Словосполучення «цукровий діабет» на вустах практично у кожного, їм лякають маленьких любителів солодкого, а ті, кому за 50, говорять про нього занадто часто. А ось про предіабет майже не говорять, і дарма. Адже практично завжди цукровому діабету передує предіабет – такий стан-попередник, за якого в організмі вже починають відбуватися перші патологічні зміни. Предіабет та цукровий діабет відрізняються між собою рівнем цукру в крові: у людей з предіабетом концентрація глюкози перевищує норму, але не настільки, щоб діагностувати цукровий діабет 2-го типу. На щастя, за умови своєчасної діагностики та лікування стан можна скоригувати та не допустити розвитку небезпечних ускладнень. Експерти ДІЛА розкажуть, як.
Цукровий діабет має 8% жителів нашої планети: це майже 600 мільйонів людей по всьому світу. Близько 1,3 мільйона зареєстрованих випадків в Україні. Але фахівці уточнюють: реальна кількість хворих набагато більша, оскільки багато хто просто не знає, що у них діабет. Захворювання розвивається поступово, на початкових стадіях протікає безсимптомно або з дуже слабко вираженими клінічними проявами. Тому цукровий діабет часто діагностують пізно вже на стадії важких судинних або інфекційних ускладнень. Щоб не прогаяти захворювання, коли воно ще піддається корекції, необхідно постійно контролювати рівень цукру в крові і перевіряти своє здоров'я, особливу увагу слід приділити раннім лабораторним маркерам предіабету. У ДІЛА можна пройти комплексні скринінги Програма 148 «Попередь діабет та супутні ризики» та Програма 191 «Оцінка ризику цукрового діабету 2 типу», а також окремі дослідження – глюкоза у венозній крові, глікований гемоглобін (HbA1c), індекс HOMA.
Лабораторна діагностика дозволить виявити схильність до цукрового діабету та виключити одну з можливих причин інфаркту міокарда, погіршення пам'яті, сліпоти, ниркової недостатності, надмірної ваги, еректильної дисфункції.
Важливо! Не виявлений вчасно цукровий діабет 2-го типу може спричинити такі серйозні ускладнення:
- ішемічна хвороба серця та інфаркт міокарда;
- інсульт;
- діабетична ретинопатія і як наслідок – втрата зору;
- порушення слуху;
- діабетична нефропатія та ниркова недостатність;
- імпотенція;
- важко загоювані трофічні виразки на ногах і як наслідок – ампутація кінцівок;
- інфекції нирок та сечового міхура;
- гіпертонічна хвороба та інші небезпечні наслідки.
Раннє виявлення та своєчасне лікування цукрового діабету знижує тяжкість перебігу та ускладнень хвороби. А якщо порушення виявити на стадії предіабету, більшість патологічних змін оборотні.
Масштаб проблеми
Кінець 20-го та початок 21-го століть ознаменувалися суттєвим поширенням цукрового діабету. Стрімке зростання захворюваності свідчить про глобальну епідемію. Згідно з висновками фахівців ВООЗ та Міжнародного інституту з дослідження діабету, на нас чекає глобальна катастрофа, яку вже називають «наступною кризою охорони здоров'я XXI століття». Він може вперше за 200 років зменшити середню тривалість життя людей. І якщо ще 30 років тому чисельність хворих на цукровий діабет у світі не перевищувала 30 мільйонів людей, то сьогодні ця цифра вже стрімко наближається до 500 мільйонів.
Найраніша серед усіх хвороб інвалідизація та високі показники смертності серед пацієнтів визначили цукровий діабет як один із найважливіших пріоритетів у національних системах охорони здоров'я всіх країн світу. Хворі з діабетом у 4 рази частіше вмирають від серцево-судинних ускладнень (інфарктів, інсультів), навіть під час глобальної пандемії COVID-19 саме хворі на цукровий діабет склали основну групу ризику смертності від ускладнень.
Тяжкими наслідками, які значно знижують якість життя, є:
- ураження сітківки очей (діабетична ретинопатія, сліпота);
- ураження нирок (нефропатії, хронічна ниркова недостатність);
- ураження нервових закінчень на різних рівнях (полінейропатії);
- діабетична стопа.
