Печінка людини: будова, функції та як перевірити?

1. Що важливо знати про печінку людини?
2. Де знаходиться печінка людини?
3. Як виглядає і працює печінка?
4. Як болить печінка?
5. Чому може хворіти печінка у людини?
6. Як перевірити здоров'я печінки?
7. Як лікують печінку людини?
8. Як зберегти здоров'я печінки? – поради від лікарів ДІЛА
9. Запитання пацієнтів та відповіді лікаря

Печінка – це один із найважливіших органів нашого тіла, який працює безперервно 24/7. Вона бере участь у травленні, знешкоджує токсини, синтезує гормони, вітаміни та білки, накопичує поживні речовини і навіть регулює обмін речовин. Незважаючи на свою витривалість, печінка у людини дуже вразлива, а захворювання цього органа часто розвиваються непомітно.

Що важливо знати про печінку людини?

Де знаходиться печінка людини?

Печінка розташована у верхній частині черевної порожнини, переважно з правого боку, під діафрагмою.

З якої сторони печінка? Більша її частина знаходиться під правим ребром, а менша заходить у ліву частину живота. Саме це розташування робить її добре захищеною ребрами, проте водночас ускладнює раннє виявлення проблем, адже збільшення органа часто непомітне зовні.

Як виглядає і працює печінка?

За анатомією печінка є найбільшою залозою організму червоно-бурого кольору, яка важить у середньому 1,5 кг. Вона складається з двох частин – правої та лівої долей, які поділяються на численні часточки. Така будова потрібна для того, щоб оптимізувати три головні процеси: фільтрацію крові, виробництво жовчі та регенерацію. Кожна часточка утворена печінковими клітинами, так званими гепатоцитами. Саме вони виконують основні функції: виробляють жовч для перетравлення жирів, знешкоджують токсини, накопичують енергію у вигляді глікогену, синтезують білки та гормони. Можна сказати, що печінка – це природна лабораторія організму, яка забезпечує нормальну роботу майже всіх систем.

Печінка унікальна тим, що отримує кров з двох джерел:

• ворітна вена (75% крові): приносить кров, насичену поживними речовинами (а також токсинами та ліками) з кишківника;
• печінкова артерія (25% крові): постачає кров, багату на кисень.
  ​​​​​​​

Печінкові часточки (лобули) – це мікро-заводи: поділ на тисячі крихітних шестикутних часточок дозволяє крові з обох джерел змішуватися і повільно протікати через мережу капілярів (синусоїдів). Уздовж цих капілярів розташовані ряди печінкових клітин — гепатоцитів. Така структура максимально збільшує площу контакту між кров'ю та клітинами. Це дає гепатоцитам час і можливість:

• забрати поживні речовини для подальшої обробки та зберігання (наприклад, глюкозу у вигляді глікогену);
• знешкодити токсини, алкоголь та продукти розпаду ліків;
• синтезувати білки, фактори згортання крові та холестерин.
  ​​​​​​​

​​​​​​​

Після «обробки» очищена кров збирається в центральну вену в центрі кожної часточки і повертається в загальний кровообіг.

Одночасно з очищенням крові гепатоцити виробляють жовч, яка необхідна для травлення жирів. Система жовчних протоків організована так, що жовч тече у напрямку, протилежному руху крові. Вона збирається в мікроскопічні жовчні канальці, які проходять між гепатоцитами, потім зливаються в більші протоки і, врешті-решт, виводяться з печінки.

Така «зустрічна» система (кров в один бік, жовч — в інший) є дуже ефективною і запобігає змішуванню цих двох рідин. Поділ печінки на великі долі (праву та ліву), які далі діляться на 8 функціонально незалежних сегментів, має величезне практичне значення. Кожен сегмент має власне кровопостачання, венозний відтік та жовчний протік. Це означає, що хірург може видалити один або кілька уражених сегментів (наприклад, з пухлиною), не порушуючи роботу решти печінки.

