Лабораторний аналіз тканин, видалених під час операції з приводу геморою або тріщини. Дослідження дозволяє встановити стан судин і слизової та виключити приховані патологічні процеси.
Терміни виконання
Гістологічне дослідження матеріалу після видалення гемороїдальних вузлів або висічення анальної тріщини є стандартною частиною хірургічного лікування в проктології. Хоча ці захворювання здебільшого є доброякісними, зміни в тканинах (хронічне запалення, рубцювання, порушення кровообігу) потребують детального вивчення під мікроскопом. Дослідження дає можливість лікарю побачити повну клінічну картину: оцінити стан судин, визначити ступінь пошкодження слизової оболонки та переконатися у відсутності атипових клітин. Це важливий етап, який підтверджує безпечність проведеного втручання та допомагає розробити найбільш ефективний план реабілітації для повного одужання. Якщо при дослідженні є підозра на онкологічний процес, гістологічне дослідження може стати основою для додаткових спеціальних досліджень, таких як імуногістохімія та молекулярно-генетичний аналіз, що дозволяє персоналізувати лікування.
зразок тканини
Перед дослідженням спеціальної підготовки не потрібно.
дослідження виконується за наявності заповненого направлення від лікаря та наданого гістологічного матеріалу.
Дослідження рекомендоване всім людям, які проходять хірургічне лікування аноректальної ділянки:
- особам із гемороєм різних стадій;
- людям із хронічними анальними тріщинами, що потребують висічення;
- особам із підозрою на наявність фіброзних поліпів або гіпертрофованих анальних сосочків;
- людям, які мають тривалий анамнез захворювання з частими загостреннями геморою.
Аналіз проводиться за призначенням лікаря в наступних випадках:
- після проведення планової гемороїдектомії або фісуректомії;
- якщо під час огляду або операції виявлено ущільнені ділянки тканин;
- при тривалих кровотечах, характер яких потребує додаткового уточнення;
- для людей із групи ризику, щоб виключити супутні передракові зміни слизової.
Медичний висновок надасть інформацію про:
- характер морфологічних змін у видалених тканинах;
- стан судинних сплетінь та наявність тромбозів;
- ступінь вираженості запального процесу та рубцювання (фіброзу);
- наявність або відсутність атипових (передпухлинних) клітин;
- необхідність призначення додаткової терапії або проведення уточнюючих тестів (ІГХ) у складних діагностичних випадках.
| Тип БМ | ||||
|---|---|---|---|---|
| зразок тканини |
У лабораторному довіднику можна ознайомитися з докладним описом дослідження