Ці ускладнення є причинами інвалідності та значно знижують тривалість життя.
«Перші ластівки» діабету
Цукровому діабету передують такі стани:
- Ожиріння різного ступеня, включаючи стадію надлишкової маси тіла.
- Інсулінорезистентність – підвищений рівень інсуліну, що нездатний ефективно знижувати рівень глюкози (цукри) у крові.
- Підвищення рівня глюкози крові натще і після їжі.
- Метаболічний синдром – поєднання кількох патологічних станів: абдомінального ожиріння, підвищеного артеріального тиску, підвищення глюкози крові та «поганих» фракцій холестерину.
Примітно, що всі ці зміни є зворотними, якщо їх виявити на ранніх стадіях і вчасно вжити лікувальних та профілактичних заходів.
Вже на вищевказаних стадіях предіабету виявляються ранні зміни в дрібних нервових волокнах, судинах нирок та сітківки очей. Також можуть виникати болі та парестезії в ступнях (болі, печіння, почуття поколювання, судоми, відчуття «мурашок» по шкірі), які пов'язані з ураженням дрібних судин та нервових закінчень стопи. Зміни очного дна, судин нирок та стоп у стадії предіабету є поганим прогностичним критерієм, пов'язаним з ризиком швидшого розвитку ускладнень. Також на попередніх стадіях спостерігається комбіноване, одночасне ураження судин сітківки очей та нирок. Це пов’язано з анатомічною подібністю кровоносних судин обох органів. Крім того, поява цукру в сечі призводить до запального забілювання нирок – пієлонефриту, що сприяє розвитку хронічної ниркової недостатності.
Платформою профілактики цукрового діабету є своєчасне звернення до ендокринолога та діагностика лабораторних маркерів предіабету. І тут чинник часу має ключове значення.
Що таке предіабет та метаболічний синдром
Предіабет – це стан порушення вуглеводного обміну, що призводить до високого ризику розвитку цукрового діабету. На відміну від діабету, предіабет є зворотним, якщо серйозно поставитися до свого здоров'я та змінити спосіб життя. Цей стан пов'язаний з кількісним та/або якісним дефіцитом інсуліну. Причиною може бути порушення толерантності до глюкози (коли цукор у крові вищий за норму після специфічних проб) та порушення глікемії натще (коли цукор крові вищий за норму на голодний шлунок). Іншими словами, предіабет – це стан, за якого глюкоза вже вища за нормальні значення, але ще нижча від рівня, встановленого для цукрового діабету.
Нечутливість тканин до інсуліну підвищує ризик розвитку як передіабету, так і цукрового діабету 2-го типу. Інсулін – це гормон підшлункової залози, який допомагає транспортувати глюкозу, що міститься в їжі, з крові до клітин. Глюкоза нам потрібна для вироблення енергії. Якщо спостерігається інсулінорезистентність, це означає, що організм виробляє інсулін, але ефективно не використовує його. Глюкоза накопичується в крові, що може стати причиною предіабету, а згодом і цукрового діабету. Більшість людей з інсулінорезистентністю довгі роки навіть не підозрюють про предіабет, поки він не переходить у діабет. Якщо вчасно діагностувати інсулінорезистентність, небезпечному захворюванню можна запобігти. За відсутності лікування предіабет перетворюється на діабет.
Основні фактори ризику розвитку предіабету та цукрового діабету 2 типу поділяються на неконтрольовані та контрольовані. До першої групи входять вік старше 45 років, наявність випадків захворювання у близьких родичів, гестаційний діабет (діабет вагітних) в анамнезі.
Контрольовані фактори:
- зайва вага;
- підвищений артеріальний тиск;
- низький рівень ЛПВЩ (ліпопротеїнів високої щільності);
- високий рівень тригліцеридів (жирів).
До речі, всі ці фактори є складовими метаболічного синдрому. Про нього йтиметься нижче.
