Гормони щитоподібної залози

1. Вступ
2. Які гормони виробляє щитоподібна залоза?
3. Функції гормонів щитоподібної залози
4. Норми гормонів щитоподібної залози
5. До чого призводить дефіцит гормонів щитоподібної залози?
6. Надлишок гормонів щитоподібної залози
7. Як здати аналізи на гормони щитоподібної залози?
8. Короткі висновки

Вступ

Гормональний баланс — одна з основних умов нашого здоров’я. Саме гормони керують обміном речовин, температурою тіла, емоційним станом, серцевим ритмом і навіть здатністю концентруватися. І серед усіх залоз внутрішньої секреції особливу роль відіграє щитоподібна. Вона невелика за розміром, але саме її гормони відіграють надзвичайно важливу роль у функціонуванні майже кожної клітини нашого організму. Вони є ключовими регуляторами метаболізму, впливаючи на швидкість обмінних процесів, термогенез та енергетичний баланс. Забезпечуючи належну роботу серцево-судинної, нервової, травної та репродуктивної систем, ці гормони є життєво необхідними для підтримки загального здоров'я.

Які гормони виробляє щитоподібна залоза?

Щитоподібна залоза — одна з найважливіших ендокринних залоз в організмі людини. Хоч за розміром вона невелика, її роль у забезпеченні життєдіяльності величезна. Основна функція залози — виробляти гормони, які регулюють обмін речовин, ріст, енергетичний баланс, терморегуляцію, діяльність нервової, серцево-судинної та репродуктивної систем. Важливо розуміти, які гормони виділяє щитоподібна залоза, оскільки саме вони визначають, наскільки злагоджено працює весь організм.

Щитоподібна залоза синтезує три основні гормони:

• Трийодтиронін (Т3) — активна форма гормону, що впливає на інтенсивність обміну речовин у клітинах. Т3 формується як у самій залозі, так і в тканинах шляхом перетворення тироксину (Т4).
• Тироксин (Т4) — основний гормон, що виробляється щитоподібною залозою у великій кількості. Т4 є попередником Т3 і має триваліший період напіврозпаду. Він забезпечує тривалу підтримку обміну речовин і є «резервною» формою гормону, яка за потреби активується.
• Кальцитонін — гормон, який регулює обмін кальцію та фосфору в організмі. На відміну від Т3 і Т4, кальцитонін не впливає на обмін енергії, але має важливе значення для здоров’я кісткової тканини, попереджаючи втрату кальцію з кісток і знижуючи рівень кальцію в крові, коли його стає надто багато. Має обмежену фізіологічну роль у дорослих, але є важливим онкомаркером при медулярній карциномі щитоподібної залози.
  
  ​​​​​​​

Важливо зазначити, що хоча тиреотропний гормон (ТТГ) часто асоціюється зі щитоподібною залозою, він синтезується гіпофізом — ендокринною залозою в головному мозку, і виконує роль регулятора у відповідь на рівень Т3 та Т4 в крові. Ця складна система зворотного зв'язку підтримує гормональний баланс в організмі. Порушення у виробленні гормонів щитоподібної залози можуть призвести до гіпотиреозу (недостатньої функції) або гіпертиреозу (надмірної функції) з різноманітними симптомами.

Тиреотропний гормон (ТТГ)

Тиреотропний гормон (ТТГ) є одним із найважливіших регуляторів роботи щитоподібної залози. Він діє як головний контролер вироблення гормонів щитоподібної залози – тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3).

Механізм дії ТТГ:

• стимулює щитоподібну залозу: ТТГ зв'язується зі специфічними рецепторами на клітинах щитоподібної залози, стимулюючи її до росту, розвитку та збільшення вироблення Т4 та Т3;
• регулює синтез та вивільнення гормонів: ТТГ контролює всі етапи синтезу гормонів щитоподібної залози, включаючи захоплення йоду, синтез тиреоглобуліну та перетворення його на Т4 та Т3, а також їх вивільнення в кров.
  ​​​​​​​

Регуляція рівня ТТГ:

Рівень ТТГ у крові регулюється за принципом негативного зворотного зв'язку з рівнем гормонів щитоподібної залози (Т3 та Т4):

• низький рівень Т3 та Т4: коли рівень гормонів щитоподібної залози в крові знижується, гіпоталамус вивільняє тиреотропін-рилізинг гормон (ТРГ). ТРГ стимулює гіпофіз до збільшення вироблення ТТГ. Підвищений рівень ТТГ, у свою чергу, стимулює щитоподібну залозу виробляти більше Т4 та Т3, що призводить до нормалізації їх рівня в крові;
• високий рівень Т3 та Т4: коли рівень гормонів щитоподібної залози в крові підвищується, вони пригнічують вироблення ТРГ гіпоталамусом та ТТГ гіпофізом. Зниження рівня ТТГ призводить до зменшення стимуляції щитоподібної залози та зниження вироблення Т4 та Т3, що також сприяє нормалізації їх рівня в крові.
  ​​​​​​​

Клінічне значення ТТГ (За що відповідає гормон ТТГ?):

Вимірювання рівня ТТГ у крові є ключовим діагностичним тестом для оцінки функції щитоподібної залози.

