Налічується понад 100 захворювань і патологічних станів, які можуть призвести до порушення функцій нирок. Найчастіше такі порушення протікають непомітно: зміни в лабораторних маркерах виявляються набагато раніше перших клінічних симптомів. Щоби на ранніх стадіях виявити патологію і призначити своєчасне лікування, медична лабораторія ДІЛА пропонує Програму 115 «Ниркові проби». Це комплексне лабораторне дослідження, яке дозволяє оцінити функціональний стан нирок і виявити порушення процесів фільтрації, секреції і реабсорбції в клубочках і канальцях органу.
Для чого проводиться дослідження?
- Для виявлення гострих і хронічних захворювань нирок – пієлонефриту, гломерулонефриту, нефриту.
- Оцінки ступеня ураження органу при гострих (травма) та системних патологіях – цукровому діабеті, васкуліті, системному червоному вовчаку.
- Диференціальної діагностики захворювань сечостатевої системи.
- Ведення пацієнтів з хронічними захворюваннями нирок та нирковою недостатністю.
- Обстеження хворих, які перебувають на діалізі.
- Базисної оцінки функцій нирок після пересадки.
- Контролю лікування захворювань нирок та сечовивідних шляхів.
Дослідження рекомендовано при підозрі на захворювання сечовидільної та серцево-судинної системи, після перенесених інфекцій з ризиком ускладнень з боку нирок (грипу, ангіни, ГРВІ та інших). Своєчасне виявлення порушень дозволить вчасно звернутися до лікаря для отримання необхідної допомоги і уникнути небезпечних ускладнень.
Результати досліджень Програми 115 «Ниркові проби» дозволять оцінити функціональний стан нирок і отримати інформацію про причини порушень їх функцій.
Особливості роботи нирок
Нирки – природний фільтр організму. За добу цей парний орган відфільтровує близько 60 літрів крові, очищує її від токсинів і продуктів обміну. Завдяки процесам фільтрації, секреції і реабсорбції, нирки регулюють рівень рідини, електролітів і мікроелементів, кислотно-лужний баланс в організмі. Окрім того, вони підтримують нормальний рівень тиску і беруть участь у виробленні еритроцитів. Під дією паратгормона і вітаміну D нирки беруть участь в регулюванні обміну кальцію і фосфору.
При захворюваннях органу порушується виведення токсинів і рідини. До порушення функцій нирок найчастіше призводять цукровий діабет, гіпертонія, інфекційні та аутоімунні патології, пухлинні утворення, аномалії розвитку сечовидільної системи, порушення мінерального обміну. Їх можна запідозрити при виникненні набряклості навколо очей, в області гомілок і щиколоток, при зміні кольору і кількості сечі, а також при зміні частоти сечовипускання. Прогресування порушень часто супроводжується свербінням шкіри, погіршенням апетиту, блювотою і нудотою, підвищеною стомлюваністю.
Коли проводиться дослідження? Програму 115 «Ниркові проби» слід проходити в наступних випадках:
- при наявності клінічних проявів захворювань нирок;
- при захворюваннях органу, виявлених під час інструментальної діагностики;
- системних патологіях з високими ризиками порушення функцій нирок (цукровий діабет);
- профілактичній діагностиці органу;
- контролі лікування патологій нирок;
Його також призначають під час прийому препаратів, які впливають на функції нирок, перед їх застосуванням і після завершення курсу лікування.
У разі виявлення гострої або хронічної ниркової недостатності необхідні невідкладні лікувальні заходи для запобігання прогресування порушень.
Лабораторні маркери порушення функцій нирок
Оцінка функціонального стану нирок і процесів фільтрації проводиться за кількома діагностичними параметрами. Найбільш важливими і специфічними є визначення концентрації сечовини і креатиніну в крові, а також оцінка швидкості клубочкової фільтрації. Підвищений вміст продуктів білкового обміну може свідчити про наявність патологічних процесів, які призводять до порушень нормальної роботи нирок.
У нормі нирки та їх структурні одиниці – нефрони – сприяють підтримці постійного і стабільного рівня протеїнів, електролітів і поліпептидів у крові. Однак при порушеннях роботи органу змінюється якісний і кількісний склад цих показників, що може відображати ступінь тих чи інших патологічних процесів. У здорової людини із сечею виводиться невелика кількість білка – в основному альбуміну. При порушенні проникності ниркових клубочків концентрація в крові цього білка збільшується.