Метаболічний синдром. Це симптомокомплекс взаємопов'язаних факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань та цукрового діабету. Ці фактори включають:
- дисглікемію (гіпер- та гіпоглікемія);
- підвищений артеріальний тиск;
- підвищення рівня тригліцеридів;
- низький рівень ліпопротеїнів високої щільності (ЛПЗЩ)
- ожиріння.
Цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, зайва вага, ішемічна хвороба серця та тромбофлебіт добре відомі сучасним людям. На жаль, дуже часто ці порушення виникають не поодинці, а разом. Це і назвали метаболічним синдромом. Простими словами, метаболічний синдром є сукупністю обмінних, гормональних і клінічних порушень в організмі людини, основу яких становить ожиріння.
Сьогодні метаболічний синдром отримав безліч інших назв: ви можете чути такі назви як «синдром X», «смертельний квартет», «синдром Reaven» (за прізвищем професора G. Reaven, який уперше узагальнив симптоми), «синдром резистентності до інсуліну». Фахівці ВООЗ охарактеризували його як «чуму XXI століття», і така оцінка є небезпідставною: вже сьогодні симптоми метаболічного синдрому спостерігаються у 20-40% населення, включаючи дітей. Перші ознаки порушення можуть виявлятися ще у підлітковому віці, і протікають на тлі збільшення жирових відкладень.
Початковими діагностованими симптомами метаболічного синдрому є:
- дисліпідемія – порушення нормального співвідношення жирів у крові;
- артеріальна гіпертензія – підвищення артеріального тиску.
Але в основі всіх обмінних проявів метаболічного синдрому лежить та сама інсулінорезистентність – зниження чутливості до інсуліну. Нагадаємо, що все це протікає на тлі зайвої ваги та підвищення тиску. З метаболічним синдромом також тісно взаємопов'язані атеросклероз та ішемічна хвороба серця.
Однак далеко не всі симптоми метаболічного синдрому проявляються одночасно і однаково. Нерідко МС діагностують навіть при незначному ожирінні у сукупності з іншими ознаками – підвищеною втомлюваністю, задишкою, головними болями, частим сечовипусканням, спрагою, підвищеним апетитом, апатією. Ще один основний симптом метаболічного синдрому – цукровий діабет 2-го типу. Також слід звернутися до лікаря при стенокардії (періодичних болях у серці), порушеннях ерекції у чоловіків та синдромі полікістозних яєчників у жінок, подагрі та підвищенні сечової кислоти в крові.
Які маркери необхідно постійно контролювати
Лабораторні дослідження – це те, без чого неможливо діагностувати ані предіабет, ані діабет, і, зрештою, призначити правильне лікування. Однак, щоб виявити порушення на ранніх стадіях, недостатньо контролювати лише рівень глюкози. Часто її концентрація підвищується вже на стадії діабету. Щоб не упустити небезпечний для життя стан і запобігти розвитку серйозних ускладнень, необхідно контролювати інші лабораторні маркери.
Цукор за три місяці. Щоб зрозуміти, якщо у людини діабет чи предіабет, аналізу крові на глюкозу недостатньо. Це дослідження відображає лише рівень цукру на момент проведення тесту. На результати разового дослідження може впливати безліч факторів – харчування, стреси, фізична активність, супутні захворювання, сон. Тим часом, точні дані особливо важливі, якщо є підозра на предіабет або цукровий діабет. Вони обоє розвиваються поступово, і з разовими тестами можна проґавити початок захворювання.
Дослідження глікований гемоглобін (HbA1c) відображає вміст у крові глюкози не на момент взяття крові, а за три попередні місяці. Це вид гемоглобіну, який незворотно з'єднаний із молекулами глюкози. При цукровому діабеті кількість HbA1c зростає. Перевагою дослідження є те, що фактично за один аналіз ви отримаєте моніторинг глюкози за 3 місяці. Справа в тому, що термін життя еритроцитів, у яких знаходиться глікований гемоглобін, становить 90-120 днів. Чим вищий рівень HbA1c, тим вища була глікемія за останні 3 місяці і, отже, вища ймовірність розвитку ускладнень діабету.
