Холестерин: чим загрожує, як контролювати та коли потрібно пройти дослідження

Дізнайтесь про холестерин: види, норми, ризики та чому важливо пройти ліпідограму. Поради від експертів лабораторії ДІЛА – для здоров’я судин і серця

​​​​​​​Вступ 
Що таке холестерин і чому він потрібен організму? 
Які бувають види холестерину: «поганий», «хороший» та інші? 
Звідки береться холестерин: їжа чи печінка? 
Яку небезпеку несе високий холестерин? Атеросклероз: процес, який починається непомітно
Кому потрібно контролювати холестерин? 
Як контролювати рівень холестерину? 
Запитання та відповіді 
​​​​​​​

Вступ 

Здоровʼя серця і судин – це результат щоденних рішень, які ми приймаємо. Навіть найменші зміни в організмі, спричинені дисбалансом поживних речовин, можуть з часом завдати значної шкоди.

Холестерин – одна з таких речовин в організмі людини: він потрібен для нормальної роботи нервової системи і травлення, синтезу гормонів та вітаміну Д, але його надлишок може стати серйозною загрозою, навіть якщо ви почуваєтеся добре.

Що таке холестерин і чому він потрібен організму? 

Холестерин – це жироподібна речовина, яка є невід’ємною частиною нашого організму. Він входить до складу клітинних мембран, роблячи їх міцними та еластичними, забезпечує нормальне функціонування мозку і нервової системи.

Також його важливість полягає ще й у тому, що саме з холестерину утворюються:

• стероїдні гормони (кортизол, альдостерон, естрогени, тестостерон, прогестерон), які регулюють роботу всього організму;
• жовчні кислоти, без яких неможливе нормальне травлення жирів;
• вітамін D, що відповідає за міцність кісток, імунітет та обмін кальцію.

Більшість холестерину (приблизно 70–80%) виробляється печінкою, а решта надходить з їжею. Тобто холестерин це не лише «жир із продуктів», як часто думають, а речовина, без якої життя неможливе. Проблеми виникають лише тоді, коли його стає занадто багато або коли порушується баланс між «корисними» та «шкідливими» фракціями ліпідів, до складу яких входить холестерин.

Які бувають види холестерину: «поганий», «хороший» та інші? 

У крові людини холестерин не циркулює у чистому вигляді – він зв’язується з білками, утворюючи комплекси, які називають ліпопротеїдами. Саме вони визначають, чи буде холестерин корисним, чи шкідливим для судин.

Є декілька основних типів холестерину:

• ЛПНЩ (ліпопротеїди низької щільності), відомі також як «поганий холестерин». Якщо його забагато, то він починає відкладатися на стінках артерій, формуючи атеросклеротичні бляшки. Саме тому високий холестерин ЛПНЩ є основним фактором розвитку серцево-судинних хвороб;
• ЛПВЩ (ліпопротеїди високої щільності), так званий «хороший холестерин». Він виводить надлишковий холестерин з тканин і судин, транспортує його назад у печінку для утилізації. Чим вищий рівень ЛПВЩ, тим нижчий ризик інфаркту чи інсульту.
• ЛПДНЩ (ліпопротеїди дуже низької щільності), які транспортують тригліцериди. У надлишку вони теж веливають на формування бляшок, підвищуючи ризик атеросклерозу;
• загальний холестерин – сумарне значення всіх фракцій. Важливий показник, але сам по собі він не дає можливість оцінити стан судин, адже не показує співвідношення «поганого» і «хорошого».

Саме баланс між цими видами визначає, чи буде рівень холестерину в крові безпечним для судин, чи стане причиною хвороб.

ЛПНЩ (ліпопротеїди низької щільності): коли стає проблемою 

«Поганий» холестерин ЛПНЩ є основною причиною появи атеросклеротичних бляшок. У нормі він важливий, адже транспортує холестерин від печінки до клітин, які його потребують. Проте, якщо норма холестерину ЛПНЩ підвищена, надлишок починає відкладатися у стінках артерій.

