Що таке алергічний риніт та як його діагностувати

Алергічний риніт – це більше, ніж просто нежить. Він може спричиняти хронічну закладеність носа, часте чхання, свербіж і навіть ускладнення, такі як синусит чи астма. У статті розповідаємо, що викликає алергічний риніт, як відрізнити його від застуди та які методи діагностики й лікування допоможуть тримати симптоми під контролем.

1. Вступ 
2. Що таке риніт? 
3. Які бувають види риніту? 
4. Важливість діагностики риніту для вдалого лікування 
5. Причини виникнення алергічного риніту
6. Симптоми алергічного риніту 
7. Ускладнення, які можуть виникнути через ігнорування алергічного риніту 
8. Алергічний риніт у вагітних. Алергічний риніт у дітей
9. Діагностика алергічного риніту 
10. Як лікувати алергічний риніт? 

Вступ 

Закладеність носа, чхання, свербіж піднебіння та у горлі — знайомі симптоми, які часто плутають із застудою. Але що, коли вони з’являються щороку в один і той самий період або не зникають місяцями? Багато людей не надають цьому значення, сподіваючись, що все пройде саме собою. Однак за цими, на перший погляд, невинними ознаками може ховатися стан, що суттєво впливає на якість життя та вимагає правильної діагностики і лікування.

Що таке риніт? 

Алергічний риніт — це запалення слизової оболонки носа, що супроводжується закладеністю носа, нежитю, чханням і свербежем. Він може проявлятись як короткочасною реакцією на подразник, так і хронічним станом, що триває місяцями або навіть роками. Причиною алергічного риніту є алергени – речовини, що викликають надмірну імунну реакцію організму. 

Алергічний риніт в МКХ-10 має код J30 і поділяється на кілька типів, зокрема сезонний та персистуючий або цілорічний. Сезонний алергічний риніт виникає в певні пори року зазвичай під час цвітіння певних видів рослин – дерев, трав, бур’янів через алергени їхнього пилку, тоді як персистуючий алергічний риніт триває протягом року і часто спричинений алергенами кліщів домашнього пилу, шерсті тварин або цвілевих грибків.

Які бувають види риніту? 

В залежності від факторів, що викликають риніт, захворювання поділяється на кілька основних видів.

• Інфекційний риніт. Інфекційний риніт є найпоширенішим і зазвичай виникає як один із симптомів вірусних або бактеріальних інфекцій. ​​​​​​​Вірусний риніт, який розвивається на фоні ГРВІ, грипу та інших вірусних захворювань. Характеризується спочатку сухістю та печінням у носі, потім з’являються рясні прозорі виділення, чхання та закладеність. Бактеріальний риніт часто є ускладненням вірусного риніту, коли до запалення приєднується бактеріальна інфекція. Бактеріальний нежить зазвичай розвивається після вірусної інфекції та супроводжується густими жовто-зеленими виділеннями з носа, закладеністю та можливим підвищенням температури.
• Грибковий риніт. Грибковий риніт, що провокується патогенними грибами, зазвичай зʼявляється у людей зі зниженим імунітетом. Виділення при ньому можуть бути білими або жовтуватими, з характерним нальотом. Грибковий риніт зазвичай погано піддається лікуванню звичайними засобами.
• Алергічний риніт. Алергічний риніт виникає внаслідок реакції імунної системи на певні алергени. Може бути:
  
  ​​- сезонний риніт – проявляється у певні пори року, коли в повітрі з’являється пилок рослин (сінна лихоманка);
  - цілорічний або персистуючий, коли симптоми спостерігаються постійно через контакт із побутовими алергенами (пил, шерсть тварин, пліснява, пилові кліщі).
  ​​​​​​​
• Вазомоторний риніт. Вазомоторний риніт – це хронічне порушення тонусу судин у носовій порожнині, яке спричиняє періодичну закладеність носа без інфекційної причини. Вазомоторний риніт у МКХ-10 класифікується як неалергічний риніт, але може мати алергічну форму. Серед основних причин вазомоторного риніту виділяють гормональні зміни, стрес, температурні коливання та прийом певних ліків. Виділяють нейровегетативний вазомоторний риніт, пов’язаний із дисбалансом нервової регуляції. Як лікувати вазомоторний риніт? Медикаментами, фізіопроцедурами та в деяких випадках хірургічним втручанням.
  ​​​​​​​

Основна особливість вазомоторного риніту – це чергова закладеність однієї або іншої ніздрі, що посилюється у горизонтальному положенні.

