Шкіра - найбільший орган людини

1. Важливе про шкіру людини
2. Як виглядає шкіра людини?
3. Будова шкіри людини
4. Функції шкіри людини
5. Найпоширеніші захворювання шкіри людини
6. Які дослідження здати для перевірки стану шкіри?
7. Як лікують захворювання  шкіри?
8. Як зберегти здоров'я шкіри?
9. Популярні запитання пацієнтів та відповіді лікарів ДІЛА

Ми бачимо її щодня, але рідко замислюємося, наскільки вона унікальна. Шкіра людини – це не просто зовнішня оболонка тіла, а складний і багатофункціональний орган, який захищає організм від зовнішніх впливів, регулює температуру, бере участь у метаболічних процесах тощо. Це найбільший орган людини, який виконує безліч важливих функцій і відображає стан здоров’я усього організму. Зміни кольору, еластичності, появи висипань чи подразнень часто стають першими сигналами про внутрішні порушення.

Важливе про шкіру людини

Як виглядає шкіра людини?

На перший погляд шкіра здається простою рівною поверхнею – гладкою, еластичною, іноді злегка блискучою або, навпаки, матовою. Проте за цією видимою оболонкою прихована складна багатошарова структура, яка виконує величезну кількість функцій.

Шкіра людини має різну товщину, колір, еластичність і текстуру залежно від ділянки тіла, віку, статі, генетики та зовнішніх умов:

• на долонях і підошвах вона щільна й грубіша, адже потребує додаткового захисту;
• на обличчі, повіках чи губах, навпаки, тонка, ніжна та більш чутлива;
• колір шкіри визначається кількістю пігменту меланіну, який утворюється у клітинах епідермісу (меланоцитах), що зумовлює різноманіття відтінків – від дуже світлого до насичено темного.
  ​​​​​​​

На поверхні шкіри розташовані пори, через які виходять піт і шкірне сало. Вони виконують роль природного зволоження та терморегуляції. У складі залоз шкіри працюють:

• потові залози, що допомагають охолоджувати тіло;
• сальні залози, які виділяють жироподібну речовину для захисту поверхні;
• у певних ділянках – молочні залози, що є модифікованими сальними.
  ​​​​​​​

На шкірі росте волосся, яке разом з волосяним фолікулом утворює мікроскопічну частину системи захисту та терморегуляції. Кожен волосок пов’язаний із нервовими закінченнями, тому навіть легкий дотик ми відчуваємо миттєво.

Також на поверхні шкіри видно малюнок папілярних ліній (так звані дерматогліфи) – унікальні для ідентифікації візерунки, розташовані виключно на тих ділянках шкіри, де відсутнє волосся і потрібне посилене зчеплення (тертя), тобто на подушечках пальців рук (класичні відбитки пальців (fingerprints), найбільш детально вивчені та використовувані в дактилоскопії) і ніг, долонях та підошвах. Вони являють собою лінійні валикоподібні виступи епідермісу, які повторюють рельєф дермальних сосочків, формуються ще в утробі матері та не змінюються протягом життя.

Будова шкіри людини

З яких шарів складається шкіра? Хоча зовні шкіра здається єдиним покривом, анатомічно вона складається з трьох основних шарів: епідермісу, дерми та гіподерми. Кожен з них має власну структуру, функції та значення для організму.

​​​​​​​

1. Епідерміс – верхній шар шкіри 

Це тонкий, але надзвичайно важливий зовнішній шар, який безпосередньо контактує із зовнішнім середовищем. У ньому немає кровоносних судин, тому живлення клітин здійснюється за рахунок дифузії речовин з нижчих шарів.

Епідерміс складається переважно з клітин кератиноцитів, які поступово дозрівають, просуваються до поверхні й відмирають, утворюючи роговий шар. Цей процес постійний: приблизно кожні 28–30 днів поверхня шкіри повністю оновлюється.

Епідермісу притаманна шаруватість:

• базальний шар – зона поділу клітин, де народжуються нові кератиноцити. Саме тут розташовані меланоцити, які виробляють пігмент меланін. У цьому шарі (в якому синтезується меланін) формується колір шкіри людини;
• шипуватий шар, який забезпечує міцність і зв’язок між клітинами;
• зернистий шар, у якому клітини починають накопичувати кератин;
• роговий шар – зовнішній бар’єр, який постійно злущується.
  ​​​​​​​

Таким чином, верхній шар шкіри виконує головну захисну функцію – від мікроорганізмів, ультрафіолету, токсинів і втрати вологи.

