Перша домедична допомога при невідкладних станах

1. Що передбачає допомога?
2. Послідовність надання домедичної допомоги постраждалим
3. Порядок виклику екстреної (швидкої)медичної допомоги
4. Як оцінити стан постраждалого та що робити
5. Серцево-легенева реанімація дорослої людини
6. Серцево-легенева реанімація дитини
7. Типові помилки під час надання допомоги

Що передбачає допомога?

В житті вистачає непередбачуваних ситуацій, коли життя від смерті відділяють хвилини або секунди. І навіть якщо не брати до уваги військові дії, в мирному житті існує багато небезпек, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями, дорожньо-транспортними пригодами, виробничими й побутовими травмами різної складності, електрикою або хімічними речовинами тощо.

Домедична допомога – невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти.

Першу медичну допомогу надають особи, які мають медичну освіту.

Екстрена медична допомога – медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я відповідно до Закону.

Невідкладний стан — патологічні зміни в організмі людини, котрі виникають внаслідок дії фізичних, хімічних і біологічних факторів, які призводять до різкого погіршення здоров'я, можуть загрожувати життю і потребують екстрених лікувальних дій (в межах хвилини/хвилин, рідше годин).

До них відносять патологічні стани, які:

• безпосередньо не загрожують життю, однак така загроза може стати реальною у будь-яку мить;
• під час яких відсутність своєчасної медичної допомоги може зумовити стійкі зміни в організмі;
• за яких в короткий термін треба полегшити страждання хворого чи постраждалого.
   

Розрізняють 5 видів невідкладних станів:

• коли існує вірогідність смерті у випадку вчасного не надання медичної допомоги;
• не має безпосередньої загрози життю, але вона може виникнути в будь-який момент;
• не надання своєчасної медичної допомоги може призвести до стійких змін в організмі або в окремих органах;
• необхідно терміново полегшити страждання потерпілого;
• поведінка постраждалого становить небезпеку для оточуючих і потребує термінового медичного втручання.

Послідовність надання домедичної допомоги постраждалим

Надання домедичної допомоги заключається в наступному:

1. Скласти загальне враження про травмованого - інформація, отримана під час наближення до постраждалого, на основі якої формується попередній висновок про механізм та обставини травми, попередній стан постраждалого.

2. Провести первинний огляд - швидка оцінка важливих життєвих функцій у постраждалого та за потреби усунення загрозливих для життя станів.

3. Виконати вторинний огляд - оцінка та визначення наявних травм у постраждалого, що проводиться за умови відсутності загрозливих для його життя станів.

Що для цього потрібно зробити:

1) Перед наданням допомоги переконатися у відсутності небезпеки для себе, оточуючих, постраждалого та тільки за її відсутності перейти до наступного кроку.

2) Первинне враження:

• під час наближення до постраждалого оцінити: вік, стать, вагу, положення, в тому числі по відношенню до оточуючих предметів;
• оцінити активність постраждалого: орієнтований в часі та просторі, виконує цілеспрямовані рухи, збуджений тощо;
• звернути увагу на ознаки зовнішньої масивної кровотечі;
• звернутися до постраждалого: «Ви мене чуєте? Мене звати (назвати своє ім’я). Я можу вам допомогти?»;
• наближатися до постраждалого зі сторони можливого візуального контакту, щоб обмежити його рухи головою.
   

У разі виявлення людини у невідкладному стані, яка не може особисто звернутися за наданням екстреної медичної допомоги та за відсутності медичних працівників на місці події громадянин України або будь-яка інша особа, які виявили таку людину, зобов’язані:

• негайно здійснити виклик екстреної медичної допомоги або повідомити про виявлену людину у невідкладному стані та про місце події працівників найближчого закладу охорони здоров’я чи будь-яку особу, яка зобов’язана надавати домедичну допомогу та знаходиться поблизу місця події;
• за можливості надати виявленій людині у невідкладному стані необхідну допомогу.
   

Невідкладна чи екстрена?

Невідкладна допомога – нещасний випадок, загострення хронічних захворювань.

Екстрена – існує загроза життю людини.

Порядок виклику екстреної (швидкої)медичної допомоги

Для виклику екстреної медичної допомоги треба зателефонувати за номером 103 (єдиний телефонний номер виклику екстреної медичної допомоги) або 112 (єдиний телефонний номер виклику екстреної допомоги ). Виклик безоплатний.

