Цукровий діабет типу 2.
В умовах війни практично відсутня можливість забезпечити усіх пацієнтів потрібними медикаментами та повноцінним обстеженням і очним оглядом.
Вимушене порушення дієтичного режиму, стреси, відсутність цукрознижуючих препаратів та засобів самоконтролю призводять до декомпенсації цукрового діабету і можливості розвитку станів, потенційно небезпечних для здоров’я і навіть життя .
Основні ризики для людей з цукровим діабетом – стани гіпо- і гіперглікемії.
Важлива відмінність між ними – це швидкість настання:
- Гіпоглікемія розвивається швидко, «на очах», за хвилини.
- Гіперглікемія, кетоацидоз розвиваються повільно днями і тижнями.
Більш повільний розвиток при гіперглікемії дає час на корекцію глюкози, припинення кетозу/кетоацидозу.
Як визначити стани гіпо- і гіперглікемії?
Гіпоглікемія – зниження рівня глюкози крові, яке виникає переважно у людей, які приймають препарати сульфанілсечовини внаслідок:
- недоїдання;
- надмірного фізичного навантаження;
- діареї.
При підвищеному фізичному навантаженні рекомендовано збільшити кількість продуктів, які містять вуглеводи (додатковий шматок хліба, галетне печиво, фрукти, тощо).
Слід пам’ятати, що гіпоглікемія може виникнути як під час фізичного навантаження, так і через чотири години після нього.
Тому вживати їжу багату на вуглеводи потрібно до і після фізичного навантаження.
При відсутності достатньої кількості їжі, дозу препаратів сульфанілсечовини (Глібенкламід, Гліклазил, Гліміпірид) доцільно тимчасово зменшити або повністю відмінити під контролем глюкози крові.
Якщо немає можливості перевірити глюкозу крові, запідозрити гіпоглікемію можна за наступними ознаками:
- різка зміна настрою: збудження, агресія, плаксивість, що змінюється загальмованістю, втратою орієнтації, непритомністю;
- тремтіння рук та тіла;
- пітливість;
- серцебиття;
- відчуття голоду.
Якщо у когось із близьких ви помітили подібні симптоми і людина перебуває у свідомості, розпитайте у неї про наявність цукрового діабету та які цукрознижуючі препарати вона приймає. Дайте випити солодку воду, цукор, солодощі (мед, повидло). Покращення стану та зникнення вище перелічених симптомів після прийому солодкого підтверджує гіпоглікемічний стан.
Гіперглікемія - підвищення глюкози крові, поява ацетону, виникають внаслідок відсутності цукрознижуючих препаратів, стресів, неправильного харчування (велика кількість вуглеводів: хліба, печива, каш), запальних захворювань.
Ознаки підвищення глюкози крові:
- надмірні спрага та сечовиділення;
- нічне сечовиділення;
- збільшення діурезу;
- сухість шкіри;
- схильність до гнійничкових та грибкових захворювань;
- погане загоєння ран;
- зміна маси тіла (для цукрового діабету типу 2 характерне спочатку підвищення, а з розвитком декомпенсації - зниження).
Небезпечна ознака - поява запаху ацетону з рота. Людям з такою ознакою негайно потрібно звернутись до лікаря.
При підозрі на цукровий діабет за неможливості перевірити глюкозу крові доцільно дотримуватись дієти (виключити з раціону солодке) та збільшити кількість рідини (лужної води «Поляна квасова», «Боржомі» або звичайної). При першій нагоді - перевірити рівень глюкози крові та глікованого гемоглобіну.
Важливо подбати про збір довоєнних показників глюкози крові та глікованого гемоглобіну для порівняння з теперішніми показниками, це допоможе лікареві при оцінці вуглеводного стану та призначенні адекватного лікування.
За відсутності цукрознижуючих препаратів, які ви приймали, їх можна замінити іншими, які містять ту саму діючу речовину.
Пам`ятайте про:
- Важливість самоконтролю.
- Доцільність скласти «тривожну валізку» на випадок необхідності слідувати в бомбосховище або термінової евакуації, що міститиме: цукрознижуючі препарати, які ви приймаєте, глюкометр з тест-смужками, цукор та солодку воду (на випадок гіпоглікемії), вуглеводні перекуси (печиво, хліб, фрукти).
- Вживання в певні прийоми їжі однакову кількість вуглеводів в умовах дефіциту тест смужок. Кількість вуглеводів розраховують в хлібних одиницях, які еквівалентні 12 г вуглеводів.
