Експерти ДІЛА розробили та впровадили нові діагностичні комплекси, які дозволяють оцінити стан здоров'я після COVID-19 з різними ступенями перебігу захворювання. Вони включають всі необхідні клінічні показники, на які може тим чи іншим чином вплинути коронавірусна інфекція. Адже SARS-CoV-2 уражає не лише легені – страждає весь організм. Ускладнення COVID-19 можуть зачепити серце, судини и органи шлунково-кишкового тракту, систему кровотворення, печінку, нирки, інші органи та системи. Дослідження Діагностика постковідного синдрому (легкий перебіг захворювання) та Діагностика постковідного синдрому (середньо-тяжкий перебіг захворювання) дозволяють оцінити ступінь ураження органів та систем і попередити розвиток небезпечних ускладнень.
Із самого початку пандемії на COVID-19 захворіли вже майже 2 мільйони українців. Поведінку коронавірусу досліджують вчені у всьому світі: хвороба на має чіткої клінічної картини, її перебіг і вплив на організм також можуть бути різними. Але навіть за легкої форми COVID-19 може виникати так званий постковідний синдром. Його тривалість теж різна – від 1-2 тижнів до декількох місяців і більше. Перебіг постковідного синдрому не залежить від важкості перебігу COVID-19, а сам синдром може виникати навіть за повної відсутності симптомів.
Фактори, що впливають на тривалість відновлення організму та характер постковідного синдрому:
- тривале знаходження SARS-CoV-2 в організмі, навіть у незначних кількостях;
- повторне інфікування;
- запалення у різних органах та системах через надмірну імунну відповідь;
- гормональні порушення.
Постковідний синдром може проявлятись по-різному, в залежності від стану організму до інфікування. Частіше він спостерігається у пацієнтів віком за 50 та у тих, хто страждає від хронічних захворювань. Але постковідний синдром може з'являтися і у іншому віці, навіть у дітей.
Як діагностують постковідний синдром в ДІЛА
ДІЛА пропонує комплексні дослідження для оцінки постковідного синдрому - Діагностика постковідного синдрому (легкий перебіг захворювання) та Діагностика постковідного синдрому (середньо-тяжкий перебіг захворювання). Вони дозволять своєчасно виявити ризики розвитку серйозних ускладнень і при необхідності призначити лікування.
Коли призначають дослідження:
- у період одужання від COVID-19 незалежно від важкості перебігу;
- за наявності проявів постковідного синдрому.
Які прояви постковідного синдрому?
- лихоманка та підвищена стомлюваність;
- кашель, задишка;
- стиснення та біль в грудях, прискорення серцебиття;
- депресія, тривога, безсоння, погіршення уваги і пам'яті, головні болі;
- нудота, діарея, порушення апетиту, анорексія;
- біль у м'язах та суглобах;
- біль та шум у вухах;
- висипання на шкірі, втрата волосся та інші прояви.
До складу дослідження входять найбільш важливі лабораторні маркери, визначення яких дозволяє оцінити:
- характер імунної відповіді організму на коронавірусну інфекцію;
- загальний стан системи кровотворення;
- функціональний стан щитоподібної залози;
- стан печінки та нирок.
Дослідження дозволяє визначити порушення в системі згортання крові, ризики утворення тромбів, порушення вуглеводного обміну, ризики розвитку «постковідних» серцево-судинних захворювань та серцевої недостатності.
Також за допомогою комплексу можна провести диференційну діагностику між серцевими та легеневими захворюваннями.
У якості біоматеріалу служить венозна кров. Кров з вени рекомендовано здавати натщесерце, через 8 годин після останнього вживання їжі, напередодні тесту слід виключити жирну їжу (якщо інше не визначено лікарем). Можна пити воду. Кров здається згідно з графіком взяття біоматеріалу у відділенні ДІЛА.