Виклик приймається диспетчером оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. З метою контролю якості надання послуг здійснюється аудіозапис виклику та реагування на нього, які підлягають зберіганню протягом 3 років.

Що казати і в якій послідовності ?

• ДЕ - назвати точну адресу виклику (район, населений пункт, вулицю (якщо змінювалась назва – нову та стару), номер будинку, за наявності - номер квартири, поверх, номер під’їзду і код на дверях). Якщо найменування вулиці або номер будинку невідомі, необхідно уточнити шляхи під’їзду до місця виклику та його загальновідомі орієнтири.
• ХТО - назвати прізвище, ім’я, стать, вік пацієнта, якщо паспортні дані невідомі, необхідно вказати його стать і орієнтовний вік.
• ЩО -  описати скарги і симптоми пацієнта.
   

Також потрібно повідомити, хто і з якого номера телефону викликає допомогу. Рекомендовано надати номер телефону для додаткового контакту, якщо ви не можете залишитися біля постраждалого. Необхідно повідомити про можливі загрози для життя та здоров’я працівників екстреної допомоги.

З 1 січня 2021 року змінилися правила виклику екстреної («швидкої») допомоги

КРИТИЧНІ

Звернення стосовно хворих/постраждалих при невідкладних станах, що безпосередньо загрожують життю, потребують виконання реанімаційних заходів.

Супроводжується

• відсутністю дихання;
• неефективним диханням;
• ознаками масивної крововтрати/кровотечі.
   

Зумовлений

• усіма видами травм різної етіології;
• впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо);
• інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо;
• гострими та хронічними захворюваннями.
   

Час прибуття на виклик

10 хвилин з моменту надходження звернення до Диспетчера (у випадку виникнення обставин, які не залежать від організації системи надання екстреної медичної допомоги.

ЕКСТРЕННІ

Звернення стосовно хворих/постраждалих при невідкладних станах, що несуть загрозу життю та здоров’ю людини і можуть призвести до різкого погіршення стану в разі несвоєчасного надання екстреної медичної допомоги

Супроводжується

• порушенням свідомості;
• ознаками кровотечі;
• ознаками гострого коронарного синдрому;
• ознаками гострого мозкового інсульту;
• розладами дихання;
• іншими скаргами та ознаками, що визначені як екстрені відповідно до переліку причин звернень та скарг про необхідність надання екстреної медичної допомоги.
   

Зумовлений

• усіма видами травм різної етіології;
• впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо);
• інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо;
• гострими та хронічними захворюваннями.
   

Час прибуття на виклик

20 хвилин з моменту надходження звернення до Диспетчера (у випадку виникнення обставин, які не залежать від організації системи надання екстреної медичної допомоги

НЕЕКСТРЕННІ

Звернення стосовно постраждалого/хворого, стан якого не є невідкладним та відстрочення надання медичної допомоги якому не призведе до погіршення стану здоров’я, проте хворий/постраждалий потребує оцінки стану здоров’я медичним працівником.

Час прибуття на виклик

Диспетчер рекомендує звернутися до лікаря, що надає первинну медичну допомогу, з яким укладена декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, або до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги.

НЕПРОФІЛЬНІ

Звернення стосовно постраждалих/хворих, стан яких не є невідкладним та не потребує надання медичної допомоги в межах, передбачених кваліфікаційними вимогами працівників бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги. Хворий/постраждалий не потребує проведення оцінки стану здоров’я на місці, у разі потреби йому може бути надано дистанційну медичну консультацію щодо причини звернення.

Час прибуття на виклик

Диспетчер рекомендує звернутися до лікаря, що надає первинну медичну допомогу, з яким укладена декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу або ж надає дистанційну медичну консультацію щодо причини звернення.

Як оцінити стан постраждалого та що робити

1. Підійти до постраждалого (якщо немає загрози вашому здоров’ю та життю).
2. Покликати.
3. Якщо не реагує – обережно потрясти за плече.
4. Перевірити дихання:
   - відновити прохідність дихальних шляхів, запрокинувши голову назад та піднявши підборіддя. Визначити наявність дихання за допомогою прийому: «чути, бачити, відчувати». Наявність дихання визначати до 10 секунд. Якщо виникли сумніви чи є дихання, або воно ненормальне, вважати, що дихання відсутнє;
   - за нормального дихання при відсутності свідомості слід перевести у стабільне бічне положення, здійснити виклик екстреної медичної допомоги та перевіряти кожні 3-5 хвилин дихання до моменту приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
   - якщо дихання відсутнє – перейти до серцево-легеневої реанімації.