Також печінка має унікальну здатність до відновлення. Навіть якщо видалити до 70% її маси, решта органу може регенерувати до початкового розміру за кілька тижнів або місяців. Сегментарна структура сприяє цьому процесу, дозволяючи здоровій тканині ефективно розростатися.

Отже, поділ печінки на долі та часточки — це геніальне інженерне рішення природи, яке дозволяє їй бути одночасно і потужним фільтром, і складною біохімічною фабрикою, і органом, здатним до самовідновлення.

Як болить печінка?

Сама печінка не має больових рецепторів. «Болить» не сам орган, а його капсула (фіброзна оболонка) чи сусідні тканини, коли печінка збільшується або у ній відбувається запальний процес. Найчастіше люди описують такі дискомфортні симптоми як тягнучий біль чи відчуття тяжкості у правому підребер’ї. До цього можуть додаватися диспепсичні явища, пов’язані з порушенням функцій печінки як травної залози: гіркота в роті, нудота, зниження апетиту, пожовтіння шкіри та склер. Саме так можна зрозуміти, що печінка працює з порушеннями і варто звернутися до лікаря.

Чому може хворіти печінка у людини?

Причин, через які може бути хвора печінка, дуже багато. Це і неправильне харчування, і надмірне вживання алкоголю, і тривале приймання ліків, і інфекції, особливо вірусні гепатити. Часто людина навіть не здогадується про проблеми, адже печінка здатна довго не проявляти жодних симптомів та компенсувати свої функції. Проте з часом з’являються неприємні відчуття: тяжкість у правому боці, нудота, жовтяниця чи навіть біль.

Серед найпоширеніших причин, які викликають захворювання печінки у людини, варто виділити жовчнокам’яну хворобу та запальні процеси.

​​​​​​​

Жовчнокам'яна хвороба

Жовч утворюється в печінці та накопичується в жовчному міхурі. Вона важлива для розщеплення жирів і нормального травлення. Проте, якщо склад жовчі змінюється, то у ній може утворюватися осад, який з часом перетворюється на камені. Такий стан називається жовчнокам’яною хворобою. Камені заважають нормальному відтоку жовчі, спричиняють коліки, гострий біль у правому підребер’ї, нудоту, блювання, гіркий присмак у роті. Якщо камінь перекриває жовчні протоки, можуть виникати серйозні ускладнення, аж до жовтяниці, гострого запалення та некрозу стінки жовчного міхура.

У нормі жовч — це рідина, в якій жовчні солі утримують холестерин та білірубін у розчиненому стані, подібно до того, як засіб для миття посуду розчиняє жир у воді. Коли цей баланс порушується, утворюються камені.

Основні причини, чому склад жовчі може змінитися:

1. Метаболічні та дієтичні причини – це найпоширеніша група факторів, пов'язана з нашим харчуванням та обміном речовин:

• надлишок холестерину – якщо печінка виробляє більше холестерину, ніж жовчні солі можуть розчинити, жовч стає перенасиченою. Це головна причина утворення холестеринових каменів (найпоширеніший тип);
• фактори ризику: харчування, багате на насичені жири та холестерин, і водночас бідне на клітковину. ожиріння також сприяє підвищеному синтезу холестерину; нестача жовчних солей – якщо з якихось причин печінка виробляє недостатньо жовчних солей, вони просто не можуть впоратися з розчиненням навіть нормальної кількості холестерину.
  ​​​​​​​

2. Різноманітні захворювання можуть безпосередньо впливати на склад жовчі:

• надлишок білірубіну: деякі захворювання змушують організм виробляти його занадто багато. Коли його концентрація в жовчі стає надмірною, утворюються пігментні камені. Причини: цироз печінки, інфекції жовчовивідних шляхів, а також певні спадкові захворювання крові (наприклад, серповидноклітинна анемія), при яких еритроцити руйнуються занадто швидко;
• застій жовчі: якщо жовчний міхур не спорожняється повністю або достатньо часто, жовч застоюється і стає більш концентрованою. Це створює ідеальні умови для кристалізації холестерину та білірубіну. Причини: дискінезія жовчовивідних шляхів (порушення моторики), тривале голодування, вагітність.
  ​​​​​​​

3. Стать та гормони. Жінки страждають від жовчнокам'яної хвороби частіше за чоловіків. Естроген (жіночий статевий гормон) може збільшувати рівень холестерину в жовчі та знижувати рухливість жовчного міхура. Ризик підвищується під час вагітності та при прийомі гормональних препаратів.