• підвищений рівень ТТГ: зазвичай свідчить про гіпотиреоз (недостатню функцію щитоподібної залози). Гіпофіз намагається стимулювати щитоподібну залозу виробляти більше гормонів;
• низький рівень ТТГ: зазвичай свідчить про гіпертиреоз (надмірну функцію щитоподібної залози). Гіпофіз намагається зменшити стимуляцію гіперактивної щитоподібної залози.
  ​​​​​​​

Трийодтиронін (Т3)

Трийодтиронін (Т3) — є більш активною форму гормону, які виробляє щитоподібна залоза. Хоча його виробляється менше, ніж тироксину, саме Т3 є значно активнішим. Він зв'язується з ядерними рецепторами в клітинах набагато сильніше (приблизно в 3-4 рази) ніж Т4. Саме зв'язування з цими рецепторами запускає зміни в експресії генів, що призводять до метаболічних ефектів. Тому Т3 є основним гормоном, який безпосередньо впливає на швидкість метаболізму на клітинному рівні.

Тироксин (Т4)

Тироксин (Т4) — основний гормон щитоподібної залози, він має меншу метаболічну активність. Він розглядається як прогормон або резервна форма. Більша частина метаболічних ефектів Т4 опосередковується його перетворенням на більш активний Т3 у периферійних тканинах (печінці, нирках, м'язах та інших). Більшість Т4 у крові перебуває у зв’язаному вигляді, а активною є тільки невелика частина — вільний Т4. У периферійних тканинах (печінці, нирках та інших) Т4 перетворюється на активний Т3 шляхом відщеплення одного атома йоду.

Гормони щитоподібної залози, трийодтиронін (Т3) та тироксин (Т4), виконують в організмі широкий спектр життєво важливих функцій, впливаючи практично на всі органи та системи. Хоча Т3 є більш активною формою, обидва гормони тісно взаємопов'язані та необхідні для нормального функціонування.

Основні функції Т3 та Т4:

1. Регуляція метаболізму:

• підвищення базального метаболізму (БМ) – основна функція. Гормони щитоподібної залози збільшують споживання кисню клітинами та вироблення тепла, підвищуючи швидкість, з якою організм використовує енергію в стані спокою;
• вплив на метаболізм вуглеводів, жирів та білків: стимулюють глікогеноліз (розщеплення глікогену до глюкози) та глюконеогенез (синтез глюкози з невуглеводних джерел), підвищуючи рівень глюкози в крові;
• стимулюють ліполіз (розщеплення жирів) та впливають на синтез холестерину;
• впливають на метаболізм білків, стимулюючи як синтез, так і розпад, залежно від концентрації гормонів та стану організму.
  ​​​​​​​

2. Вплив на серцево-судинну систему:

• збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС) та сили серцевих скорочень: це призводить до збільшення серцевого викиду;
• підвищення чутливості серця до адреналіну та норадреналіну;
• вплив на артеріальний тиск: зазвичай підтримують нормальний або дещо підвищений систолічний тиск;
  ​​​​​​​

3. Вплив на нервову систему:

• розвиток центральної нервової системи (ЦНС): критично важливі для нормального розвитку мозку у плода та в ранньому дитячому віці. Дефіцит у цей період може призвести до незворотних порушень;
• вплив на когнітивні функції: підтримують нормальну увагу, пам'ять, швидкість мислення та настрій у дорослих;
• регуляція рефлексів та швидкості нервових імпульсів.
  ​​​​​​​

4. Вплив на шлунково-кишковий тракт:

• стимуляція моторики кишечника: підтримують нормальну перистальтику. Гіпотиреоз може призвести до запорів, а гіпертиреоз – до діареї;
• підвищення апетиту.
  ​​​​​​​

5. Вплив на ріст та розвиток:

• спільно з гормоном росту відіграють важливу роль у нормальному рості та розвитку кісток і м'язів.
  ​​​​​​​

6. Вплив на репродуктивну систему:

• необхідні для нормального функціонування репродуктивної системи як у чоловіків, так і у жінок, включаючи фертильність та менструальний цикл.
  ​​​​​​​

7. Вплив на шкіру, волосся та нігті:

• підтримують нормальний стан шкіри (зволоженість, еластичність), ріст волосся та міцність нігтів.
  ​​​​​​​

Кальцитонін

Кальцитонін — це ще один гормон, який синтезується щитоподібною залозою, хоча його функції відрізняються від Т3 і Т4. Кальцитонін регулює обмін кальцію, впливаючи переважно на кісткову тканину.