• Медикаментозний риніт. Медикаментозний риніт – це риніт, що виникає внаслідок тривалого або неправильного застосування судинозвужувальних крапель для носа. При надмірному використанні таких препаратів слизова оболонка звикає до них і для підтримки нормального дихання потрібне постійне застосування крапель. 
  ​​​​​​​

До симптомів медикаментозного риніту належать постійна закладеність носа, залежність від крапель та погіршення нюху. Як лікувати медикаментозний риніт? Основний метод – поступова відмова від судинозвужувальних препаратів, використання сольових розчинів і, за потреби, медикаментозна або хірургічна терапія під наглядом лікаря.

• Хронічний риніт. Хронічний риніт – це запальне захворювання слизової оболонки носа, яке супроводжується  закладеністю носа і постійним нежитем протягом тривалого часу. Хронічним вважається риніт при тривалості симптомів понад 12 тижнів, навіть за умови лікування. Скільки триває хронічний риніт? Його тривалість залежить від причини: вплив алергенів, часті інфекції або анатомічні особливості носа можуть спричиняти те, що довго не проходить нежить, який без лікування зберігається роками.
  ​​​​​​​

Згідно з МКХ-10, хронічний риніт класифікується за кількома видами. Одним із найскладніших є хронічний атрофічний риніт, при якому слизова оболонка стоншується, викликаючи сухість у носі та порушення нюху.

Хронічний риніт у дітей часто розвивається через застуди або алергію, що потребує особливого підходу до лікування.
Як вилікувати хронічний риніт? Методи терапії залежать від виду риніту. Важливо усунути причину хвороби, використовувати медикаментозне лікування та, за необхідності, застосовувати фізіотерапевтичні процедури.
За класифікацією до хронічного риніту належать катаральний, гіпертрофічний риніт, атрофічний та алергічний риніт, кожен із яких має свої особливості перебігу та лікування.

• Гострий риніт. Гострий риніт – це запальне захворювання слизової оболонки носа, яке зазвичай має вірусне походження. До симптомів гострого риніту належать закладеність носа, рясні виділення, чхання та загальне нездужання. Згідно з МКХ-10, гострий риніт класифікується як інфекційне ураження верхніх дихальних шляхів. Одна з його форм – катаральний риніт, для якого характерне запалення із залученням в процес залоз, які продукують слиз, внаслідок чого він проявляється прозорими слизовими виділеннями.. Якщо хвороба триває довго, може розвинутися хронічний катаральний риніт. До лікування гострого риніту належать промивання носа сольовими розчинами, судинозвужувальні засоби (за необхідності) та симптоматична терапія для полегшення стану.
• Гіпертрофічний риніт. Гіпертрофічний риніт – це хронічне захворювання носової порожнини, при якому суттєво потовщується слизова оболонка, До основних симптомів належать закладеність носа та утруднене дихання. Хронічний гіпертрофічний риніт розвивається у звʼязку з тривалим запальним процесом, впливом шкідливих факторів або неправильним лікуванням катарального або алергічного риніту.
  ​​​​​​​

Лікування хронічного гіпертрофічного риніту залежить від стадії захворювання: на ранніх етапах – медикаментозна терапія та фізіопроцедури, у важких випадках – хірургічне втручання для видалення надлишкових тканин.