Чому це небезпечно? Високий ЛПНЩ призводить до:

• звуження просвіту судин (стенозуючий атеросклероз);
• зменшення кровопостачання серця, мозку, кінцівок;
• підвищення ризику інфаркту та інсульту.​​​​​​​​​​​​​​

​​​​​​​​​​​​​​

ЛПВЩ (ліпопротеїди високої щільності): «хороший» захисник 

Холестерин ліпопротеїдів низької щільності виконує протилежну функцію. Він виводить надлишковий холестерин з клітин і судин назад у печінку для подальшої переробки. Завдяки цьому ЛПВЩ захищає артерії від утворення бляшок і знижує ризик серцево-судинних захворювань.

Саме тому його і називають «хорошим» холестерином. Якщо норма холестерину високої щільності занизька, то це автоматично стає додатковим фактором ризику проблем з судинами.

Високий рівень ЛПВЩ у крові є своєрідним «захисним бар’єром», який компенсує навіть дещо підвищені значення ЛПНЩ. Тому лікарі завжди радять перевіряти не лише загальний холестерин, а й співвідношення між ЛПНЩ та ЛПВЩ.

Тригліцериди: окрема складова ліпідограми

Тригліцериди є джерелом енергії, яку наш організм використовує між прийомами їжі або під час фізичної активності. Частково вони надходять до організму з продуктів харчування, але більша кількість синтезується у печінці.

У нормі тригліцериди необхідні, проте підвищений рівень тригліцеридів часто сигналізує про порушення обміну речовин. 

Надлишок тригліцеридів пов’язаний з такими станами, як:

• ожиріння;
• цукровий діабет;
• метаболічний синдром;
• надмірне вживання алкоголю;
• неправильне харчування (надлишок простих вуглеводів, фастфуду).

Коли тригліцериди високі, вони разом із ЛПНЩ прискорюють розвиток атеросклерозу, підвищуючи ризик інфаркту та інсульту. Саме тому цей показник обов’язково входить до ліпідограми. 

Загальний холестерин: що показує, а що приховує 

Загальний холестерин – показник, що відображає суму всіх його фракцій: ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), високої щільності (ЛПВЩ), дуже низької щільності (ЛПДНЩ), а також частково тригліцеридів. 

Показник загального холестерину дозволяє:

• оцінити орієнтовний рівень жирів у крові;
• виявити можливі порушення обміну ліпідів;
• визначити необхідність у розширеному дослідженні – ліпідограмі.

Втім, він має певні обмеження. Навіть якщо загальний холестерин у нормі, це ще не гарантує відсутності проблем з серцево-судинною системою. Важливим є саме співвідношення між «поганими» (ЛПНЩ, ЛПДНЩ) та «хорошими» (ЛПВЩ) ліпопротеїдами. Навпаки, підвищений рівень загального холестерину не завжди є фактором ризику, адже він може бути спричинений високою концентрацією ЛПВЩ, що має захисну роль.

Звідки береться холестерин: їжа чи печінка? 

Більшість людей пов’язують підвищений холестерин із жирною їжею. І справді, частина холестерину надходить з продуктами харчування: м’ясом, яйцями, молочними виробами та тваринними жирами. Але це лише близько 20–30% від загальної кількості.

Основним «виробником» холестерину є наш організм. Печінка синтезує приблизно 70–80% холестерину, необхідного для будови клітинних мембран, вироблення гормонів, вітаміну D та жовчних кислот. Тобто навіть повністю відмовившись від продуктів з високим вмістом холестерину, ми все одно будемо його мати, адже це життєво необхідно. 

Проблема виникає тоді, коли порушується баланс між власним синтезом та надходженням холестерину з їжею. Якщо організм отримує забагато насичених жирів і трансжирів, печінка починає виробляти ще більше холестерину, що підвищує ризик атеросклерозу.

Яку небезпеку несе високий холестерин? Атеросклероз: процес, який починається непомітно 

Підвищений холестерин сам по собі не має симптомів. Людина може роками почуватися добре, навіть не підозрюючи про проблему. Небезпека полягає в тому, що надлишок «поганого» холестерину (ЛПНЩ) осідає на стінках судин, утворюючи бляшки.

