Матка у жінок: головний орган репродуктивної системи

1. Що важливо знати про матку?
2. Де знаходиться матка у жінок?
3. Як виглядає та працює матка?
4. Перші симптоми проблем: коли варто звернутися до гінеколога?
5. Як перевірити жіноче здоров'я?
6. Найпоширеніші захворювання матки
7. Методи лікування захворювань матки
8. Як зберегти здоров'я матки? – поради лікарів
9. Запитання та відповіді

Щороку мільйони жінок проходять гінекологічні обстеження, отримують результати УЗД і при цьому мають лише загальне уявлення про те, як насправді влаштований і працює один з основних органів репродуктивної системи їхнього організму.

Матка – це гормонозалежний орган, який зазнає регулярних циклічних змін протягом усього репродуктивного життя жінки, реагує на гормональний фон і відіграє центральну роль у роботі всієї репродуктивної системи. Тому так важливо знати, де знаходиться матка, як вона влаштована і які функції виконує.

Що важливо знати про матку?

Матка – це непарний порожнистий м'язовий орган, який належить до внутрішніх статевих органів і відіграє центральну роль у репродуктивній функції. Цікаві факти про матку, які варто знати кожній жінці:

• Матка – м'язовий орган, який має унікальну здатність до трансформації. Під час вагітності її об'єм збільшується в сотні разів завдяки росту та поділу м'язових клітин, вага зростає приблизно з 50–70 грамів до 1 кілограма, а після пологів – повертається до початкових розмірів протягом 6–8 тижнів. Це один з найвражаючих прикладів адаптивності людського тіла.
• Матка активно скорочується. Навіть поза вагітністю м'язовий шар матки (міометрій) здійснює ритмічні хвилеподібні скорочення, які допомагають відторгненню ендометрію під час менструації та переміщенню сперматозоїдів до яйцеклітини під час овуляції.
• Симптоми, пов'язані з репродуктивною системою, завжди потребують уваги. Такі прояви, як порушення менструального циклу, тривалий біль у ділянці таза або нетипові виділення, є приводом для візиту до гінеколога. Тільки лікар за допомогою лабораторної та інструментальної діагностики може визначити, чи це локальна особливість, чи організму потрібна ширша підтримка (наприклад, корекція гормонального фону).
• Профілактичні огляди рятують здоров'я і життя. Рак ендометрію (тіла матки), наприклад, є найпоширенішим онкологічним захворюванням репродуктивної системи у жінок. Але за даними наукових досліджень, при виявленні на ранній стадії рівень 5-річного виживання перевищує 90%. Водночас, коли йдеться про рак шийки матки, медицина має ще потужнішу зброю. Завдяки простій та доступній програмі скринінгу (Пап-тест та аналіз на ВПЛ), які рекомендується проходити регулярно, розвиток цього захворювання можна повністю попередити, виявивши зміни на етапі, коли вони ще не стали онкологією.

Де знаходиться матка у жінок?

Матка розташована у порожнині малого тазу – між сечовим міхуром спереду та прямою кишкою ззаду. Зверху вона межує з петлями тонкого кишківника, знизу переходить у шийку матки, яка відкривається у піхву. По боках від матки розміщені маткові труби та яєчники, які разом з маткою утворюють єдину репродуктивну систему.

У нормальному стані матка нахилена дещо вперед. Цей стан називається антеверсія (antéversio uteri). Такий нахил є фізіологічною нормою і забезпечує оптимальне функціонування органу. Приблизно у 20–25% жінок матка нахилена назад (ретроверсія) – це варіант норми, який у більшості випадків не потребує лікування, хоча інколи може супроводжуватися болем під час менструації або статевого акту.

Важливо! Жіноча матка утримується в правильному положенні системою зв'язок та м'язів тазового дна. Саме тому ослаблення цих структур (наприклад, після пологів або з віком) може призводити до опущення матки.

Як виглядає та працює матка?

