За даними ВООЗ, дефіцит заліза різного ступеня вираженості трапляється майже в 4 млрд осіб, а залізодефіцитна анемія – майже у 2 млрд. Отже, залізодефіцитна анемія є найпоширенішим захворюванням у світі та найчастішою серед анемій (80-90%). А стан дефіциту заліза без проявів анемії зустрічається вдвічі частіше.
Залізо - дуже важливий елемент для функціонування організму, необхідний для багатьох метаболічних шляхів, включаючи транспорт кисню, синтез ДНК і транспорт електронів. Рівень заліза в організмі повинен ретельно регулюватися. Порушення метаболізму заліза є одним з найпоширеніших захворювань людини, що охоплює широкий спектр патологій з різноманітними клінічними проявами, починаючи від анемії і закінчуючи перевантаженням залізом і, можливо, аж до нейродегенеративних захворювань.
Однак, попри поширеність, форми заліза, які можуть якісно засвоїтись живим організмом, існують в доволі обмеженій кількості. Цей очевидний парадокс пов’язаний з тим, що під час контакту з киснем залізо утворює нерозчинні сполуки - оксиди, які майже недоступні для поглинання організмом.
Обмін заліза в організмі
На малюнку показана принципова схема кругообігу заліза в організмі
Отже, залізо переважно потрапляє в організм з їжею. Після всмоктування із кишківника воно надходить до плазми крові, де його захоплює білок трансферин та транспортує до мітохондрій для синтезу гема, а надлишок зберігається та детоксикується у білку-депо феритині.
В організмі людини залізо в основному існує у наступних формах:
-
білковий комплекс – гемопротеїн;
-
гемові сполуки (гемоглобін або міоглобін);
-
гемові ферменти або негемові сполуки, до яких відноситься феритин.
Близько 75% заліза в організмі людини міститься в гемоглобіні циркулюючих еритроцитів, а 20% - в депо, що легко мобілізується при необхідності. А решта 5% зв’язується з міоглобіном у м’язовій тканині та різноманітних ферментах, які беруть участь в окислювальному метаболізмі та багатьох інших функціях клітини.
Запаси заліза в організмі відображає рівень феритину. Він зберігає залізо в нерозчинній формі, присутній в основному в печінці, селезінці та кістковому мозку, і його рівень в сироватці крові добре корелює із загальними запасами заліза в організмі.
Таким чином, сироватковий феритин є найзручнішим лабораторним тестом для оцінки запасів заліза.
Як розпізнати дефіцит заліза в організмі
Дефіцит заліза в організмі людини може бути прихованим або мати клінічні прояви у вигляді анемії. З точки зору причин виникнення - це завжди вторинне явище.
Спробуємо розібратися, яку загрозу несе в собі прихований дефіцит заліза і чому так важливо вчасно виявляти цей стан.
Як зазначалося раніше, залізо бере участь у багатьох метаболічних процесах, але основною та незамінною його функцією є транспорт кисню до всіх тканин організму людини. Цю функцію залізо виконує у складі молекули гемоглобіну.
Стадії залізодефіциту
Існує три стадії дефіциту заліза. На І стадії, коли баланс порушено, тобто витрати заліза перевищують його надходження, починається повільне виснаження накопичених запасів. Організм намагається впоратися самотужки, підтримуючи певну рівновагу метаболічних процесів.
На ІІ стадії, яка і є тим самим прихованим дефіцитом заліза, або залізодефіцитом без анемії, від нестачі заліза починає страждати процес утворення попередників еритроцитів в кістковому мозку.
На ІІІ стадії, коли запаси заліза максимально виснажені, розвивається анемія.
Анемія — це стан, що характеризується зниженням кількості гемоглобіну та еритроцитів. Але при залізодефіцитній анемії зниження кількості еритроцитів триває недовго і в подальшому спостерігається навпаки продукування їх підвищеної кількості зі зміненими еритроцитарними індексами за рахунок анізоцитоза, пойкілоцитоза, мікроцитоза.
Прихований дефіцит заліза тривалий час може не викликати змін червоного паростка крові - показники еритроцитів, гемоглобіну та еритроцитарні індекси залишаються в межах норми.
Симптоми дефіциту заліза
Людина майже постійно відчуває слабкість, втому, зауважує зниження концентрації та продуктивності праці, стає дратівливою. Також зниження рівня заліза в організмі провокує підвищену больову чутливість шкіри при дотиках. Цікавим проявом прихованого залізодефіциту є синдром неспокійних ніг. Він проявляється пекучим болем та напруженням в м’язах ніг, що змушує людину постійно рухати ногами. Прояви цього синдрому особливо загострюються вночі. Також дефіцит заліза затримує стабілізацію стану у пацієнтів з гіпотиреозом, що отримують гормональну терапію. У немовлят, що народилися від матерів з дефіцитом заліза або залізодефіцитною анемією, спостерігається затримка розвитку нервової системи.
Причини дефіциту заліза
Дефіцит заліза виникає за наступних причин:
-
недостатнє споживання з їжею;
-
підвищена потреба (вагітність, годування груддю);
-
порушення всмоктування (запальні захворювання кишківника, целіакія, після хірургічних втручань);
-
крововтрата (менструальна, донорська, шлунково-кишкова).
Для з’ясування випадку необхідно ретельно зібрати анамнез. При зборі анамнезу слід звернути увагу на той факт, чи приймає пацієнт антикоагулянти, нестероїдні протизапальні засоби, антиагреганти. Всі ці препарати можуть стати причиною хронічної шлунково-кишкової крововтрати, тому завжди слід шукати основну причину дефіциту заліза та боротися з нею.
Найбільш надійним початковим маркером для діагностики дефіциту заліза без анемії є зниження рівня феритину.
ВООЗ визначає низький рівень феритину в сироватці крові за величиною показника менше 12 нг/мл у дорослих. Доведено, що рівень феритину менше ніж 30 нг/мл має високу чутливість (92%) і специфічність (98%) щодо дефіциту заліза.
Перші ознаки дефіциту заліза (як зазначалося раніше) не мають своїх проявів у вигляді змін у загальному аналізі крові. Але з прогресуванням залізодефіциту загальний аналіз крові набуває певних ознак у вигляді змін еритроцитарних індексів - зниження концентрації гемоглобіну в одному еритроциті (MCH) та середнього об’єму еритроцитів (MCV), а також збільшення ширини розподілу еритроцитів (MCHC)
ДІЛА пропонує надзвичайно просте та зручне дослідження феритину в сироватці крові усього за 16 годин.