З часом вони:

• звужують просвіт судин, погіршуючи кровопостачання органів;
• роблять судини менш еластичними і вразливими до пошкоджень;
• можуть розриватися, утворюючи тромби, що перекривають кровотік.

Як наслідок, виникають небезпечні захворювання, такі як атеросклероз, інфаркт міокарда, інсульт, ішемічна хвороба серця або периферичні порушення кровообігу, що можуть призводити навіть до ампутації.

Крім серцево-судинної системи, високий холестерин може негативно впливати на роботу нирок і головного мозку.

Атеросклероз розвивається поступово і часто залишається непоміченим протягом багатьох років. Спочатку на стінках судин відкладаються жирові частинки, переважно холестерин. З часом ці відкладення збільшуються, ущільнюються і перетворюються на так звані бляшки. Вони звужують просвіт судин, ускладнюючи рух крові, і роблять судинні стінки менш еластичними. Спочатку людина може зовсім не відчувати жодних змін, але поступово розвиваються проблеми з кровопостачанням органів. Через це атеросклероз часто називають «тихим ворогом», адже він починається непомітно, але має серйозні наслідки для здоров’я.

Атеросклероз може вражати різні судини, і залежно від цього виділяють кілька його форм: 

1. Церебральний атеросклероз уражає судини головного мозку, що може призводити до хронічної недостатності кровопостачання головного мозку (першопричина розвитку деменції) та інсультів. 
2. Коронарний атеросклероз розвивається в артеріях, що живлять серце. Він є основною причиною ішемічної хвороби серця, що проявляється стенокардією, інфарктом міокарда та серцевою недостатністю.
3. Атеросклероз мезентеріальних артерій уражає судини, що постачають кров до кишечника. Це може призвести до кисневого голодування тканин кишечника, що викликає сильний біль у животі після їжі та, у важких випадках, некроз (відмирання) частини кишечника.
4. Облітеруючий атеросклероз розвивається у судинах нижніх кінцівок, викликаючи біль, кульгавість і ризик розвитку гангрени. 
5. Стенозуючий атеросклероз характеризується значним звуженням просвіту судин, що загрожує критичними порушеннями кровотоку та серйозними ускладненнями.

Інфаркти та інсульти: як пов’язані з холестерином 

Інфаркти та інсульти напряму пов’язані з рівнем холестерину у крові. Коли його забагато, особливо «поганого» холестерину (ЛПНЩ), він відкладається у стінках судин і утворює атеросклеротичні бляшки. Ці відкладення звужують просвіт судин, ускладнюють кровотік і позбавляють органи достатнього постачання кисню.

Найбільша небезпека виникає тоді, коли бляшка розривається. У місці її пошкодження формується тромб, який може повністю перекрити кровоносну судину. Якщо це станеться у судинах серця, розвинеться інфаркт міокарда, а якщо у судинах мозку – ішемічний інсульт.

Тому високий рівень холестерину є одним із основних чинників ризику для серцево-судинних захворювань, які є найчастішими причинами  смертності у світі. 

Інші ускладнення: судини, очі, нирки 

Високий рівень холестерину шкодить не лише серцю та мозку, а й іншим органам, адже атеросклеротичні зміни можуть вражати судини по всьому тілу.

Судини поступово втрачають еластичність, їхній просвіт звужується, і це призводить до погіршення кровообігу. Людина може відчувати холод у ногах, біль при ходьбі, судоми. У тяжких випадках виникає облітеруючий атеросклероз, що загрожує навіть втратою кінцівки.

Також підвищений холестерин впливає на зір. Через ураження дрібних судин сітківки він порушується, з’являється ризик розвитку ретинопатії, що особливо небезпечно для людей із супутнім діабетом чи гіпертонією.

Нирки, як органи з надзвичайно густою мережею капілярів, також дуже чутливі до змін у судинах. Атеросклероз ниркових артерій може викликати хронічну ниркову недостатність, погіршення фільтраційної здатності та підвищення артеріального тиску.