2. Дерма – середній шар шкіри

Дерма – це щільний, еластичний прошарок сполучної тканини, який забезпечує міцність, пружність і живлення шкіри. Саме тут розташовані:

• кровоносні та лімфатичні судини, що постачають поживні речовини;
• нервові закінчення, які відповідають за відчуття дотику, болю, тиску та температури;
• колагенові та еластинові волокна, що формують каркас шкіри;
• волосяні фолікули;
• сальні й потові залози шкіри.
  ​​​​​​​

Дерма складається з двох підшарів:

• сосочковий шар, що ближчий до епідермісу, містить численні капіляри та рецептори;
• сітчастий шар – глибший, багатий на колаген і еластин, завдяки яким шкіра залишається пружною.
  ​​​​​​​

У цьому шарі також містяться сальні залози, що виділяють жироподібну речовину – себум. Вона зволожує шкіру, утворює природний захисний бар’єр і запобігає пересиханню.

3. Гіподерма – підшкірно-жирова клітковина

Гіподерма – це глибокий шар, що з’єднує шкіру з м’язами та кістками. Вона складається з жирових клітин, колагенових волокон і судин.

Її основні функції:

• зберігання енергії у вигляді жиру;
• теплоізоляція – запобігає переохолодженню організму;
• амортизація – пом’якшує удари та тиск на внутрішні органи.
  ​​​​​​​

Товщина гіподерми залежить від статі, віку, харчування та ділянки тіла: найбільше її на животі, стегнах і сідницях, найменше – на повіках і вушних раковинах.

Крім трьох основних шарів, у будові шкіри важливе місце займають:

• волосяні фолікули, які забезпечують ріст волосся;
• залози шкіри (сальні, потові, молочні);
• нігті – рогові утворення, що захищають кінчики пальців;
• нервові рецептори, які сприймають дотики, біль і температуру.

Функції шкіри людини

Шкіра – це не просто «захисна оболонка», а складний і багатофункціональний орган, який виконує важливу роль у підтриманні здоров’я всього організму. До основних функцій шкіри належать:

• захисна, адже шкіра є бар’єром між організмом і зовнішнім середовищем. Вона захищає від механічних ушкоджень, дії ультрафіолетового випромінювання, токсинів, мікроорганізмів і втрати вологи. Крім того важливим є мікробіом шкіри – це екосистема з мільярдів бактерій, грибів та вірусів, яка співіснує з нами у відносинах корисливого симбіозу (мутуалізму) і захищає від шкідливих мікроорганізмів шляхом конкурентного витіснення та за рахунок вироблення бактерицидних речовин;
• терморегуляційна, адже завдяки роботі потових залоз і розширенню або звуженню судин шкіра допомагає підтримувати стабільну температуру тіла; видільна, при якій через потові та сальні залози виводяться продукти обміну речовин, наприклад, вода, солі, сечовина, вуглекислий газ;
• дихальна, адже шкіра поглинає кисень і виділяє вуглекислий газ;
• рецепторна (чутлива), тому що у шкірі розташовано безліч нервових закінчень, які реагують на дотик, біль, тиск, температуру завдяки цьому людина відчуває навколишній світ;
• обмінна (метаболічна), адже у шкірі відбувається синтез вітаміну D під дією ультрафіолету, а також зберігання води, жирів, солей;
• імунна, так як шкіра містить клітини імунної системи (лангергансові клітини в шипуватому шарі епідермісу, мастоцити в дермі), які розпізнають і знешкоджують мікроорганізми, що потрапляють на поверхню.
  ​​​​​​​

Багатофункціональність шкіри робить її одним з найважливіших органів, від якого залежить не лише зовнішність, а й загальний стан здоров’я.

Найпоширеніші захворювання шкіри людини

Шкіра постійно зазнає впливу зовнішніх і внутрішніх факторів, тому саме вона часто першою сигналізує про проблеми в організмі. До найбільш поширених захворювань шкіри належать:

Акне

Акне або вугрова хвороба – одна з найпоширеніших проблем шкіри, особливо в підлітковому віці. Вона виникає через надмірне виділення шкірного сала, закупорку проток сальних залоз, порушення гормонального балансу чи бактеріальне запалення. Акне проявляється комедонами (чорними цятками), висипаннями, гнійниками та рубцями після загоєння. Важливо не займатись самолікуванням, адже неправильний догляд може лише погіршити стан шкіри.

Демодекоз

Демодекоз – це паразитарне ураження, спричинене кліщем Demodex, який живе у волосяних фолікулах і сальних залозах шкіри. У нормі він присутній у невеликій кількості, однак при зниженні імунітету, гормональних порушеннях чи стресі починає активно розмножуватись. Характерними ознаками демодекозу є почервоніння, свербіж, відчуття стягнутості та поява дрібних висипань на обличчі, особливо в ділянці носа, щік і підборіддя.

Дерматит

Дерматит – загальна назва для групи запальних захворювань шкіри, що виникають під впливом подразників або алергенів. Він може бути контактним, атопічним або себорейним. До основних проявів належать почервоніння, свербіж, лущення, поява пухирців або тріщин. Часто дерматит є реакцією на косметику, побутову хімію, тканини чи навіть стрес. У дітей частіше зустрічається атопічний дерматит, пов’язаний з генетичною схильністю та особливостями імунної відповіді.