4. Швидка втрата ваги. При стрімкому схудненні організм активно розщеплює жири, що змушує печінку виділяти в жовч додатковий холестерин.

5. Вік: ризик утворення каменів зростає з віком (особливо після 40 років).

6. Спадковість: якщо у ваших близьких родичів була ця хвороба, ваш ризик також підвищується.

Таким чином, утворення каменів – це складний процес, що залежить від харчування, способу життя, генетики та загального стану здоров'я.

Важливо! Жінки після 40 років страждають на жовчнокам’яну хворобу частіше, ніж чоловіки, через гормональні особливості.

Запальні захворювання печінки

Запальні процеси можуть бути спричинені інфекціями (вірусні гепатити А, В, С, Д, Е та інші), токсинами (алкоголь, ліки, отрути), аутоімунними реакціями чи жировим переродженням печінки. Найчастіше, причиною є саме гепатит – запалення печінкової тканини, яке супроводжується слабкістю, втратою апетиту, нудотою, підвищенням температури, а іноді й пожовтінням шкіри та склер. Хронічні форми гепатиту особливо небезпечні, адже тривалий перебіг може призвести до цирозу. У таких випадках важливо вчасно пройти обстеження, адже, наприклад, вірусні гепатити довгий час можуть протікати безсимптомно, поступово руйнуючи печінку і призводити до фіброзу, цирозу та гепатоцелюлярної карциноми (раку печінки).

Велику частку хвороб печінки складають патології, пов’язані з порушенням метаболізму:

• МАСХП – це метаболічно-асоційована стеатотична (жирова) хвороба печінки, яка виникає через накопичення жиру на тлі кардіометаболічних факторів ризику (таких як ожиріння чи діабет) і не пов'язана зі зловживанням алкоголем.
• МетАХП – це метаболічно та алкоголь-асоційована хвороба печінки, що діагностується у пацієнтів з МАСХП, які додатково вживають значну кількість алкоголю, що посилює ураження органу.
  ​​​​​​​

Важливо! Жовчнокам’яна хвороба та запальні захворювання печінки мають різний розвиток, тож і проявляються по-різному: при жовчнокам’яній хворобі біль зазвичай гострий, нападоподібний, локалізується у правому підребер’ї, може віддавати у спину чи плече, супроводжується нудотою, блюванням і гірким присмаком у роті. При запаленні печінки (гепатитах), біль менш виражений: частіше відчувається як тяжкість чи дискомфорт у правому боці, а додатковими симптомами можуть бути слабкість, втрата апетиту, підвищення температури та пожовтіння шкіри і очей.

Перевірся на гепатити A, B і C

Вірусні гепатити належать до найбільш небезпечних захворювань печінки, адже тривалий час вони можуть не мати жодних симптомів.

Гепатит А зазвичай передається через воду та їжу, його ще називають «хворобою брудних рук». Він протікає гостро, але не переходить у хронічну форму.

Гепатити В та С є значно підступнішими: вони передаються через кров, статевим шляхом або від матері до дитини, і часто стають хронічними.

Людина може роками не підозрювати про інфекцію, а в цей час у печінці розвивається запалення, яке згодом може призвести до цирозу чи навіть раку печінки.