Постійний опір кровотоку призводить до підвищення тиску всередині артерій. Так внаслідок атеросклерозу розвивається гіпертонічна хвороба.
Формується замкнене коло, де кожне захворювання погіршує інше:

• Атеросклероз спричиняє гіпертонію: бляшки роблять судини жорсткими, що змушує серце працювати інтенсивніше, підвищуючи тиск.
• Гіпертонія посилює атеросклероз: високий тиск, у свою чергу, пошкоджує внутрішні стінки судин. Це створює ідеальні умови для прилипання холестерину та утворення нових атеросклеротичних бляшок, прискорюючи прогресування хвороби.

Таким чином, ці два захворювання є взаємопов'язаними і часто діагностуються разом. Боротьба з одним з них, як правило, допомагає і в боротьбі з іншим.

Кому потрібно контролювати холестерин? 

Холестерин – важливий показник, який варто тримати під контролем упродовж життя, навіть якщо людина почувається цілком здоровою. 

Після 35 років – обов’язково 

Перші профілактичні вимірювання рекомендують робити вже після 35 років. У цьому віці в організмі починають змінюватись процеси обміну речовин, і навіть за відсутності симптомів може початися накопичення холестерину у судинах. 

Проте, згідно з сучасними медичними настановами, зокрема від Американської кардіологічної асоціації (AHA) та Європейського товариства кардіологів (ESC), першу перевірку рівня холестерину рекомендується робити набагато раніше – у віці 20 років. Визначення рівня холестерину в молодому віці дозволяє оцінити ризик і, за потреби, скоригувати спосіб життя, щоб запобігти розвитку серйозних проблем у майбутньому.

При цукровому діабеті або гіпертонії 

В одній з підвищених груп ризику – люди, які мають цукровий діабет або артеріальну гіпертензію. Про гіпертензію ми згадували вище, а от цукровий діабет і атеросклероз – це не менш небезпечна комбінація:

1. Діабет пошкоджує судини: високий рівень глюкози в крові, що є характерною ознакою діабету, руйнує внутрішні стінки кровоносних судин. Це створює мікроскопічні пошкодження, які є ідеальним місцем для «прилипання» холестерину та інших жирів.
2. Гіперглікемія посилює запалення: високий рівень цукру стимулює хронічне запалення в організмі. Це запалення сприяє росту атеросклеротичних бляшок, роблячи їх більшими, нестабільнішими та схильними до розривів.
3. Порушення ліпідного обміну: у багатьох людей з діабетом спостерігається дисліпідемія (порушення жирового обміну). Зазвичай це проявляється високим рівнем «поганого» холестерину (ЛПНЩ) та тригліцеридів, а також низьким рівнем «хорошого» холестерину (ЛПВЩ). Такий профіль ліпідів значно прискорює розвиток атеросклерозу.
4. Синдром резистентності до інсуліну: при діабеті 2-го типу організм стає менш чутливим до інсуліну. Цей стан сам по собі сприяє пошкодженню судин і підвищенню кров'яного тиску, що є додатковими факторами ризику для атеросклерозу.

Коли ці дві хвороби поєднуються, вони діють синергічно, значно прискорюючи ураження всіх судин організму. Це призводить до:

• інфаркту міокарда;
• інсульту;
• діабетичної стопи;
• діабетичної нефропатії;
• діабетичної ретинопатії.

Саме тому контроль рівня цукру в крові, регулярна фізична активність, здорове харчування та моніторинг холестерину є життєво необхідними для людей з діабетом.

Якщо є родинні історії інфарктів або інсультів 

Спадковість, як завжди, теж відіграє важливу роль. Якщо у близьких родичів були серцево-судинні захворювання у відносно молодому віці (інфаркт чи інсульт до 55 років у чоловіків або до 65 років у жінок), це може свідчити про генетичну схильність до дисліпідемії, і контролювати холестерин потрібно раніше та частіше.

У жінок після менопаузи 

Не менш важливо враховувати вікові зміни у жінок. До менопаузи естрогени частково захищають судини, підтримуючи баланс між «поганим» та «хорошим» холестерином. Але після зниження рівня гормонів цей захист зникає і ризики розвитку серцево-судинних захворювань зростають.

Як контролювати рівень холестерину? 