Меланома

Меланома – це злоякісна пухлина, що розвивається з клітин, які виробляють пігмент меланін. Вона належить до найнебезпечніших захворювань шкіри, адже швидко метастазує. У більшості випадків меланома розвивається з уже наявних родимок, які починають змінювати форму, колір або розмір. До факторів ризику належать надмірне перебування на сонці, опіки, світлий тип шкіри та спадковість. Регулярний дерматоскопічний контроль допомагає вчасно виявити зміни та запобігти прогресуванню хвороби.

Псоріаз

Псоріаз – хронічне неінфекційне захворювання, при якому клітини епідермісу надмірно швидко діляться, не встигаючи дозрівати. Це призводить до утворення щільних червоних плям, вкритих сріблястими лусочками. Ураження зазвичай з’являються на ліктях, колінах, волосистій частині голови, але можуть поширюватись і по всьому тілу. Причини розвитку псоріазу комплексні – від генетичних імунних порушень до стресів та інфекцій. Захворювання має хвилеподібний перебіг з періодами загострення та ремісії.

Мікози – інфекції, спричинені різними видами грибків. Типові приклади:

• дерматофітія (стригучий лишай): інфекція, спричинена дерматофітами (Trichophyton, Microsporum), які вражають волосся, нігті та зовнішній шар шкіри;
• кандидоз: інфекція, спричинена дріжджами роду Candida, часто виникає у складках шкіри;
• висівкоподібний лишай (Pityriasis Versicolor): спричинений грибком Malassezia, проявляється світлими або темними плямами, особливо після засмаги.

Які дослідження здати для перевірки стану шкіри?

Здоров’я шкіри безпосередньо залежить від злагодженої роботи всього організму. Якщо з’являються висипання, лущення, надмірна сухість або почервоніння, причина часто криється не лише в зовнішніх факторах, але й у внутрішніх порушеннях – гормональних збоях, розладах травлення, проблемах із печінкою чи нестачі вітамінів і мікроелементів. Саме тому для оцінки стану шкіри важливо не обмежуватись лише консультацією дерматолога, а пройти лабораторне обстеження, що надасть результати, які можна використати, щоб пройти діагностику шкіри.

У медичній лабораторії ДІЛА створено спеціальний Комплекс №103 «Вияви причину проблем зі шкірою», який допомагає перевірити чи не є висипання, сухість або інші зміни шкіри наслідком порушень у роботі внутрішніх органів. Результати дослідження дають змогу виявити справжні причини шкірних проявів і разом з лікарем обрати найбільш ефективний спосіб відновлення здоров’я шкіри.

Як лікують захворювання  шкіри?

Лікування шкірних захворювань завжди починається з правильної діагностики стану шкіри, адже подібні симптоми можуть мати абсолютно різне походження. Те, що зовні виглядає як звичайне висипання чи подразнення, може бути наслідком алергії, інфекції, порушення обміну речовин або гормонального дисбалансу. Саме тому першим обовʼязковим кроком є звернення до лікаря-дерматолога, який перевірить стан шкіри, за потреби призначить лабораторні дослідження та визначить справжню причину хвороби.

Після встановлення діагнозу лікування підбирається індивідуально. Для запальних захворювань шкіри (дерматит, псоріаз, екзема) використовують протизапальні та зволожувальні засоби, що зменшують свербіж, лущення і подразнення. У випадку інфекційних уражень, наприклад демодекозу чи бактеріального запалення, призначають антимікробні або протипаразитарні препарати, іноді у поєднанні з фізіотерапією чи лазерною терапією.

Велике значення має гормональний баланс. Якщо висипання спричинені змінами рівня гормонів (як у випадку акне), лікар може рекомендувати додаткові гормональні обстеження та відповідну корекцію. Також важливою частиною лікування є нормалізація роботи шлунково-кишкового тракту, печінки та імунної системи, адже саме ці органи відповідають за виведення токсинів з організму.

Не менш важливою складовою є догляд за шкірою. Він має бути підібраний відповідно до типу шкіри та її потреб: м’яке очищення без агресивних засобів, регулярне зволоження, захист від ультрафіолету. У період лікування бажано обмежити використання декоративної косметики, уникати перегрівання, стресів та недосипу.

Як зберегти здоров'я шкіри?