• Атрофічний риніт. Атрофічний риніт – це захворювання, при якому відбувається стоншення слизової оболонки носа та зниження її функцій. Субатрофічний риніт є початковою стадією атрофічного риніту, при якій слизова оболонка носа стоншується, викликаючи сухість, утворення кірок і дискомфорт під час дихання.
  ​​​​​​​

Основні симптоми атрофічного риніту: сухість у носі, утворення кірок, погіршення або втрата нюху, неприємний запах із носа. Хронічний атрофічний риніт може бути спричинений частими інфекціями (інфекційний атрофічний риніт), тривалим впливом хімічних речовин або спадковою схильністю.

• Сухий риніт. Сухий риніт – це вид хронічного риніту, якому характерне стоншення слизової оболонки носа та зменшення вироблення слизу. Однією з його форм є передній сухий риніт, який найчастіше вражає передню частину носової перегородки. Серед симптомів сухого риніту виділяють відчуття сухості в носі, утворення кірок, дискомфорт і можливі незначні носові кровотечі. Як лікувати сухий риніт? До основних методів належать зволоження слизової за допомогою сольових розчинів, використання пом’якшувальних мазей та усунення подразнюючих факторів, таких як вплив сухого повітря або пилу.
• Травматичний риніт. Травматичний риніт виникає через механічні, термічні або хімічні пошкодження слизової оболонки носа. Наприклад, після травм, хірургічних втручань або вдихання агресивних речовин.
• Інтермітуючий риніт. Інтермітуючий алергічний риніт, при якому симптоми виникають періодично (менше 4 днів на тиждень або менше 4 тижнів поспіль). 

Важливість діагностики риніту для вдалого лікування 

Правильна діагностика риніту є важливою для вибору ефективного лікування. Оскільки є різні причини алергічного риніту – інфекційні, алергічні, судинні або медикаментозні, необхідно точно визначити його тип.
Без точного обстеження люди часто лікують риніт неправильно: використовують судинозвужувальні краплі замість антигістамінних засобів або приймають антибіотики без потреби. Це може призвести до ускладнень, таких як хронічний риніт, синусит чи навіть бронхіальна астма.
Діагностика допомагає не лише швидко усунути симптоми, а й запобігти рецидивам. Виявлення алергенів або своєчасне лікування супутніх захворювань дозволяє значно покращити якість життя, тому при тривалому або рецидивному нежитю важливо звернутися до лікаря та пройти необхідні обстеження.

Причини виникнення алергічного риніту 

Алергічний риніт провокує надмірна реакція імунної системи на алергени – речі, які зазвичай не є небезпечними для більшості людей, проте викликають запальну реакцію у людей із підвищеною чутливістю. До основних причин розвитку алергічного риніту належать:

• Генетична схильність. Згідно з дослідженнями, діти, в яких один з батьків має алергічні захворювання, мають близько 30–50% шансів також отримати цю схильність, а якщо обоє батьків алергіки – до 70%.
• Пилок рослин (сезонний алергічний риніт або поліноз) – одна з найпоширеніших причин алергічного риніту. Найчастіше алергію викликають:
  ​​​​​​​
  ​​​​​​​- навесні – пилок дерев (береза, вільха, дуб, тополя);
  - влітку – пилок злакових трав (тимофіївка райграс, пирій, ковила);
  - восени – пилок бур’янів (амброзія, лобода, полин).
  ​​​​​​​

Алергія на пилок може посилюватися у вітряні дні, коли концентрація пилку в повітрі є найвищою.

