Підтримка ваги в нормі

Іноді вага змінюється без очевидних причин. Харчування, фізична активність і режим важливі, але не завжди саме вони пояснюють ці зміни. На вагу також впливають гормональний баланс, обмін речовин і робота ендокринної системи. Порушення цих процесів можуть ускладнювати підтримку рівноваги в організмі. 

Які порушення спричиняють накопиченню зайвої ваги?

1. Порушення вуглеводного обміну.

Насамперед, це інсулінорезистентність – нечутливість організму до власного інсуліну. В нормі, глюкозі, яка є джерелом енергії, потрапити до клітин допомагає інсулін. При інсулінорезистентності глюкоза «не бачить» інсулін і не може потрапити до клітин організму, які залишаються без харчування і страждають від голоду. У відповідь на це β-клітини підшлункової залози підвищують продукцію інсуліну, який свою чергу сприяє засвоєнню вуглеводів, що потрапляють в організм з їжею та перетворюються у жирові відкладення. Характерною ознакою інсулінорезистентності є переважне відкладання жиру на животі – так зване ожиріння за абдомінальним типом.

Для виявлення порушень вуглеводного обміну досліджують:

• Глікований гемоглобін (HbA1c) – корелює з середнім рівнем глюкози крові та налає можливість діагностувати предіабет та цукровий діабет.
• С – пептид – маркер ендогенної функції β-клітин - дозволяє вчасно виявити підвищений рівень інсуліну в крові.
• Індекс НОМА – розрахунковий індекс інсулінорезистентності, залежить від рівня глюкози крові натще та інсуліну.
   

2. Порушення жирового обміну.

Інсулінорезистентність, підвищення рівня холестерину та зайва вага тісно пов'язані. Відомо, що у пацієнтів з ожирінням та цукровим діабетом спостерігається вдвічі більше порушень обміну жирів:

• підвищення загального холестерину;
• порушення співвідношення його фракцій.
   

Це сприяє розвитку стеатозу (жирової хвороби)​​​​​​​ печінки, яка в свою чергу призводить до розвитку інсулінорезистентності та суттєво підвищує ризик серцево-судинних захворювань​​​​​​​. Тому для виявлення вищенаведених причин надлишкової маси тіла та ожиріння доцільно дослідити:

• загальний холестерин;
• холестерин ліпопротеїдів низької щільності (бета-ліпопротеїди);
• аланінамінотрансферазу (АЛТ) – печінковий фермент, який підвищується при стеатозі​​​​​​​ печінки.

3. Порушення роботи щитоподібної залози.

Ще однією причиною надлишкової маси тіла може бути недостатність функції щитоподібної залози. При недостатності гормону тироксину, який продукує щитоподібна залоза, відбувається сповільнення обміну речовин в організмі, затримка рідини, виникають набряки та схильність до накопичення надлишкової маси тіла. Для скринінгу функції щитоподібної залози досліджують рівень тиреотропного гормону (ТТГ).

4. Порушення функції наднирників.

Досить часта причина ожиріння - підвищення рівня кортизолу, яке може бути як функціональним, наприклад внаслідок стресу, порушення нічного сну​​​​​​​, так і органічним (пухлина гіпофізу чи наднирників). Надлишок кортизолу підвищує апетит, призводить до розвитку інсулінорезистентності за рахунок дії, протилежної інсуліну (контрінсулярна дія – така, що призводить до підвищення вмісту глюкози в крові) та в кінцевому результаті призводить до ожиріння.

Для виявлення підвищеної продукції кортизолу наднирниками, його найпоказовіше досліджувати у слині, яку зібрано ввечері близько 23:00.

5. Порушення балансу статевих гормонів.

Недостатність функції статевих залоз сприяє розвитку ожиріння як у жінок, так і у чоловіків. В цьому випадку використовують дослідження Інгібіну В – гормону, який синтезується в яєчниках у жінок і в клітинах Сертолі сім'яних канальців у чоловіків.

Визначення загального тестостерону в контексті ожиріння має інформативне значення як у чоловіків – його недостатність може бути причиною ожиріння з характерним відкладенням жиру переважно на стегнах. У жінок надлишок тестостерону характерний для синдрому полікістозних яєчників, який розвивається на фоні інсулінорезистентності та надлишкової маси тіла.

6. Порушення синтезу гормонів гіпофіза.

Однією з причин ожиріння може бути патологія гіпофіза - ендокринної залози в головному мозку. Його функція полягає у виробленні певних гормонів, які в свою чергу регулюють роботу щитоподібної залози, надниркових і статевих залоз, процеси росту і обміну речовин. Одним із гормонів гіпофізу є пролактин, підвищення якого може свідчити на користь аденоми гіпофізу – доброякісної пухлини, яка може бути причиною ожиріння.

7. Дефіцит вітаміну Д.

Дослідження останніх років доводять зв’язок дефіциту вітаміну Д (25-гідроксивітамінД) у людей з надмірною вагою. Натомість призначення адекватної дози вітаміну Д сприяє схудненню.

8. Порушення синтезу «гормону голоду».

Цікаво, що жирова тканина синтезує гормон – лептин, який ще називають «гормоном голоду». У нормі підвищення рівня лептину пригнічує апетит. Зі збільшенням огрядності кількість лептину зростає, що призводить до розвитку зниження чутливості клітин до нього та зникнення відчуття ситості.

​​​​​​​Яке дослідження слід обрати?

Комплекси від ДІЛА дозволять всього лише за один візит в лабораторію визначити ендокринні причини зайвої ваги, на основі яких ваш лікар зможе призначити ефективне лікування, що гарантовано призведе до успішного контролю ваги:

Завдяки Комплексам від ДІЛА, ви будете впевнені, що вчасно виявите ендокринні причини зайвої ваги, зможете попередити розвиток ожиріння та його ускладнень, а ефективне лікування виявлених ендокринних порушень призведе до нормалізації ваги.

​​​​​​​А ще комплексне дослідження – це не тільки зручно, але й вигідно. Адже вартість комплексів до 10% нижча від сумарної вартості окремих досліджень, які входять до його складу.

На основі отриманих результатів досліджень ваш лікар зможе призначити ефективне лікування, що гарантовано призведе до успішного контролю ваги.