Що таке гастрит і як його лікувати?

1. Що таке гастрит?
2. Які симптоми гастриту?
3. Причини гастриту
4. Види гастриту
5. Діагностика гастриту
6. Як та чим лікувати гастрит?
7. Дієта при гастриті: що можна та не можна їсти при гастриті?
8. Профілактика гастриту

Що таке гастрит?

Гастрит – це запалення слизової оболонки шлунка, яке може бути спричинене різними факторами – від інфекцій до генетичних порушень. Залежно від причини та перебігу розрізняють гострий та хронічний гастрит, і саме хронічний посідає чільне місце серед усіх захворювань травного тракту. А крім того він ще є передумовою розвитку раку шлунка і тому потребує більш прискіпливої уваги до своєї «персони».

Які симптоми гастриту?

Симптоми гастриту поділяють на місцеві та загальні. До перших належать:

Больовий синдром (болі різної інтенсивності у верхній частині живота, пов’язані з прийомом їжі).

Диспепсичний синдром (відчуття переповнення у верхній ділянці живота після їжі, нудота, блювання, печія, відрижка).

Дискінетичний синдром (пов'язаний з порушеннями функцій кишківника і проявляється розладами стільця: закрепами або діареєю).

Місцеві симптоми супроводжуються загальними, що зазвичай проявляються астеновегетативним синдромом, коли наслідком ураження вегетативної нервової системи стає слабкість, дратівливість, підвищена втомлюваність, зниження працездатності та настрою.

«Червоними прапорцями» або симптомами тривоги, що вимагають невідкладної реакції при вказаних скаргах є наступні:

	невмотивована втрата ваги;
	постійний біль у животі;
	лихоманка;
	кров у випорожненнях;
	у результатах аналізу крові – лейкоцитоз, анемія, прискорена ШОЕ;
	зміни в показниках біохімічного аналізу крові;
	початок захворювання в похилому віці.

Причини гастриту

До причин, які викликають гострий гастрит (гостре запалення слизової оболонки шлунка) належать:

• аліментарні (вживання недоброякісної їжі та великих доз алкоголю, переїдання);
• хімічні (отруєння шкідливими речовинами);
• медикаментозні (внаслідок вживання певних ліків, наприклад, нестероїдних протизапальних препаратів);
• алергічні (внаслідок індивідуальної надчутливості до харчових продуктів – яєць, полуниць, білків);
• інфекційні (споживання їжі, інфікованої різними бактеріями та їхніми токсинами);
• температурні чинники (вживання дуже холодної їжі);
• гематогенні (внаслідок потрапляння інфекції з кров’ю від інших органів).
   

Основною причиною хронічного гастриту є інфікування Helicobacter pylori. В 10% випадків до хронічного ураження слизової шлунка призводить аутоімунний процес ( наявність аутоантитіл проти парієтальних клітин слизової оболонки шлунка). На аутоімунний гастрит частіше хворіють люди зрілого і похилого віку.

Види гастриту

Так як хронічний гастрит складає близько 85% серед усіх захворювань шлунка, надалі ми розглядатимемо саме ці захворювання.

Найчастіше зустрічаються три типи хронічних гастритів:

1. Гастрит, асоційований з Helicobacter pylori (гастрит типу В) - поверхневий з переважним ураженням антрального відділу шлунка, при якому довгий час зберігається нормальна або навіть підвищена секреція соляної кислоти.
2. Аутоімунний фундальний гастрит (гастрит типу А) є наслідком аутоімунних порушень і формування антитіл до клітин слизової оболонки шлунка. При цьому фіксується високий рівень гастрину в сироватці крові при зниженні рН шлункового соку. 
   Атрофічний гастрит є передумовою розвитку раку шлунка. Існує каскад Correa, який відображає послідовний розвиток аденокарциноми шлунка шляхом зміни слизової оболонки (атрофія, метаплазія, дисплазія, рак). Від того, на якій сходинці каскаду Correa пацієнт знаходиться на даний момент залежить подальша тактика.
3. Хімічний, рефлюкс-гастрит (гастрит типу С), який розвивається внаслідок травмування слизової фундального відділу шлунка агресивним вмістом 12-палої кишки при дуоденогастральному рефлюксі. Подібним до нього є гастрит, пов’язаний з медикаментозним ураженням слизової шлунка.

Сприяти розвитку хронічного гастриту можуть різноманітні зовнішні чинники:

• тривале хронічне порушення харчування;
• тривале зловживання алкоголем і нікотином;
• дія термічних, хімічних, механічних агентів;
• професійні шкідливості;
• тривале приймання медикаментів (нестероїдні протизапальні, сульфаніламідні засоби);
• нервово-психічний стрес;
   

а також внутрішні:

• рефлекторні (патологічні рефлекторні впливи на шлунок з інших хворих органів – кишок, жовчного міхура, підшлункової залози);
• хронічні інфекції;
• порушенні функції ендокринної системи;
• алергії (деякі продукти харчування: яйця, полуниці, суниці тощо);
• нестача в їжі білків і вітамінів (В, С, А), що порушує функцію і регенерацію залозистого епітелію, при чому у чоловіків частіше, ніж у жінок.

Діагностика гастриту

Виявити конкретний тип захворювання або його відсутність дозволяє консультація гастроентеролога, підкріплена лабораторними та інструментальними дослідженнями. Головним інструментальним методом є езофагогастродуоденоскопія (ЕФГДС), за показаннями - з біопсією тканин, що викликають підозру. Однак останнім часом все більшого поширення набувають методи, що не вимагають ковтання зонда, такі як УЗД, МРТ, капсульна ендоскопія, електрогастроентерографія та рентгенографія з барієм.