• Пилові кліщі та домашній пил, які можуть бути у подушках, матрацах, килимах і харчуються відмерлими клітинами людської шкіри. Продукти їхньої життєдіяльності є потужними алергенами і можуть викликати хронічний алергічний риніт, що триває цілий рік.
• Шерсть, слина та лупа тварин через білки, що містяться у цих речовинах. Багато людей помилково вважають, що алергію викликає сама шерсть, але насправді алергенами є білки, що осідають на шерсті. 
• Спори плісняви та грибків, які розповсюджуються у повітрі та викликають алергічний риніт, особливо у періоди підвищеної вологості.
• Харчові алергени через перехресну алергію, коли імунна система реагує на схожі білки у їжі та в пилку. Наприклад, люди з алергією на березовий пилок можуть реагувати на яблука, моркву, горіхи або персики.
• Певні хімічні речовини також можуть спричиняти або посилювати алергічний риніт. До них належать тютюновий дим, вихлопні гази та забруднення повітря, різкі парфуми, освіжувачі повітря, миючі засоби, фарби та лаки. Хоча ці речовини самі по собі не є алергенами, вони можуть подразнювати слизову оболонку носа та посилювати симптоми алергічного риніту.
• Кліматичні фактори, такі як температура, холодне повітря, висока вологість або навпаки сухість можуть спровокувати або посилити симптоми алергічного риніту. Наприклад, у людей, чутливих до холоду, на морозі може виникати нежить через рефлекторну реакцію слизової оболонки носа.

Симптоми алергічного риніту 

Як розпізнати алергічний риніт? Алергічний риніт супроводжується низкою характерних симптомів, які виникають у відповідь на контакт з алергеном. До основних симптомів та ознак алергічного риніту належать:

• нежить із прозорими виділеннями та часте чхання;
• закладеність носа, що ускладнює дихання;
• свербіж у носі, горлі та очах, який викликає дискомфорт;
• сльозотеча та почервоніння очей, що може супроводжуватися набряком повік;
• кашель та подразнення в горлі через стікання слизу по задній стінці носоглотки;
• головний біль і відчуття тиску в пазухах через набряк слизової оболонки;
• втома та порушення сну, викликані утрудненим диханням.
  ​​​​​​​

Симптоми можуть проявлятися сезонно (наприклад, при полінозі) або тривати цілий рік, якщо контакт із алергеном постійний. Якщо такі ознаки повторюються або не проходять тривалий час, важливо звернутися до лікаря для діагностики та підбору лікування.

Ускладнення, які можуть виникнути через ігнорування алергічного риніту 

Досить часто алергічний риніт вважають несерйозною проблемою, але без належного лікування він може призвести до значних ускладнень, що погіршують якість життя та загальний стан здоров’я. До основних захворювань та наслідків алергічного риніту належать:

• Хронічний синусит, так як через постійний набряк слизової носа та порушений відтік слизу створюються ідеальні умови для розвитку запалення в носових пазухах.
• Бронхіальна астма, якщо не контролювати симптоми алергії.
• Отити (запалення середнього вуха) через закладеність носа, що призводить до порушення вентиляції середнього вуха та підвищує ризик розвитку запалення та зниження слуху.
• Порушення сну та хронічна втома через закладеність носа і постійне подразнення слизової якість сну погіршується, що призводить до втоми, зниження концентрації та працездатності.
• Поліпи в носі, так як запаленням може викликати розростання слизової оболонки носа.
  ​​​​​​​

Без лікування алергічний риніт може стати постійним джерелом дискомфорту, знижувати активність, впливати на соціальне життя та продуктивність на роботі.

Щоб уникнути цих ускладнень, важливо вчасно звернутися до лікаря, виявити алерген та отримати відповідне лікування.

Алергічний риніт у вагітних. Алергічний риніт у дітей 

Риніт у вагітних – це поширене явище, пов’язане з гормональними змінами в організмі. Він може супроводжуватися закладеністю носа при вагітності, що ускладнює дихання, особливо вночі. Для полегшення стану рекомендується зволоження повітря, промивання носа сольовими розчинами та уникання судинозвужувальних препаратів.
Нежить у вагітних зазвичай не пов’язаний із інфекцією, а викликаний набряком слизової носа.

Важливо! За наявності алергії, алергічний риніт у вагітних може посилюватися через гормональні зміни, тому важливо підбирати безпечні методи лікування разом із лікарем.

Щодо дітей, нежить у немовлят може виникати через вірусні інфекції, алергію або фізіологічні особливості. Наприклад, нежить при прорізуванні зубів з’являється через підвищене слиновиділення та набряк слизової носа. Риніт у дитини супроводжується закладеністю носа, утрудненим диханням і можливими виділеннями.