До основних функцій кальцитоніну належать:

• знижує рівень кальцію в крові шляхом пригнічення руйнування кісткової тканини;
• стимулює збереження кальцію у кістках;
• протидіє підвищенню кальцію в крові (гіперкальціємії).

Функції гормонів щитоподібної залози

Гормони щитоподібної залози відіграють головну роль у підтриманні здоров’я всього організму. Тиреоїдні гормони відповідають за регулювання обміну речовин, забезпечуючи енергетичний баланс у клітинах. Вони впливають на температуру тіла, сприяють росту і розвитку тканин, підтримують функціонування серцево-судинної та нервової систем.

Т3 і Т4 необхідні для підтримки стабільного психоемоційного стану, правильної роботи пам’яті й уваги, а також для нормальної репродуктивної функції. Кальцитонін регулює рівень кальцію в крові, допомагає підтримувати міцність кісток і запобігає розвитку остеопорозу.

Взаємозв’язок рівнів ТТГ, Т3, Т4 дозволяє оцінити стан щитоподібної залози.

Норми гормонів щитоподібної залози

Для оцінки стану щитоподібної залози дуже важливо знати, які норми показників гормонів. Саме правильна інтерпретація результатів допомагає своєчасно виявити порушення в роботі цього органу. В лабораторних бланках часто зустрічається таке поняття, як таблиця норм щитоподібної залози, де вказані допустимі межі для кожного показника залежно від віку, статі та стану здоров’я.

Норми гормонів щитоподібної залози:

• тиреотропний гормон норма – від 0,4 до 4,85 мО/мл;
• трийодтиронін вільний норма – 2,3–4.2 пг/мл. Трийодтиронін вільний підвищений може свідчити про гіпертиреоз або порушення в роботі щитоподібної залози;
• тироксин вільний (ТЗ) норма – 0,61 – 1,47 нг/дл;
• кальцитонін норма – у жінок < 5,89 пг/мл, у чоловіків — < 12,69 пг/мл.
  ​​​​​​​

Окрім основних гормонів, часто визначають також рівень антитіл:

• антитіла до тиреопероксидази – норма має бути < 9 МО/мл. Показники вище норми можуть свідчити про аутоімунні процеси, спрямовані проти клітин власної щитоподібної залози. Що означає антитіла до тиреопероксидази більше 1000? Це може свідчити про аутоімунне захворювання щитоподібної залози, наприклад, тиреоїдит Хашимото;
• антитіла до тиреоглобуліну норма – до 1,59 – 50,03 нг/мл. Важливо пам’ятати, що розшифровка антитіл до тиреоглобуліну допомагає оцінити ризик автоімунних уражень.
  ​​​​​​​

Показники гормонів залежать також від фізіологічних станів: вагітності, періоду росту або хронічних захворювань.

Якщо значення гормонів виходять за межі норми, варто пройти додаткову діагностику, наприклад Комплекс №123 «Перевір здоров'я щитоподібної залози – розширена оцінка» від ДІЛА, який дозволяє оцінити функцію щитоподібної залози, виявити причини утворення вузлів та уникнути таких серйозних ускладнень, як гіпертонічна хвороба, ранній атеросклероз, погіршення пам'яті та уваги, ожиріння, захворювань серця.

До чого призводить дефіцит гормонів щитоподібної залози?

Нестача гормонів щитоподібної залози має серйозний вплив на загальний стан організму. Такий стан називають гіпотиреозом і він може розвиватися поступово, часто непомітно для самої людини. При цьому процеси обміну речовин сповільнюються, органи й системи працюють менш активно, що викликає характерні симптоми.

До найпоширеніших проявів дефіциту належать:

• хронічна втома, сонливість, апатія;
• набряки обличчя, рук і ніг;
• зниження температури тіла, постійне відчуття холоду;
• уповільнення серцевого ритму (брадикардія);
• зниження пам’яті, погіршення концентрації уваги, депресивний стан;
• порушення роботи травної системи: запори, здуття живота;
• ламкість волосся і нігтів, сухість шкіри;
• збої менструального циклу, безпліддя у жінок.
  ​​​​​​​

Особливо небезпечним є гіпотиреоз у дітей, оскільки нестача тиреоїдних гормонів може призвести до затримки фізичного і розумового розвитку. Тому в дитячому віці контроль рівня Т3, Т4 і тиреотропного гормону (ТТГ) має суттєве значення.

