Комплекс №196 "Баланс електролітів - мінімальний скринінг"

Підтримання сталого рівня води та електролітів в організмі забезпечує нормальну роботу клітин, регуляцію осмотичного тиску та кислотно-лужного балансу (pH). Вода є універсальним розчинником і забезпечує транспорт речовин в організмі. Добова потреба у воді пов'язана з її втратами та в середньому становить близько 30 мл/кг на добу.

Електроліти – це речовини, які у водному розчині розпадаються на електрично заряджені частинки – іони. Негативно заряджені іони, наприклад хлорид, називаються аніонами, а позитивно заряджені, наприклад натрій і калій, – катіонами.

До основних електролітів організму належать натрій, калій, хлор, іонізований кальцій і фосфор. Вони беруть участь у підтриманні водного балансу, роботі нервової та м'язової систем, регуляції кислотно-лужної рівноваги та інших фізіологічних процесах.

Сталість об'єму й осмолярності позаклітинної рідини підтримується роботою нирок, гіпоталамо-гіпофізарною системою, антидіуретичним гормоном (вазопресином), ренін-ангіотензин-альдостероновою системою та іншими регуляторними механізмами. Вони допомагають підтримувати та відновлювати водно-електролітний баланс у разі його порушення.

Нормальна осмолярність плазми крові становить приблизно 275–295 мОсм/кг. Зневоднення (дегідратація) та надлишкова гідратація (гіпергідратація) можуть супроводжуватися нормальною, зниженою або підвищеною осмолярністю.

За запитом “електроліти крові норма” важливо враховувати, що референтні значення відрізняються для кожного показника – натрію, калію та хлору. Результати оцінюють відповідно до референтних значень лабораторії та в комплексі з іншими показниками і клінічним станом пацієнта.

• Калій
• Натрій
• Хлор

• пацієнтам зі станами, що можуть призводити до зневоднення через недостатнє надходження води в організм (зменшення споживання води, порушення ковтання, коматозний стан) або підвищену втрату рідини (гостра крововтрата, діарея, блювання, опіки, гарячка, посилене потовиділення, нецукровий діабет тощо);
• пацієнтам із первинною полідипсією психогенного походження – надмірним, неконтрольованим споживанням води за відсутності фізіологічної потреби;
• пацієнтам зі станами, що виникають унаслідок надлишкового надходження води в організм (водної інтоксикації) або недостатнього її виведення;
• пацієнтам із захворюваннями нирок або станами, що супроводжуються різким зменшенням чи припиненням виділення сечі;
• пацієнтам із нецукровим діабетом, які споживають значну кількість рідини на тлі лікування препаратами антидіуретичного гормону.

При зневодненні порушується водно-електролітний баланс: організм втрачає воду та електроліти, зокрема натрій, а при тяжчих станах можливі також зміни рівня калію.

При надлишковому надходженні або недостатньому виведенні води може розвиватися водна інтоксикація. Вона супроводжується порушенням водно-електролітного балансу та зниженням осмотичного тиску. Можливі нудота, багаторазове блювання, судоми, а у тяжких випадках – порушення свідомості та кома.

• при станах, що можуть призводити до зневоднення, надлишкового надходження води в організм або недостатнього її виведення;
• для контролю ефективності лікування артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності, захворювань печінки та нирок;
• при симптомах, які можуть бути пов'язані з порушенням водно-електролітного балансу: нудоті, слабкості, порушеннях серцевого ритму, набряках;
• при оцінці кислотно-лужного балансу;
• за рекомендацією лікаря, якщо необхідно здати аналіз на електроліти для оцінки водно-електролітного балансу.

• визначити рівень натрію, калію та хлору в крові;
• оцінити електроліти крові та виявити можливі порушення водно-електролітного балансу.