Псевдоалергія (несправжня алергія) – це розвиток патологічного процесу, ідентичного алергічній реакції за клінічними проявами, але без імунологічної стадії (речовина, що викликала реакцію, не є алергеном, а реакція відбувається без вироблення антитіл). Псевдоалергічна реакція починається відразу з виділення клітинами запальних медіаторів. Найчастіше симптоми виникають на продукти харчування, харчові добавки і медичні препарати. За статистикою, найчастіше (у 70% населення) зустрічаються саме псевдоалергічні реакції, тоді як істинна алергія спостерігається набагато рідше - всього у 1-10% пацієнтів [researchgate.net/publication/23569369].
Псевдоалергія часто розвивається при хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, які пов'язані з порушенням кислотності шлункового соку і пошкодженням слизової оболонки шлунка і кишківника, що призводить до більш легкого проникнення гістамінолібераторів в тучні клітини, присутні в травному тракті і інтенсивного вивільнення гістаміну та інших запальних медіаторів [ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6859183]. Псевдоалергія може виникати при порушенні процесу інактивації гістаміну через захворювання кишківника і печінки, дисбактеріоз, різні інтоксикації, тривале застосування лікарських препаратів.
 |
Реакції часто розвиваються при вживанні в їжу продуктів, які містять підвищену кількість гістаміну, тираміну. До таких продуктів відносяться різні види сиру, червоного вина, напівфабрикатів, які були ферментовані і консервовані: м'ясні консерви і риба, ковбаси і шинка, ковбаси, мариновані помідори і огірки, оселедець, а також шоколад, шпинат, какао-боби, пивні дріжджі і т.д. Ще однією причиною розвитку псевдоалергії є різні харчові добавки, які є барвниками (тартазин і нітрит натрію), консервантами (бензойна кислота, глутамат натрію, саліцилат), ароматизаторами, загусниками і т.д. |
Псевдоалергія також може виникнути при потраплянні в організм продуктів, забруднених пестицидами, нітратами і нітритами, важкими металами, токсинами мікроорганізмів. Поява симптомів може бути також пов'язана з вживанням деяких нестероїдних протизапальних препаратів.
Клінічні ознаки несправжньої алергії схожі з тими, що зустрічаються при алергічних захворюваннях. Найчастіше - це висип на шкірі за типом кропив'янки, набряк обличчя і шиї (ангіоневротичний набряк). Часто спостерігається дисфункція шлунково-кишкового тракту з появою болю в животі, нудоти і блювоти, метеоризму, діареї, ознаки бронхолегеневих уражень (задишка, задуха, кашель) і серцево-судинної системи (порушення серцевого ритму, набряки ніг, зниження артеріального тиску).
При псевдоалергії можуть спостерігатися анафілактоїдні реакції, схожі на анафілактичний шок, але відрізняються від нього відсутністю виражених порушень системи кровообігу, ураженням в основному одного органу або системи, важкі системні реакції при псевдоалергії не спостерігаються.
Клінічні ознаки, що відрізняють псевдоалергію від істинної:
- розвиток у дітей старше року і у дорослих;
- поява реакції до продукту при першому контакті і відсутність постійних загострень при повторних контактах з ним;
- наявність чіткої залежності проявів псевдоалергії від кількості продукту,що вживається;
- відсутність перехресної реакції, патологічний процес і його клінічні прояви обмежені одним органом (системою).
Діагностика псевдоалергії основана на детальному аналізі скарг, виявленні симптомів, які виникають в основному при псевдоалергічніх реакціях та лабораторній діагностиці.
При проведенні лабораторних досліджень на псевдоалергію в аналізі крові зазвичай відсутня еозинофілія, рівень загального імуноглобуліну Е знаходиться в межах норми, а результати визначення специфічних імуноглобулінів в крові і шкірних прик-тестів негативні.