При підозрі на гіпотиреоз важливо вчасно пройти дослідження на гормони щитоподібної залози, включно з перевіркою рівня антитіл до тиреопероксидази, оскільки часто дефіцит гормонів пов’язаний із аутоімунними процесами. У складних випадках для уточнення діагнозу аналізуються також антитіла до тиреоглобуліну та рівень кальцитоніну.

Без належного лікування гіпотиреоз може призвести до розвитку серйозних ускладнень, таких як мікседеми, кардіоміопатії, психічних розладів тощо. Саме тому так важливо регулярно перевіряти гормони щитоподібної залози і вчасно реагувати на будь-які відхилення.

Надлишок гормонів щитоподібної залози

Коли в організмі утворюється надлишок гормонів щитоподібної залози, розвивається стан, який називають гіпертиреозом або тиреотоксикозом. При цьому всі обмінні процеси прискорюються, що призводить до підвищеного навантаження на серце, нервову систему та інші органи.

До основних симптомів гіпертиреозу належать:

• прискорене серцебиття, перебої в роботі серця;
• підвищене потовиділення, непереносимість спеки;
• тремор рук, нервозність, емоційна нестабільність;
• порушення сну, безсоння;
• різка втрата ваги на тлі нормального або підвищеного апетиту;
• порушення менструального циклу у жінок;
• випуклість очей (екзофтальм) при важких формах.
  ​​​​​​​

Причинами підвищеного рівня Т3 та Т4 можуть бути аутоімунні захворювання (наприклад, хвороба Грейвса), вузловий токсичний зоб або надлишковий прийом гормональних препаратів.

Щоб виявити гіпертиреоз, обов’язково проводять аналізи на гормони щитоподібної залози. Надлишок гормонів щитоподібної залози небезпечний розвитком ускладнень, таких як тиреотоксичний криз, серцева недостатність і остеопороз. Саме тому регулярний контроль показників щитоподібної залози є основою профілактики серйозних проблем зі здоров’ям.

Як здати аналізи на гормони щитоподібної залози?

Щоб точно оцінити стан щитоподібної залози, важливо не лише знати, які гормони щитоподібної залози здавати, а й правильно підготуватись до аналізу. Найчастіше лікар призначає дослідження рівня тиреотропного гормону (ТТГ), вільного трийодтироніну (Т3) та вільного тироксину (Т4) — саме ці показники відображають, як працює залоза. Крім них, при підозрі на аутоімунні захворювання також перевіряють антитіла до тиреопероксидази (АТПО) і антитіла до тиреоглобуліну (АТТГ), а іноді і кальцитонін, особливо при виявленні вузлів у щитоподібній залозі.

Також у лабораторії ДІЛА доступне дослідження Комплекс №123 «Перевір здоров'я щитоподібної залози – розширена оцінка)», до якого входять всі основні гормони для перевірки роботи щитоподібної залози. А Комплекс №171 «Щитоподібна залоза: діагностика аутоімунних порушень – розширена оцінка» дозволяє не тільки виявити порушення функції щитоподібної залози (діагностика гіпо- та гіпертиреозу), а й наявність її аутоімунних захворювань.

​​​​​​​Аналізи на гормони щитоподібної залози виконують із венозної крові, здавати її потрібно зазвичай вранці та натщесерце. Перед здачею бажано утриматися від їжі протягом 8 годин, уникати фізичних та емоційних навантажень. За кілька днів до обстеження рекомендовано не вживати йодовмісних препаратів або узгодити це з лікарем. Якщо пацієнт приймає гормональні ліки, важливо повідомити про це перед дослідженням.

Для жінок актуальне питання «на який день циклу здавати гормони щитовидки». Загалом, рівень цих гормонів не має чіткої прив’язки до фази менструального циклу, тож дослідження можна проходити у будь-який день. Проте для зручності інтерпретації результатів бажано обирати один і той самий день циклу при повторних дослідженнях.

Короткі висновки

Робота щитоподібної залози тісно пов’язана з усіма життєво важливими процесами в організмі — від енергетичного обміну до функціонування серця, нервової системи та репродуктивного здоров’я.

Своєчасна перевірка, правильна розшифровка аналізів (особливо таких показників, як ТТГ, Т3, Т4, антитіла до тиреопероксидази, тиреоглобуліну) та консультація з лікарем дозволяють виявити порушення на ранньому етапі.

Не варто чекати виражених симптомів — набагато ефективніше контролювати гормони щитоподібної залози регулярно, особливо при хронічній втомі, зміні ваги, перепадах настрою, проблемах зі шкірою чи інших симптомах.