Дослідження дозволяє оцінити роботу системи відновлення пошкодженої ДНК у пухлинних клітинах. Це важливо для уточнення особливостей пухлини, вибору сучасного лікування, зокрема імунотерапії.
Терміни виконання
Матеріал, отриманий після гістологічного дослідження, додатково аналізується методом імуногістохімії (ІГХ) для оцінки роботи білків системи відновлення ДНК (MLH1, MSH2, MSH6, PMS2). Якщо ці білки працюють неправильно, у клітинах можуть накопичуватися генетичні зміни, що впливають на розвиток пухлини. Визначення MSI та статусу MMR важливе для прогнозування перебігу захворювання, вибору лікування та інноваційних терапевтичних методів, а також для виявлення спадкових синдромів, таких як синдром Лінча.
зразок тканини
Спеціальної підготовки не потребує; дослідження виконується з парафінового блоку.
Наявність клінічного діагнозу, підтвердженого супровідною медичною документацією (виписка або результати обстежень).
- людям із підтвердженими злоякісними новоутвореннями для уточнення біологічних особливостей пухлини, оцінки можливості застосування імунотерапії;
- людям із сімейним або особистим анамнезом онкологічних захворювань, пов’язаних із синдромом Лінча;
- у випадках рецидиву пухлини або недостатньої ефективності стандартного лікування, коли розглядається імунотерапія.
Дослідження показано до призначення, коли лікарю необхідно уточнити молекулярні особливості новоутворення, оцінити прогноз перебігу захворювання та визначити доцільність імунотерапії.
- визначити, як працює система відновлення ДНК у пухлинних клітинах;
- виявити мікросателітну нестабільність (MSI), яка пов’язана з генетичними змінами у пухлині;
- оцінити ймовірність спадкової природи захворювання (синдром Лінча);
- визначити можливу чутливість пухлини до імунотерапії.
| Тип БМ | ||||
|---|---|---|---|---|
| зразок тканини |
У лабораторному довіднику можна ознайомитися з докладним описом дослідження
