Дослідження призначають при підозрі на бактеріальне походження фарингітів і тонзилітів. Дає змогу виявити Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus та інші умовно-патогенні мікроорганізми.
Терміни виконання
мазок із мигдалин
За 2 тижні Припинити прийом антибактеріальних, протигрибкових препаратів. За 24 години Припинити прийом антибактеріальних та антисептичних препаратів в ділянці взяття біоматеріалу. За 2 години Не вживати їжу та напої.
Що входить до складу (показники та що є нормою):
- бактеріологічний посів матеріалу з мигдалин;
- ідентифікація виділених мікроорганізмів;
- визначення чутливості виділених клінічно значущих збудників до антибактеріальних препаратів (антибіотикограма).
Примітка: при виявленні лише резидентної (нормальної) мікрофлори ротової порожнини антибіотикограма не виконується.
Інтерпретація результатів:
Ключове значення має кількісна оцінка росту мікроорганізмів.
Незначний ріст може свідчити про контамінацію або носійство, тоді як помірний та масивний ріст може вказувати на етіологічну роль збудника (за наявності клінічних симптомів).
Інтерференція:
Вживання антибактеріальних препаратів впливає на достовірність результату.
Інтерпретація: ↑
- I ступінь росту (дуже незначний ріст) - на щільних поживних середовищах немає росту, тільки в рідкому поживному середовищі (<103 КУО/тампон/мл);
- II ступінь росту (невелика кількість) - до 20 колоній (103 КУО/тампон/мл);
- III ступінь росту (помірна кількість) - більше 21, але менше 100 колоній (104 КУО/тампон/мл);
- IV ступінь росту (велика кількість) - більше 100 колоній (>105 КУО/тампон/мл).
Клінічне значення:
I і II ступені росту можуть свідчати про контамінацію матеріалу або носійство нормальної мікрофлори або носійство.
III і IV – свідчить на користь етіологічного значення виділеного мікроорганізму та розцінюються як можливий інфекційний процес за наявності відповідної клінічної картини.
Виділення Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumonieae, Haemophilus spp., Staphylococcus aureus за відсутності клінічної картини захворювання не завжди свідчить про захворювання, оскільки у деяких пацієнтів дані мікроорганізми здатні колонізувати верхні дихальні шляхи в нормі.
- людям із клінічними ознаками тонзиліту, фарингіту або епіглотиту.
- при клінічних ознаках фарингіту, тонзиліту, епіглотиту, якщо є підозра на бактеріальну інфекцію;
- перед початком антибактеріальної терапії, особливо за тяжкого або ускладненого перебігу, щоб підібрати ефективні препарати;
- при рецидивах або тривалому перебігу інфекцій верхніх дихальних шляхів, коли стандартне лікування не дає стійкого ефекту;
- при підозрі на носійство потенційно патогенних бактерій;
- при необхідності контролю ефективності лікування;
- при затяжному або рецидивуючому перебігу захворювань ротоглотки;
- за відсутності ефекту від емпіричної антибіотикотерапії;
- перед призначенням або корекцією антибіотиків;
- для контролю ефективності проведеного лікування.
- визначити наявність або відсутність бактеріальних збудників у матеріалі з мигдалин;
- ідентифікувати вид мікроорганізму;
- оцінити клінічне значення виявленого мікроорганізму з урахуванням кількісного ступеня росту;
- підібрати оптимальну антибіотикотерапію на основі антибіотикограми;
- моніторити ефективність лікування та її корекцію за потреби.
| Тип БМ | ||||
|---|---|---|---|---|
| мазок із мигдалин |
У лабораторному довіднику можна ознайомитися з докладним описом дослідження