Інсулінорезистентність. Для оцінки стану нечутливості тканин до інсуліну використовується індекс HOMA (Homeostasis Model Assessment). Його розраховують за такою формулою:
HOMA=інсулін натще (мкЕд/мл)*глюкоза натще (ммоль/л)/22,5
Індекс HOMA може використовуватися як додатковий діагностичний індикатор метаболічного синдрому, за якого підвищуються ризики розвитку діабету, серцево-судинних захворювань.
Ліпідний профіль. Вивчення ліпідного профілю допоможе своєчасно виявити небезпечні для судин зміни у жировому обміні. Дослідження необхідне всім, у кого є ознаки метаболічного синдрому, хто неправильно харчується, має шкідливі звички та входить до інших груп ризику серцево-судинних захворювань.
Основні показники ліпідограми:
- Загальний холестерин – його надлишок пов'язують із розвитком атеросклерозу та серцево-судинних порушень.
- ЛПВЩ – ліпопротеїни високої щільності («хороший холестерин»). Висока концентрація ЛПВЩ знижує ризики розвитку атеросклерозу та серцево-судинних порушень.
- ЛПНГ та ЛПДНЩ – ліпопротеїни низької та дуже низької щільності («поганий холестерин»). Саме вони вважаються шкідливими: доведено зв'язок між високим рівнем ЛПНЩ та розвитком серцево-судинних порушень. «Поганий холестерин» відкладається на стінках судин у вигляді бляшок, які можуть обмежувати рух крові, а також робити судини жорсткішими (атеросклероз), що значно підвищує ризики захворювань серця (ішемічної хвороби, інфаркту) та інсульту.
- Тригліцериди – частинки жиру, вміст яких підвищується при неконтрольованому діабеті та ожирінні. Високий рівень тригліцеридів означає підвищені ризики серцево-судинних захворювань.
Всі ці показники входять до складу скринінгової програми 113 «Ліпідний комплекс розширений». Також ви можете пройти окремі дослідження – «ЛПВЩ», «ЛПНЩ» та інші.
Діабет знижує рівень «хорошого» холестерину (ЛПВЩ) та сприяє підвищенню рівня «поганого» холестерину (ЛПНЩ), суттєво збільшуючи ризики виникнення проблем із серцево-судинною системою. Такий стан є дуже поширеним і називається діабетичною дисліпідемією. Дослідження довели зв'язок між інсулінорезистентністю, характерною для попереднього стану, і діабетичною дисліпідемією, атеросклерозом і проблемами з кровоносними судинами. До речі, всі ці стани можуть розвиватися ще до появи діабету, саме тому регулярні дослідження настільки важливі для своєчасної профілактики та терапії багатьох ускладнень.
Висновок
Цукровий діабет і передуючі стани: предіабет і метаболічний синдром – справжня кара сучасного світу, оскільки найбільш поширеною причиною смерті є серцево-судинні захворювання. Сумно і те, що метаболічний синдром діагностують майже у 25% людей віком від 30 років. Це показник США, але Україна стрімко до нього наближається. Тому, чим раніше ви подбаєте про своє здоров'я, тим більше шансів уникнути небезпечних для життя станів.
Підступність предіабету полягає в тому, що часто він протікає безсимптомно довгі роки і людина втрачає шанс нормалізувати свій вуглеводний обмін, не вважаючи за необхідне перевіряти глюкозу. Адже його нічого не турбує. Зрідка пацієнти пред'являють неспецифічні скарги на підвищену стомлюваність та зниження працездатності, повільне загоєння ран. У більшості випадків на перший план виходять зайва вага або ожиріння, артеріальна гіпертензія та захворювання серцево-судинної системи, які об'єднані у термін «метаболічний синдром».
Щоб контролювати ситуацію та не допустити критичних наслідків, важливо не лише налагодити спосіб життя та нормалізувати харчування, а й обов'язково виконувати необхідні лабораторні дослідження. Це дозволить не допустити переходу потенційно виліковного предіабету в хронічний цукровий діабет.
