Вовчаковий антикоагулянт (LAC)

Вовчаковий антикоагулянт (ВА) є одним із антифосфоліпідних антитіл, які включають також антикардіоліпінові антитіла та антитіла до бета-2 глікопротеїну.
Даний вид антитіл вперше було виявлено у хворих на системний червоний вовчак, звідки і пішла їх назва. (Системний червоний вовчак – це аутоімунне захворювання, яке виникає внаслідок комбінованих порушень імунної системи, що призводить до хронічного запального процесу в багатьох органах та системах організму).
Антифосфоліпідні антитіла руйнують фосфоліпіди та фосфоліпідно-білкові комплекси мембран клітин, які беруть участь в процесі згортання крові.
Вовчаковий антикоагулянт передшкоджає процесу згортання крові та подовжує його, пригнічує  реакцію перетворення протромбіну в тромбін. Таким чином, наявність у крові Вовчакового антикоагулянта  є фактором ризику розвитку артеріального та/або венозного тромбозу з такими ускладненнями, як інсульт, набута тромбофілія, втрата вагітності тощо.
Крім того, Вовчаковий антикоагулянт може бути хибно-позитивним під час прийому певних ліків, інфекцій, при травмах, оперативних втручаннях.
Вовчаковий антикоагулянт є основним лабораторним параметром діагностики Антифосфоліпідного синдрому. Антифосфоліпідний синдром (АФС) — це аутоімунне захворювання, що характеризується клінічними ознаками тромботичних епізодів, проявляється акушерськими ускладненнями з наявністю в організмі лабораторно підтверджених антифосфоліпідних антитіл.
Діагностика АФС грунтується на австралійських критеріях, регламентованих XI Міжнародним Конгресом з АФА (2023р), а також оновленою Міжнародною класифікацією Антифосфоліпідного синдрому під егідою Всесвітнього товариства Тромбозу та гемостазу (2021р)