Анатомічно матка складається з двох основних частин:

• Тіло матки (corpus uteri) – найбільша частина органу, де відбуваються імплантація заплідненої яйцеклітини та розвиток плода. Його стінка має багатошарову будову. Зокрема, тут розташований міометрій (потужний м'язовий каркас, який росте під час вагітності) та ендометрій – внутрішній слизовий шар, який циклічно оновлюється протягом менструального циклу. Дно матки (fundus uteri) – верхня, куполоподібна частина, яка знаходиться вище розташування маткових труб. Попри свою назву, «дно» знаходиться зверху. Під час вагітності висота стояння дна матки є одним з основних показників розвитку плода. Лікар вимірює висоту стояння дна матки, щоб контролювати відповідність терміну вагітності.
• Шийка матки (cervix uteri) – нижня звужена частина, яка з'єднує тіло матки з піхвою через цервікальний канал. Шийка матки відіграє важливу роль у захисті від інфекцій, у процесі запліднення та під час пологів.

Шари матки

Стінка матки має тришарову будову:

• ендометрій (внутрішній шар) – слизова оболонка, яка відгукується на гормональні зміни протягом циклу. Саме ендометрій є місцем імплантації ембріона та відторгається під час менструації, якщо запліднення не відбулося;
• міометрій (середній шар) – м'язовий шар, що складається з гладких м'язових волокон. Завдяки йому матка здатна до потужних скорочень під час пологів;
• периметрій (зовнішній шар) – серозна оболонка, яка є частиною очеревини. Вона не лише захищає матку зовні, а й тісно пов'язує її із сусідніми органами. Через таку анатомічну близькість та спільну оболонку хронічні запальні процеси або ендометріоз можуть швидко поширюватися на кишечник і сечовий міхур, викликаючи суміжні симптоми. Саме тому гінекологічні питання важливо вирішувати вчасно.

Розміри матки

У нормі розміри матки для жінки репродуктивного віку, яка не має вагітностей в анамнезі: довжина – 7–8 см, ширина – 4–5 см, товщина – 3–4 см, вага – 50–70 г. За формою вона нагадує перевернуту грушу, а за розміром – як її власний стиснутий кулак або звичайна лампочка. У жінок, які народжували, ці показники дещо більші: довжина може сягати 9–10 см, а вага – 80–100 г. Такий орган за розміром ближчий до великої стиглої груші або кулака дорослого чоловіка. Після настання менопаузи матка поступово зменшується в розмірах.

Функції матки

Матка виконує кілька основних біологічних функцій:

• Дітородна: прийом заплідненої яйцеклітини, створення умов для росту плода та його виштовхування під час пологів.
• Трофічна (живлення): секрет залоз ендометрію забезпечує первинне живлення зародка відразу після імплантації.
• Захисна: реалізується переважно через шийку матки, яка завдяки цервікальному слизу блокує шлях інфекціям із піхви до внутрішніх органів малого таза.
• Регуляторна (менструальний цикл): циклічне відторгнення ендометрію є природним фіналом циклу, що свідчить про готовність організму до наступної спроби зачаття.

Перші симптоми проблем: коли варто звернутися до гінеколога?

Больові відчуття у нижній частині живота можуть мати десятки причин. Розглянемо детально, які симптоми потребують уваги, а які можуть бути нормою відповідно до наукових досліджень.

Фізіологічний дискомфорт, що не потребує негайного звернення до лікаря, включає в себе:

• незначний тягнучий біль у нижній частині живота за 1–2 дні до менструації та в перші дні циклу;
• легкий дискомфорт або чутливість у нижній частині живота під час овуляції (переважно з лівого або правого боку – залежно від того, в якому яєчнику дозріла яйцеклітина);
• відчуття тепла, приємного розпирання, пульсації або тиску в ділянці малого таза та зовнішніх статевих органів при статевому збудженні.
  ​​​​​​​

Симптоми, що з точки зору доказової медицини та сучасних міжнародних гайдлайнів (ACOG, FIGO, NICE) вимагають консультації гінеколога:

• рясні менструальні кровотечі (зміна більше 6–8 прокладок на добу) – необхідність міняти засоби гігієни кожні 1–2 години, поява великих згустків крові (більших за монету у 2 або 5 гривень) або потреба прокидатися вночі для зміни прокладки;
• тривалі менструації (більше 7 днів);
• міжменструальні кровотечі або мажучі виділення поза місячними;
• інтенсивний біль під час менструації, що заважає повсякденній діяльності;
• біль під час статевого акту (диспареунія);
• відчуття тиску або тяжкості в малому тазі;
• хронічний тазовий біль нез'ясованої природи, що триває більше 6 місяців.
  ​​​​​​​

До симптомів, що вимагають негайного звернення до лікаря, належать:

• раптовий гострий біль у нижній частині живота;
• рясна кровотеча поза менструацією;
• підвищення температури у поєднанні з болем у нижній частині живота;
• гнійні виділення або виділення з неприємним запахом.
   