Серцево-легенева реанімація дорослої людини

• виконати 30 натискань на середину грудної клітки глибиною не менше 5 см і не більше 6 см, з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину;
• виконати 2 вдихи рекомендовано з використанням маски-клапану, дихальної маски тощо. За відсутності захисних засобів можна не виконувати штучні вдихи, а проводити тільки натискання на грудну клітку. Виконання двох штучних вдихів повинно тривати не більше 5 секунд;
• після двох вдихів продовжити натискання на грудну клітку;
• не слід переривати натискання на грудну клітку дорослому більше ніж на 10 секунд.

Серцево-легенева реанімація дитини

• виконати п’ять штучних вдихів, під час яких одночасно оцінювати їх ефективність;
• попросити інших випадкових свідків здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику. Якщо особа, яка надає домедичну допомогу одна - виклик екстреної медичної допомоги слід здійснити після виконання п’яти штучних вдихів;
• якщо під час виконання п’яти штучних вдихів у дитини з’явились явні ознаки життя, слід забезпечити нагляд за дитиною до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
• якщо після п’яти штучних вдихів у дитини відсутні ознаки життя і особа, яка надає домедичну допомогу одна - необхідно здійснити виклик екстреної медичної допомоги, перевести телефон у гучний режим та негайно перейти до проведення серцево-легеневої реанімації:
  - виконати 15 натискань на грудну клітку на глибину 1/3 з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину (немовля – двома пальцями, дитині – однією рукою);
  - виконати 2 вдихи тривалістю не більше 5 секунд;
  - якщо відсутні засоби чи бар’єрні пристрої для проведення штучного дихання - провести лише натискання, а як тільки з’явиться можливість - забезпечити штучне дихання;
  - після двох вдихів продовжити натискання на грудну клітку відповідно до наведених рекомендацій;
  - не слід переривати натискання на грудну клітку дитині більше ніж на 10 секунд.

Типові помилки під час надання допомоги

• Перш за все треба реально оцінити свої знання і навички. Якщо ви не вмієте робити серцево-легеневу реанімацію, поступіться своїм місцем більш досвідченій людині.
• Ніколи не витягуйте з рани ніж, скло, будь-які інші предмети - можливо вони не давали крові стікати. Стерильну пов'язку потрібно укласти навколо цього предмету і закріпити пластиром або скотчем.
• Ніколи не вправляйте вивих, не чіпайте зламану кістку. Перелом потрібно зафіксувати імпровізованою шиною (на двох гілках, картоні) в тому вигляді, в якому він є.
• Якщо людину затиснуло в машині не витягуйте її. У неї може бути травмований хребет або головний мозок. Своїми діями ви викличете зміщення хребців або посилення кровотечі.
• При отруєннях (грибами, таблетками) не давайте нічого, що може посилити кровообіг: горілки, гарячої кави і т.п.
• Замерзлого не можна класти у ванну з гарячою водою. Це не зігріє кров, але викличе спазми судин. До приїзду лікарів краще укрити і дати теплий солодкий напій.
• Не робіть нічого мовчки, без пояснення потерпілому своїх дій. Можливо, йому протипоказані якісь маніпуляції або препарати.
• Не переносьте постраждалого, підхопивши його на руки, на плече - можливо, у нього є переломи, які можуть пошкодити органи.
• Не намагайтеся укласти зручніше, якщо потерпілий сидить.
• При кровотечі з носа не затикати ніс ватою, бинтом, не закидати голову назад.
• При утрудненому диханні ні в якому разі не пробивайте трахею підручними засобами, як це робиться в пригодницьких фільмах.
   

Звісно, краще не потрапляти в ситуації, які загрожують життю вам або оточуючим. Але життя непередбачуване і варто бути обізнаними стосовно дій, які можуть зберегти життя та здоров’я.

Бажаємо всім мирних днів та тихих ночей.

Стаття підготована з використанням Закону України про екстрену медичну допомогу, Наказу МОЗ № 583 від 26.03.2021 Про затвердження Правил виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та Порядку транспортування пацієнтів (постраждалих) бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги у заклади охорони здоров’я, Наказу МОЗ № 441 від 09.03.2022 Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах