається через 2 місяці після початку захворювання і пізніше, іноді через 1-2 роки. Хвороба найчастіше вражає великі суглоби, особливо коліна. Іноді з'являється артрит, рецидивуючий протягом декількох років і який набуває хронічного характеру. Артрит може прогресувати до руйнування кісткової і хрящової тканини.
Хронічна стадія хвороби Лайма протікає з чергуванням періодів ремісій і рецидивів. Спостерігаються ураження шкіри (атрофічний акродерматит – цианотично-червоні плями на ліктях і колінах), нервової системи (хронічний енцефаломієліт і поліневропатії) і психіки (безсоння, розлади мови, порушення пам'яті). Тривалий і хронічний перебіг бореліозу іноді призводить до часткової або повної втрати працездатності.
Хвороба Лайма не передається від людини до людини, однак можлива трансплацентарна передача: через плаценту від вагітної жінки до плоду. Цим пояснюється той факт, що захворювання періодично виявляють у немовлят.
Кліщовий енцефаліт
Кліщовий енцефаліт – вірусне захворювання, яке вражає центральну і периферичну нервову систему. Важкі ускладнення гострої інфекції можуть завершитися паралічем і навіть летальним результатом. Розвиваючись, вірусна інфекція призводить до поступових, часто незворотних змін в судинах і оболонках головного мозку. Протягом перших 14 днів захворювання протікає без яскраво виражених симптомів, до 20 дня з'являються:
- висока температура;
- головні болі;
- нудота;
- погіршення апетиту;
- біль у м'язах.
Приблизно у 25% хворих ці прояви виникають ще пізніше – через місяць після інфікування. Із розвитком хвороби біль посилюється. Виникають судоми, параліч кінцівок, порушення орієнтації в просторі, втрата свідомості, кома. При відсутності лікування – летальний результат. Кліщовий енцефаліт в цілому теж піддається терапії, проте в цьому випадку перелік препаратів та методів набагато ширше.
Важливо! Безсумнівною ознакою, яка об'єднує кліщовий бореліоз і енцефаліт, є важливість оперативної діагностики. Недооцінювати обидва цих захворювання не можна – вони призводять до серйозних ускладнень, які можуть стати причиною інвалідності та навіть смерті. Дослідження на бореліоз призначають при виявленні кліща і для оцінки ефективності лікування, якщо хвороба все ж настала. Лабораторна діагностика дозволяє виключити захворювання при ураженнях шкіри, нервової системи і серця, при артритах незрозумілої етіології.
Особливості лабораторної діагностики
Виявити збудника кліщового бореліозу в організмі нелегко. Борелії присутні в ураженій тканині або в рідини - наприклад, на шкірі по краях еритеми або в лікворі, проте ефективність цих досліджень низька. Найбільш простим і точним методом діагностики є серологічні тести. У пацієнта береться венозна кров і досліджується на наявність антитіл до спірохети.
В ДІЛА доступні наступні дослідження:
- Бореліоз, Borrelia, антитіла IgM. Імуноглобуліни класу M (IgM) з'являються в крові першими (через 1-3 дні після інфікування), але виявити їх можна і на більш пізніх термінах – через 2-3 тижні. Приблизно через 6 тижнів зміст цих антитіл досягає максимуму, а потім повільно знижується. Імуноглобуліни IgM найкраще підходять для діагностики нещодавнього інфікування. Якщо результат позитивний або сумнівний, то потрібно провести ще одне дослідження – вестерн-блот (імуноблот).
- Бореліоз, Borrelia, антитіла IgG. Їх можна виявити в крові через кілька тижнів після інфікування, а піку вони досягають через 4-6 місяців. Таким чином, імуноглобуліни G підходять для більш пізньої діагностики кліщового бореліозу. У сумнівних випадках для підтвердження результатів ІФА-досліджень використовують імуноблот.
- Бореліоз, IgM/IgG-скринінг (імуноблот для сумнівних/позитивних). Скринінгове дослідження, спрямоване на підтвердження інфікування в разі позитивного або сумнівного результату.
- Дослідження кліща на бореліоз, Borrelia burgdorferi, ПЛР - якісн.. Дослідження кліща дає можливість виявити в кліщі фрагменти ДНК збудника хвороби. Комаху в лабораторію доставляють одразу після вилучення в пробірці або контейнері для біоматеріалів. При цьому не має значення, живий кліщ або мертвий.
Визначення антитіл – основний спосіб підтвердження діагнозу, однак важливо його виконати в правильні терміни. Точність дослідження становить 95%, кількість хибнопозитивних результатів не перевищує 5%. Для виключення помилки або підтвердження діагнозу призначають імуноблот – це дослідження підвищує точність діагностики у пацієнтів з симптомами хвороби Лайма, але з негативними результатами імуноаналізу.
Дослідження найбільш показові через два тижні після інфікування. Спочатку в крові виявляють антитіла IgM, потім – IgG. Пікової концентрації вони досягають через 3 місяці. Виявити бореліоз на підставі одного дослідження неможливо – процес розвитку захворювання занадто складний, тому жоден метод не можна назвати винятковим. Після отримання негативних результатів рекомендовано повторити тест через кілька тижнів, оскільки на ранніх стадіях захворювання у половини пацієнтів спостерігається низький рівень антитіл, що не виключає інфікування.
Паралельно з дослідженням кліща на бореліоз і імуноаналізом, не зайвим буде здати кров на енцефаліт, адже кліщ може бути носієм обох хвороб одночасно.
Якщо ви виявили на тілі кліща, потрібно негайно провести лабораторні дослідження біоматеріалу, а в разі позитивного результату – вжити екстрених заходів в найближчі 5 діб після укусу комахи, звернувшись до інфекціоніста або терапевта. Лікування на ранніх стадіях дозволяє скоротити тривалість захворювання і пов'язаних з ним симптомів. Антибактеріальна терапія в інкубаційному періоді на ранніх термінах (до 5 діб після присмоктування кліща) дозволяє практично у всіх пацієнтів попередити розвиток інфекційного процесу. До того ж вчасно розпочате лікування допоможе запобігти прогресування захворювання і розвитку пізніх, прогностично несприятливих стадій.