Регулярний контроль рівня холестерину – один з основних профілактичних кроків серцево-судинних хвороб. Навіть якщо ви почуваєтеся добре, підвищений холестерин може залишатися непомітним роками і проявитися вже у вигляді серйозних ускладнень. 

Щоб зрозуміти, як знизити холестерин, варто звернути увагу на спосіб життя: харчування, регулярну фізичну активність, відмову від шкідливих звичок і, за потреби, лікування, призначене лікарем.

Знати свій рівень холестерину означає мати можливість вчасно скорегувати спосіб життя, харчування чи, за потреби, розпочати лікування.

Ліпідограма: просте дослідження для контролю 

Найважливішим дослідженням для перевірки ризику серцево-судинних захворювань є ліпідограма. 

Ліпідограма – це аналіз крові, який визначає не тільки загальний холестерин, а і його окремі фракції:

• «поганий» холестерин (ЛПНЩ), що відповідає за утворення бляшок у судинах;
• «хороший» холестерин (ЛПВЩ), що захищає судини від атеросклерозу;
• тригліцериди для виявлення порушень жирового обміну.

Результати ліпідограми допомагають оцінити ризики та визначити, чи достатньо профілактичних заходів (збалансоване харчування, фізична активність, відмова від шкідливих звичок), чи потрібна медикаментозна терапія.

Дієта: що насправді впливає
Харчування є одним з головних чинників, які впливають на рівень холестерину в крові. Але, нагадаємо, що лише 20-30% його ми отримуємо з їжі. Саме тому на рівень холестерину негативно впливають не продукти, які містять холестерин безпосередньо (наприклад, яйця чи морепродукти), а ті, в яких багато насичених жирів та трансжирів. Вони стимулюють вироблення «поганого» холестерину (ЛПНЩ), що призводить до відкладання бляшок у судинах.

Натомість, корисними для серцево-судинної системи є оливкова олія, горіхи, авокадо, жирна риба), клітковина (овочі, фрукти, цільнозернові продукти, бобові) та антиоксиданти – це продукти, які знижують холестерин. Вони допомагають знижувати рівень «поганого» холестерину та підвищувати «хороший» (ЛПВЩ).

Цікаво! Помірне вживання продуктів, які раніше вважали «шкідливими» для серця (наприклад, яйця), сьогодні вважається безпечним для більшості людей.

Дієта для контролю холестерину – це не про жорсткі заборони, а про баланс: більше рослинної їжі та корисних жирів, менше промислово оброблених продуктів.

Фізична активність і спосіб життя

Регулярні фізичні навантаження допомагають підвищувати рівень «хорошого» холестерину, який захищає судини. Навіть помірна активність, така як щоденні прогулянки, плавання чи катання на велосипеді, позитивно впливає на обмін жирів. 

Важливо також уникати куріння та надмірного вживання алкоголю, адже ці фактори суттєво погіршують стан судин. 

Здоровий спосіб життя працює як найкраща профілактика атеросклерозу.

Медикаментозна терапія (коли потрібна)

Іноді лише змін в харчуванні та способі життя буває недостатньо. Якщо рівень «поганого» холестерину залишається високим або є підвищені ризики серцево-судинних ускладнень, лікар може призначити медикаментозне лікування. 

Найчастіше застосовують препарати з групи статинів, які ефективно знижують холестерин і зменшують ризик інфарктів та інсультів. 

Важливо! Приймати ліки варто тільки за призначенням лікаря та під його контролем.

Запитання та відповіді 

1. Чи можна знизити холестерин без ліків?
Так, за допомогою правильного харчування, фізичної активності, контролю ваги та відмови від шкідливих звичок. Проте це працює лише на початкових стадіях зазвичай, тому за рекомендаціями слід звертатися до лікаря після лабораторного обстеження.
2. Коли варто вперше здати ліпідограму?
Рекомендовано після 35 років або раніше, якщо є фактори ризику, такі як діабет, високий тиск, зайва вага чи спадковість.
3. Як часто перевіряти холестерин після 40 років?
Здоровим людям рекомендовано раз на 3–5 років, а при підвищеному холестерині або факторах ризику – щорічно.