Існує кілька важливих клініко-лабораторних симптомокомплексів при хворобах нирок, які дають можливість диференціювати порушення:
- Зміни видільної функції нирок проявляються підвищеною концентрацією сечовини в крові і зміною співвідношення електролітів.
- Порушення процесів реабсорбції викликають зайву втрату рідини, втрату іонів натрію і калію.
- При ураженні судин в результаті гіпертонії, атеросклерозу і/або цукрового діабету порушується фільтруюча здатність нирок. Це призводить до змін в крові вмісту альбуміну.
- При хронічному гломерулонефриті і пієлонефриті в крові підвищується концентрація креатиніну, сечовини і калію, з сечею починає виводитися більше натрію і альбуміну.
- Пухлинні процеси, сечокам'яна хвороба, перетискання сечоводу і інші порушення можуть призвести до порушення відтоку сечі. Це також супроводжується підвищеним вмістом креатиніну і сечовини.
Лабораторне дослідження стану нирок пов'язане з визначенням ключових біохімічних маркерів клінічного дослідження крові, яке може бути доповнене підрахунком лейкоцитарної формули і швидкості осідання еритроцитів. Ці параметри дають можливість виявити запальні процеси в органах сечостатевої системи.
При виявленні гострої або хронічної ниркової недостатності необхідні невідкладні лікувальні заходи для запобігання прогресування порушень. З огляду на різноманіття можливих етіологічних факторів розвитку цих порушень, потрібне комплексне обстеження пацієнтів з урахуванням клінічних даних, результатів лабораторних та інструментальних досліджень.
Склад Програми 115 «Ниркові проби»
Комплексна програма включає основні показники, які відображають функціонування нирок:
- Креатинін. Ця речовина є кінцевим продуктом розпаду креатину, що грає важливу роль в енергетичному обміні. Він виводиться нирками, тому є важливим біохімічним маркером їх функціонального стану. Зміна рівня креатиніну свідчить про порушення клубочкової фільтрації.
- Сечовина – основний продукт розпаду білка. Визначення концентрації сечовини в крові дозволяє зробити висновок про функціональну здатність нирок і широко використовується для діагностики патологій органу.
- Сечова кислота – продукт обміну пуринів. Вона повністю виводиться нирками, однак при її надлишку формуються кристали уратів, які можуть відкладатися в суглобах, підшкірній клітковині, нирках. Це призводить до виникнення подагри. Окрім того, підвищений вміст сечової кислоти зустрічається при нирково-кам’яній хворобі, гострій і хронічній нирковій недостатності.
- Альбумін – це основний білок крові, який виробляється в печінці. Зміни співвідношення окремих білкових фракцій в крові часто дають лікарям більш значущу інформацію, аніж просто загальний білок. Визначення альбуміну використовується для діагностики ниркової недостатності, нефротичного синдрому і діабетичної нефропатії.
- Натрій. Мінерал з організму видаляється головним чином з сечею. Низький рівень цього елемента може свідчити про ниркову недостатність, а надлишковий – про зневоднення, сольове перевантаження організму і про захворювання нирок, що протікають з олігурією (різким зменшенням кількості сечі).
- Калій і кальцій. Вміст у крові низькомолекулярних елементів – іонів калію і кальцію – є важливим діагностичним критерієм функціонального стану нирок. У нирках відбувається регулювання їх вмісту за рахунок стабільно перебігаючих процесів фільтрації і реабсорбції. Порушення концентрації цих елементів у крові дозволяє говорити про порушення концентраційної і видільної функцій нирок.
При відхиленні будь-якого показника від референсних значень потрібна консультація лікаря-фахівця. Він може призначити додаткові лабораторні та інструментальні (УЗД, КТ) дослідження для уточнення патологічного процесу в нирках.
Як підготуватися? Стандартні умови: Період голодування 8 годин (якщо інше не визначено лікарем). Можна пити воду. Біоматеріал приймається відповідно до графіку взяття біоматеріалу в ДІЛА.