Для підтвердження діагнозу псевдоалергія визначають рівень ферменту, що інактивує гістамін (діаміноксидаза), а також функціональний стан органів шлунково-кишкового тракту, патологія якого призводить до підвищеного проникнення лібераторів гістаміну до тучних клітин [pubmed.ncbi.nlm.nih.gov].
ДІЛА пропонує пакет «Псевдоалергія», до складу якого входить визначення рівня діаміноксидази та дослідження, за допомогою яких виявляють патологію печінки, підшлункової залози, шлунку, кишківника, паразитози. Комплексне дослідження дозволяє за один візит в лабораторію виявити комплекс факторів, що можуть спричиняти підвищену чутливість організму до гістаміну.
| Назва дослідження | Діагностична цінність |
| Діаміноксидаза | Діаміноксидаза (ДАО,DAO) - фермент, що відіграє ключову роль у розпаді гістаміну, який надходить до організму з їжею. Гістамін – це біологічно активна речовина, що спричиняє основні прояви алергічних і псевдоалергічних реакцій. Порушення толерантності до гістаміну (ПТГ) - стан непереносимості гістаміну, що надходить з їжею, причиною якої є дефіцит/недостатня активність ферменту діаміноксідази або зміна співвідношення надходження гістаміну і ферменту, що виявляється клінічною симптоматикою, схожою з симптомами при алергічних захворюваннях. |
| Вітамін D (25-гідроксикальциферол) | Низькі рівні вітаміну Д виявляють у пацієнтів з хронічною кропив’янкою, а також доведена його роль у важкості перебігу атопічного дерматиту. |
| Ліпаза | Ліпаза - фермент, що синтезується в підшлунковій залозі і виділяється в дванадцятипалу кишку, бере участь у розщепленні жирів їжі. Одним із симптомів порушення зовнішньосекреторної функції можуть бути і шкірні прояви, серед яких висипання, свербіж шкіри та мігруюча еритема. |
| Токсокароз, Toxocara canis, антитіла IgG | Токсокароз людини - паразитарне захворювання, що характеризується наявністю личинок роду Toxocara в тканинах людини. T. canis, дорослі особи яких виявляються відповідно в кишечнику собак та котів, є найпоширенішими збудниками захворювання. У деяких випадках, шкірні прояви (кропив’янка, висипання, свербыння шкіри) є єдиними ознаками, що вказують на наявність захворювання, і вони проходять після антигельмінтної терапії. |
| Білірубін загальний Аланінамінотрансфераза (АЛТ) Аспартатамінотрансфераза (АСТ) |
Основні показники, що характеризують стан гепатобіліарної системи. Пацієнти з хронічним захворюванням печінки можуть мати широкий спектр шкірних проявів, найчастіше зустрічаються: ксероз, зміни нігтів, пігментні зміни, зміни волосся, жовтяниця, інфекції, свербіж і екзантеми. У пацієнтів з синдромом холестазу (застій жовчі) частим симптомом є хронічна кропив’янка. |
| Хелікобактеріоз, Helicobacter pylori, ДНК методом ПЛР - якісн. | Запальні ураження, які зазвичай зустрічаються у осіб, інфікованих CagA-позитивними штамами Helicobacter pylori, можуть збільшувати епітеліальну проникність кишківника, зміни у мікробіомі кишківника, що може бути причиною розвитку симптомів, схожих на алергію. |
| Копрограма | Метод є важливою діагностичною складовою для виявлення порушень функції шлунку, підшлункової залози, печінки та кишківника. Одним із механізмів розвитку псевдоалергічних реакцій є підвищення проникності кишківника внаслідок порушення процесів пристінкового травлення, паразитозів, запальних процесів кишківника, що дозволяє виявити дослідження |
В основі лікування лежить своєчасна корекція функціонального стану органів травного тракту, дієта з виключенням продуктів, що стимулюють гістамін та замісна терапія ферментом діаміноксидаза, у випадку підтвердження зниження його рівня.