Лабораторні методи діагностики гастриту

До лабораторних методів діагностики належать:

• загальний та біохімічний аналізи крові;
• визначення пепсину та пепсиногену в крові;
• гістологічне дослідження біоптату;
• імунологічне обстеження;
• внутрішньошлункова pH-метрія;
• бактеріологічне дослідження на Helicobacter pylori;
• дослідження на антиген Helicobacter;
   

Враховуючи, що значна кількість гастритів пов'язана з патогенним впливом бактерії Helicobacter pylori, яка має тісний зв'язок з розвитком дуоденіту, виразки дванадцятипалої кишки та раку, мережа лабораторій ДІЛА пропонує дослідження, яке точно та достовірно дозволяє визначити наявність збудника за аналізом калу - Хелікобактеріоз, Helicobacter pylori, ДНК методом ПЛР.

Як та чим лікувати гастрит?

У більшості випадків гастриту лікування проводиться амбулаторно і лише у важких випадках – у стаціонарі. Успішне лікування вимагає від хворого зміни способу життя, а обов'язковою складовою є дієта.

При виявленні інфікування H.pylori показана антихелікобактерна терапія (антибіотиками!!! не травами чи біодобавками). За наявності лише атрофічних змін, після успішної ерадикації H.pylori слизова шлунка відновлюється самостійно.

Можлива супутня симптоматична терапія гастропротекторами , препаратами, що стимулюють продукцію соляної кислоти (HCI пепсин, HCI бетаїн, плантаглюцид). Будувати тарілку, щоб там були продукти, які підвищують секреція соляної кислоти, квашена капуста, смородина і т.п., препарати для поліпшення моторики кишківника (ітоприд, мосіприд). При аутоімунному процесі симптоматична терапія. Лікування В12-або залізодефіцитної анемії.

Дієта при гастриті: що можна та не можна їсти при гастриті?

Режим харчування під час гастриту залежить від виду захворювання. Так, при підвищенні кислотності для дієти підбираються продукти, що сприяють зменшенню вироблення шлункового соку. В подібних випадках рекомендовані нежирні види м'яса і риби, відварені чи запечені овочі, овочеві супи, добре розварені каші з вівсянки, гречки, рису, манної та інших круп. Із фруктів показані солодкі яблука, груші, банани, хурма без шкірки. А ось від цибулі, томатів, капусти, солінь та маринадів необхідно відмовитися.

При лікуванні гастриту зі зниженою кислотністю потрібно вживати продукти, що сприяють поліпшенню моторики та нормалізації роботи шлунку, такі як гарбуз, томати, морква, броколі. Рекомендовані цитрусові, абрикосовий, морквяний та гарбузовий соки. Тоді як уникати необхідно м'ясних та рибних консервів, цибулі, часнику, бобових, солодкого перцю, а також обмежити споживання кондитерських виробів, шоколаду та деяких інших продуктів.

У кожному конкретному випадку дієта підбирається лікарем і швидше за все пацієнт отримає кілька варіантів меню на тиждень. Проте загальні принципи харчування під час гастриту включають:

• зменшення порцій та дробове харчування;
• ретельне пережовування їжі;
• відмова від жирного, копченого та смаженого;
• бажано, щоб їжа була зварена на воді чи парі;
• відмова від консервованих продуктів та маринадів;
• уникнення надмірно грубих сирих овочів та кислих фруктів;
• відмова від алкоголю, куріння, міцного чаю та кави, а також газованих напоїв;
• з раціону виключаються прянощі та соуси, що містять їх;
• неприпустимі перегріті харчові жири;
• обмежується вживання виробів, що містять тісто та цукор.
   

Переїдання на ніч також не бажане. Після кожного прийому їжі необхідно не перевантажувати шлунок зайвою фізичною активністю. Окрім цього, потрібно носити вільний одяг, що не стягує живіт.

Профілактика гастриту

Оскільки повне лікування гастриту займає тривалий час для профілактики та недопущення переходу захворювання в хронічну форму необхідно дотримуватися здорового способу життя та правильного режиму харчування, позбавитись шкідливих звичок.

Дуже важливо регулярно проходити профілактичні медичні огляди та своєчасно лікувати серцево-судинні, ендокринні захворювання та патології травної системи. Велике значення для профілактики має щорічне обстеження на Helicobacter pylori, що дозволяє за потреби вчасно розпочати лікування та не допустити розвитку онкологічних захворювань. Такі обстеження особливо рекомендовані людям, які працюють на шкідливих виробництвах, які часто перебувають у стані стресу і змушені регулярно вдаватися до ліків, які можуть негативно вплинути на слизову оболонку шлунку.

Питання - відповіді

Скільки годин лікується ерозивний гастрит?

Лікування ерозивного гастриту може тривати від кількох тижнів за кілька місяців залежно від швидкості загоєння, але на повне відновлення слизової оболонки шлунку може піти близько року.

Скільки триває дієта при гастриті?

Дієта при гастриті залежить від виду захворювання. Але в більшості випадків дотримуватися дієти необхідно не менше трьох місяців.

Чи може гастрит давати температуру?

Одним із симптомів гострого гастриту, викликаного інфекцією, є підвищення температури, яка може триматися кілька днів.

Як болить шлунок при гастриті?

Больові відчуття залежать від типу гастриту. При гострій формі можуть спостерігатися сильні ріжучі болі. При хронічному – болі тупі та ниючі.