Міжнародні рекомендації виділяють три головні, науково доведені кроки, які базуються на доказовій медицині (Evidence-Based Medicine, EBM) в щоденному догляді за шкірою, незалежно від типу:

1. Очищення (Cleansing). Потрібно використовувати м'які очищувальні засоби (синтетичні детергенти — синдети) з pH, близьким до pH шкіри (близько 5.5), щоб видалити бруд, надлишок себуму, макіяж та залишки забруднювачів, не порушуючи при цьому водно-ліпідну мантію та мікробіом шкіри. Слід уникати агресивних мийних засобів, які підвищують pH шкіри (традиційне лужне мило), оскільки це порушує бар'єрну функцію і сприяє колонізації патогенними мікроорганізмами.

2. Зволоження та відновлення бар'єру (Moisturizing and Barrier Repair). Рекомендується щоденне використання зволожуючих засобів (емолієнтів), особливо після водних процедур для відновлення бар'єру:

• постачання ліпідних компонентів (цераміди, холестерол, жирні кислоти) для зміцнення рогового шару;
• використання гумектантів (гіалуронова кислота, гліцерин) для залучення та утримання води в епідермісі.
  ​​​

Це критично важливо для пацієнтів з атопічним дерматитом та ксерозом (сухістю), де бар'єрна функція скомпрометована.

3. Захист від Сонця (Photoprotection). Потрібне щоденне застосування широкосмугових сонцезахисних засобів (захист від UVA та UVB) з SPF 30 або вище (згідно з FDA та європейськими гайдами). Це найважливіший крок у профілактиці фотостаріння (зморшки, пігментація) та раку шкіри (базаліома, плоскоклітинний рак, меланома). Сонцезахист слід наносити незалежно від погоди та пори року, а також оновлювати кожні 2-3 години при прямому контакті з сонцем.

Міжнародні протоколи підтримують використання певних активних інгредієнтів, ефективність яких доведена клінічними дослідженнями:

​​​​​​​Догляд має бути адаптований до індивідуальних потреб шкіри та діагнозу (наприклад, при розацеа акцент робиться на заспокоєнні та уникненні подразників, при псоріазі – на зменшенні проліферації клітин та запалення).

Успіх лікування та догляду залежить від регулярності та терпіння (результати від ретиноїдів, наприклад, помітні лише через 12 тижнів і більше).

При наявності дерматологічних захворювань (акне середнього/тяжкого ступеня, псоріаз, розацеа) слід звертатися до лікаря-дерматолога для призначення медикаментозного лікування (топічні та системні препарати).

Щоб шкіра залишалася здоровою, еластичною та мала природне сяйво, важливо дотримуватись комплексного підходу, до якого входить не лише догляд, а і турбота про внутрішній стан організму.

1. Збалансоване харчування, що має містити достатню кількість вітамінів і мікроелементів:

• вітамін A – сприяє регенерації клітин;
• вітамін C – зміцнює судини та стимулює вироблення колагену;
• вітамін E – захищає від передчасного старіння;
• вітаміни групи B – підтримують обмін речовин у клітинах шкіри;
• цинк, селен, омега-3 зменшують запалення та підтримують еластичність.
  ​​​​​​​

Варто обмежити споживання солодкого, смаженого та фастфуду, які порушують роботу сальних залоз.

2. Достатнє споживання води, адже саме вона підтримує природне зволоження шкіри, сприяє виведенню токсинів і запобігає сухості. Рекомендовано вживати не менше 1,5–2 літрів чистої води на день.

3. Щоденний догляд, що складається з очищення двічі на день м’якими засобами без агресивних компонентів, зволоження (підбір крему відповідно до типу шкіри), захист (обов’язкове використання сонцезахисного крему навіть у похмурі дні).

4. Повноцінний сон і уникнення стресу. Під час сну шкіра оновлюється, тому необхідно 7–8 годин відпочинку мінімум для її відновлення. Хронічний стрес провокує підвищення рівня кортизолу, який сприяє висипанням та запаленню.

5. Помірні фізичні навантаження покращують кровообіг, насичують тканини киснем і сприяють виведенню токсинів через потові залози шкіри.

6. Відмова від шкідливих звичок, адже куріння та надмірне вживання алкоголю порушують мікроциркуляцію, зменшують кількість кисню в тканинах і прискорюють старіння шкіри.

7. Шкіра відображає роботу внутрішніх органів, тому важливо хоча б раз на рік проходити профілактичні дослідження.

Популярні запитання пацієнтів та відповіді лікарів ДІЛА

1. Який орган відповідає за стан шкіри?

За стан шкіри відповідають багато систем організму – печінка, нирки, ендокринна та травна системи, адже саме вони впливають на обмін речовин і виведення токсинів.

2. Скільки шкіри людина втрачає за все життя?

За все життя людина втрачає приблизно 35–40 кілограмів відмерлих клітин шкіри, які постійно злущуються та оновлюються.

3. Як часто оновлюється шкіра людини?

Клітини епідермісу повністю замінюються приблизно кожні 28 днів, хоча швидкість процесу залежить від віку, стану здоров’я та зовнішніх чинників.