Саме тому важливо регулярно перевірятися, навіть якщо немає жодних симптомів. Найпростіший спосіб — здати кров на маркери гепатитів. У лабораторії ДІЛА є спеціальне дослідження Комплекс №164 «Перевірся на гепатити A, B і C», що дозволяє перевірити наявність всіх трьох вірусів за один візит до лабораторії.

Цироз печінки

Цироз — це хронічне, прогресуюче захворювання, при якому нормальні клітини печінки поступово замінюються рубцевою (сполучною) тканиною. У результаті печінка втрачає свою еластичність, зменшується кількість працюючих гепатоцитів, і орган перестає виконувати життєво важливі функції.

До основних причин цирозу належать тривале зловживання алкоголем, вірусні гепатити B і C, МАСХП і МетАХП (ожиріння печінки, пов’язане чи не пов’язане з вживанням алкоголю), а також отруєння токсинами чи деякими ліками.

Захворювання розвивається поступово: спершу людина може відчувати лише втому, зниження апетиту, легкий дискомфорт у правому підребер’ї. Згодом з’являються серйозніші симптоми, такі як збільшення живота через накопичення рідини у черевній порожнині через порушення кровообігу у ворітній вені (асцит), жовтяниця, свербіж шкіри внаслідок накопичення токсинів у крові, схуднення, крихкість судин і кровотечі. На пізніх стадіях цироз може призвести до печінкової недостатності та портальної гіпертензії (підвищення тиску у ворітній вені, яке виникає через утруднений кровотік у печінці)

Цироз є невиліковним, але сучасна медицина може «сповільнити» його прогресування та зменшити ускладнення. Для цього застосовують спеціальні препарати (гепатопротектори, противірусні засоби при гепатиті), спеціальну дієту, контроль споживання рідини та солі, а також відмову від алкоголю. На останніх стадіях єдиним методом лікування є трансплантація печінки.

Як перевірити здоров'я печінки?

Навіть якщо немає скарг, лікарі рекомендують раз на рік перевіряти основні показники роботи печінки. Перш за все варто здати печінкові проби – комплекс досліджень, який допомагає оцінити стан клітин печінки та їхню функцію. До нього входять:

• АЛТ (аланінамінотрансфераза) та АСТ (аспартатамінотрансфераза) – ферменти, що вивільняються у кров при пошкодженні клітин печінки. Їх підвищення може вказувати на гепатит, жирову хворобу чи інші запальні процеси. У нормі рівень цих ферментів не перевищує 41 Од/л у чоловіків та 31 Од/л у жінок;
• білірубін – пігмент, який утворюється під час розпаду еритроцитів. Його переробка відбувається саме у печінці, тому підвищення білірубіну може свідчити про жовтяницю, гепатит, цироз або порушення відтоку жовчі. Норма загального білірубіну — до 21 мкмоль/л;
• альбумін, лужна фосфатаза, гамма-глутамілтрансфераза — додаткові маркери, які допомагають оцінити синтетичну функцію та стан жовчовивідних шляхів.
  ​​​​​​​

Крім лабораторних досліджень, важливо також зробити УЗД печінки, яке дозволяє оцінити розміри, структуру та наявність змін (жирове переродження (стеатоз), камені, вузли). Є ще еластографія – це сучасний неінвазивний метод діагностики, схожий на УЗД, який вимірює жорсткість (еластичність) тканин печінки для визначення ступеня фіброзу, тобто заміщення здорових клітин рубцевою тканиною. У складних випадках лікар може рекомендувати еластографію (оцінка щільності печінки) та МРТ.

Тож, як визначити чи хвора печінка? Лише комплексно: лабораторні дослідження, інструментальні методи та консультація лікаря. Це дозволяє виявити навіть приховані порушення ще на ранніх етапах.

Як лікують печінку людини?

Лікування печінки залежить від причини її пошкодження. Універсальної «пігулки» для всіх хвороб не існує, адже запальні процеси, вірусні гепатити чи цироз потребують різних методів лікування.

