Багатоцентрове дослідження, проведене серед 273 дітей віком від 2 до 10 років (MAS, Німеччина), продемонструвало, що з віком сенсебілізація до пшениці у дітей зростає від 2 до 9%. Алергія на пшеницю у дітей вища, аніж у дорослих, що зумовлено введенням продукту в раціон немовляти після 6-ти місяців, тоді як висока поширеність серед дітей спричинена «переростанням» алергії після 16 років.
Тяжкість проявів алергії визначають безліч факторів, серед яких:
- генетична схильність;
- вплив навколишнього середовища;
- властивості самого алергену.
Часто у своїй практиці лікарі приймають її за інші, більш поширені, захворювання, такі як кропив’янка або ідіопатична анафілаксія. Відтак, діагноз можуть встановити через декілька місяців, а іноді навіть років, що призводить до виникнення важких ускладнень. Виявити анафілаксію, індуковану фізичним навантаженням, після вживання пшениці (WDEIA) буває складно, адже відомі випадки коли ані результати визначення специфічних IgE до інгаляційних і харчових алергенів, ані прик-тести до інгаляційних і харчових алергенів (пшениця, арахіс) – сенсибілізації не виявляють. Відтак, саме перевірений алгоритм дій дає змогу чітко встановити діагноз, таким чином зекономивши час та ресурси, а також, дозволяє уникнути ускладнень.
Детально про клінічні прояви алергії, механізм розвитку, діагностику та огляд клінічного випадку читайте у статті.
Ми високо цінуємо ваш професіоналізм і постійний професійний розвиток, саме тому консолідували напрацювання провідних науковців галузі, досвід яких, у поєднанні з аналізом найкращих світових практик, допоможе у вирішенні складних клінічних випадків.