Як лікувати нежить у немовлят? Важливо підтримувати оптимальну вологість повітря, промивати ніс сольовими розчинами та за потреби звертатися до лікаря.

Діагностика алергічного риніту 

Щоб ефективно лікувати алергічний риніт, важливо точно визначити його причину. Для цього лікар спочатку проводить опитування пацієнта, з’ясовуючи, коли і за яких обставин виникають симптоми. Далі він може призначати спеціальні тести, такі як риноцитограма або назоцитограма, щоб оцінити стан слизової оболонки носа. 

Одним із найточніших методів є ImmunoCAP – «золотий стандарт» діагностики алергії. Він дозволяє визначити рівень специфічних антитіл IgE до різних алергенів, навіть якщо їхній вміст у крові мінімальний. Це особливо корисно у складних випадках, коли інші методи дають неточні результати.

Для діагностики риніту рекомендуємо тест Phadiatop або Phadiatop інгаляційний в ДІЛА, які дозволяють виявити конкретні алергени, що можуть спричиняти симптоми. А спеціальне дослідження Phadiatop Infant ідеально підходить для маленьких дітей. Також рекомендуємо спеціальне комплексне дослідження «Астма/Риніт» з екстрактами, до якого входить перевірка на поширені алергени (пилок рослин, кліщі домашнього пилу, шерсть тварин, спори грибів). 

Для пацієнтів, яким важливо отримати максимально широкий аналіз алергічної сенсибілізації, доступний Alex3. Цей сучасний тест дозволяє одночасно визначити чутливість до 300 різних алергенів, включаючи пилок, харчові продукти, домашній пил, шерсть та інші поширені подразники. Результати Alex3 дають чітку картину алергічного профілю пацієнта та допомагають лікарю підібрати персоналізований план лікування.

Правильна діагностика дозволяє визначити причину риніту та підібрати відповідне лікування, що значно покращує самопочуття та допомагає уникнути ускладнень.

​​​​​​​Як лікувати алергічний риніт 

Лікування алергічного риніту спрямоване на зменшення симптомів, усунення причин та запобігання ускладненням. Для цього використовуються кілька основних методів.

1. Уникнення контакту з алергенами – найефективніший спосіб зменшити прояви алергічного риніту. Для цього рекомендується:

• частіше робити вологе прибирання та провітрювати приміщення;
• використовувати зволожувачі повітря;
• уникати прогулянок у періоди активного цвітіння рослин (при сезонній алергії);
• обмежити контакт із тваринами, якщо вони є причиною алергії;
• замінити пухові подушки та ковдри на гіпоалергенні.
  ​​​​​​​

2. Медикаментозна терапія

Чим лікувати алергічний риніт? Для полегшення симптомів лікар може призначити такі препарати від алергічного риніту:

• антигістамінні засоби (таблетки, спреї, краплі при алергічному риніті), що блокують алергічні реакції;
• назальні кортикостероїди – зменшують запалення та набряк слизової носа;
• судинозвужувальні препарати – тимчасово полегшують дихання при сильній закладеності, але не можна використовувати їх довше 3–5 днів;
• протиалергічні очні краплі – допомагають у разі почервоніння та свербежу очей.
  ​​​​​​​

3. Алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) – метод, який допомагає організму поступово звикнути до алергену. Пацієнту вводять мінімальні дози алергену (у вигляді ін’єкцій або таблеток), поступово збільшуючи їх. Такий підхід може значно зменшити симптоми або навіть повністю усунути алергічну реакцію.

4. Зміцнення імунітету та загального самопочуття. Важливо вести здоровий спосіб життя: правильно харчуватися, уникати стресів, займатися спортом та підтримувати нормальний режим сну. Це допоможе організму краще справлятися з алергією.
Лікування алергічного риніту у дітей та дорослих має бути комплексним і підібраним індивідуально лікарем. Якщо симптоми турбують постійно, не варто ігнорувати проблему – своєчасне звернення до спеціаліста допоможе уникнути ускладнень.