Немедикаментозне лікування

Важливу роль у лікуванні проблем з печінкою відіграє харчування. Лікарі радять обмежити жирні, смажені, гострі та копчені продукти, алкоголь і солодкі газовані напої. Натомість у раціоні мають бути корисні продукти для печінки, такі як овочі (броколі, гарбуз, буряк), фрукти (яблука, авокадо), нежирна риба та м’ясо, цільнозернові каші, оливкова олія, горіхи.

Що пити, коли болить печінка? Корисним може бути чай для печінки на основі трав (розторопша, м’ята, ромашка), а також омега-3 для печінки, які допомагають нормалізувати жировий обмін і зменшують запалення.

Для підтримки та відновлення функцій печінки розроблена спеціальна дієта, яка базується на принципах знаменитого «Дієтичного столу №5» і спрямована на максимальне щадіння органу та нормалізацію процесів травлення.

До основних принципів харчування належать:

1. Дробність: їжте 4-5 разів на день невеликими порціями. Це допомагає уникнути перевантаження печінки та жовчного міхура.
2. Способи приготування: категорично виключіть смажені страви. Їжу можна варити, готувати на пару, запікати (без скоринки) або тушкувати.
3. Температурний режим: вживайте їжу лише в теплому вигляді. Дуже гарячі або холодні страви та напої подразнюють шлунково-кишковий тракт.
4. Обмеження жирів: зменшіть кількість тваринних жирів. Перевагу надавайте рослинним оліям (оливкова, соняшникова, лляна) в невеликих кількостях.
5. Питний режим: пийте достатньо рідини, близько 1,5-2 літрів на день. Це можуть бути вода, неміцний чай, компоти, відвар шипшини.
6. Зменшення солі: обмежте вживання солі до 8-10 г на добу, щоб уникнути затримки рідини в організмі.
   ​​​​​​​

Що можна їсти (дозволені продукти)?

• м'ясо нежирні сорти: курка (без шкіри), індичка, кролик, телятина; риба: хек, тріска, судак, минтай. Все у відвареному, паровому або запеченому вигляді (котлети, тефтелі, суфле);
• супи: овочеві (з моркви, картоплі, кабачків), круп'яні (гречаний, рисовий), молочні, борщ (без м'ясного бульйону та засмажки);
• хліб та вироби: вчорашній пшеничний або житній хліб, сухарі, галетне печиво, нездобна випічка;
• крупи: гречана, вівсяна, рисова, манна. Готуйте у вигляді каш на воді або молоці, запіканок;
• молочні продукти: нежирний сир, кефір, йогурт, нежирна сметана (як заправка), молоко;
• яйця: не більше 1 жовтка на день. Краще готувати парові омлети або варені некруто яйця (лише білок);
• овочі: картопля, морква, буряк, кабачки, гарбуз, цвітна капуста, броколі (відварені, парові, запечені);
• фрукти та ягоди солодкі, стиглі сорти: яблука (краще печені), банани, груші, некислі ягоди;
• солодощі: мед, варення (некисле), мармелад, зефір, пастила (в обмеженій кількості);
• напої: неміцний чай, відвар шипшини, узвари із сухофруктів, некислі соки, розведені водою.
  ​​​​​​​

Що потрібно виключити (заборонені продукти)?

• жирне м'ясо та риба: свинина, баранина, гуска, качка, скумбрія, лосось, субпродукти (печінка, мізки);
• бульйони: насичені м'ясні, рибні та грибні бульйони;
• копченості та консерви: будь-які ковбаси, сосиски, шинка, консервовані продукти;
• свіжа випічка: свіжий хліб, здоба, листкове тісто, торти з кремом;
• бобові та гриби: горох, квасоля, сочевиця, будь-які гриби;
• овочі: редька, редис, шпинат, щавель, часник, цибуля (сира), білокачанна капуста (сира), мариновані овочі;
• кислі фрукти: цитрусові, ківі, журавлина;
• жирні молочні продукти: жирний сир, сметана, вершки;
• гостре та пряне: будь-які гострі приправи, перець, гірчиця, хрін;
• солодощі: шоколад, какао, морозиво, вироби з кремом;
• напої: алкоголь (категорично!), кава, міцний чай, газовані напої.
  ​​​​​​​

Орієнтовне меню на один день:

1. Сніданок. Паровий омлет з білків, вівсяна каша на воді з ложкою меду, неміцний чай.
2. Другий сніданок. Печене яблуко.
3. Обід. Вегетаріанський овочевий суп-пюре, парові курячі котлети з гречаною кашею, узвар із сухофруктів.
4. Полуденок. Нежирний сир із невеликою кількістю йогурту.
5. Вечеря. Відварена риба (хек) із запеченими овочами (кабачок, морква), відвар шипшини.
6. Перед сном. Склянка нежирного кефіру.
   ​​​​​​​

Важливо! Ця дієта є загальною рекомендацією. Перед початком будь-яких змін у раціоні обов'язково проконсультуйтеся з вашим лікарем, який зможе надати індивідуальні поради з урахуванням вашого стану здоров'я.

Важливими є фізична активність, контроль ваги, відмова від алкоголю та уникнення безконтрольного прийому ліків.

Медикаментозне лікування

Лікар підбирає препарати залежно від діагнозу. При вірусних гепатитах застосовують противірусні засоби, при жировій хворобі – ліки, що покращують обмін речовин, при цирозі – препарати для підтримки функцій органа.

Часто використовуються гепатопротектори – засоби, що захищають клітини печінки й сприяють їх відновленню. Іноді призначають препарати жовчних кислот для нормалізації відтоку жовчі.

Важливо! Будь-які призначення має надавати виключно лікар! Самолікування може бути небезпечним для вашого здоровʼя.

Як зберегти здоров'я печінки? – поради від лікарів ДІЛА

Печінка – це надзвичайно витривалий, але водночас уразливий орган, який здатний довго працювати непомітно для нас. Щоб вона залишалася здоровою, лікарі радять дотримуватися кількох простих, але ефективних правил.

1. Обмежте смажені, жирні, гострі та копчені продукти, алкоголь і газовані напої. Натомість додати до раціону більше корисних продуктів для печінки , таких як овочі, фрукти, цільнозернові каші, нежирне м’ясо та риба, оливкова олія, горіхи.
2. Регулярно займайтесь фізичною активністю, адже рух допомагає підтримувати нормальну вагу і зменшує ризик розвитку жирового переродження печінки.
3. Контролюйте вагу та обмежте шкідливі звички, адже надмірна вага і алкоголь – одні з головних факторів, що погіршують стан печінки.
4. Не приймайте ліки без потреби та контролю лікаря.
5. Навіть якщо немає симптомів, важливо раз на рік здавати печінкові проби (АЛТ, АСТ, білірубін) і робити УЗД печінки, особливо якщо є фактори ризику, такі як алкоголь, ожиріння, хронічні інфекції.
6. Вакцинуйтесь, адже вакцини проти гепатитів А та В значно знижують ризик серйозних уражень печінки.
7. Ведіть здоровий спосіб життя – достатній сон, уникнення стресів і токсинів також позитивно впливають на роботу печінки.

Запитання пацієнтів та відповіді лікаря

Чи відновлюється печінка?

Так, печінка має здатність до регенерації, особливо на ранніх стадіях ураження.

Чи може печінка давати температуру?

Так, підвищення температури можливе при запальних процесах або інфекціях печінки, наприклад, при гепатитах.

Чи можна «очистити» печінку та як це зробити?

Спеціальної «очистки» не існує. Найефективніше – правильне харчування, відмова від алкоголю, контроль ліків та уникнення контакту з шкідливими речовинами.

Які продукти корисні для печінки?

Овочі (броколі, буряк, морква), фрукти (яблука, авокадо), цільнозернові крупи, нежирна риба та м’ясо, оливкова олія, горіхи.