Важливо! Біль у матці – це індивідуально. Те, що одна жінка сприймає як помірний дискомфорт, для іншої може бути сигналом серйозного захворювання. Тому будь-яке відхилення від вашого особистого «базового рівня» самопочуття варто обговорити з лікарем.

Як перевірити жіноче здоров'я?

Сучасна гінекологія пропонує достатньо діагностичних методів, які дозволяють комплексно оцінити стан матки жінки та виявити патологію на ранніх стадіях.

Клінічне обстеження

• Гінекологічний огляд – перший і обов'язковий крок діагностики. Під час огляду лікар оцінює стан шийки матки та стінок піхви, при бімануальному обстеженні – визначає розміри, форму, положення та болючість матки.
• Кольпоскопія – огляд шийки матки, піхви, вульви під збільшенням з використанням спеціального оптичного приладу. Застосовується для виявлення передракових змін та інших відхилень.

Інструментальні методи

• Ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого тазу – золотий стандарт первинної діагностики патологій матки. Виконується трансвагінально (за допомогою вагінального датчика), трансабдомінально (через передню черевну стінку) або трансректально (через пряму кишку). Трансабдомінальне та трансректальне УЗД застосовуються у жінок, що ніколи не мали статевого життя, та в деяких випадках як додатковий до трансвагінального УЗД метод. Трансвагінальне УЗД є більш інформативним і дозволяє детально вивчити структуру ендометрію, оцінити розміри матки, виявити міоматозні вузли, поліпи та утворення яєчників.
• Гістероскопія – ендоскопічний огляд порожнини матки за допомогою тонкого оптичного інструменту (гістероскопа), що вводиться через шийку матки. Метод застосовується як для лікування, так і для діагностики поліпів ендометрія, підслизових міом, внутрішньоматкових синехій та аномалій розвитку.
• МРТ малого тазу – уточнюючий метод для оцінки аномалій структури матки, виявлення глибокого ендометріозу, складних міоматозних вузлів та онкологічних процесів матки та яєчників.
• Гістеросальпінгографія (ГСГ) – рентгенологічне дослідження з контрастуванням, яке дозволяє оцінити прохідність маткових труб та форму порожнини матки.

Лабораторні дослідження

1. Цитологічне дослідження (ПАП-тест або рідинна цитологія) та тест на ВПЛ (вірус папіломи людини) – скринінговий метод виявлення передракових змін шийки матки. Відповідно до Стандарту надання медичної допомоги МОЗ України:

• від 21 до 24 років: виконується Пап-тест 1 раз на 3 роки;
• від 25 до 35 років: найкращою тактикою є котестинг – одночасне виконання Пап-тесту та ВПЛ тестування або тільки первинний ВПЛ скринінг 1 раз на 5 років. Водночас можна продовжувати виконувати Пап-тест кожні 3 роки, хоча чутливість до пухлинних процесів шийки матки є меншою, ніж у ВПЛ тесту;
• від 35 до 65 років: рекомендовано продовжувати котестинг кожні 5 років або первинний ВПЛ-скринінг кожні 10 років, або ж Пап-тест кожні 3 роки;
• після 65 років: регулярний скринінг раку шийки матки зазвичай можна припинити, якщо попередні обстеження були нормальними протягом 10 років, протягом останніх 25 років не виявляли серйозних передракових змін шийки матки та відсутні фактори високого ризику розвитку захворювання.
  ​​​​​​​

2. За міжнародними протоколами (CDC, USPSTF) також проводиться скринінг інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) (найнадійніший метод). Рекомендований щорічно всім сексуально активним жінкам до 25 років, а після 25 років – лише за наявності факторів ризику (новий чи кілька статевих партнерів).

Найпоширеніші захворювання матки

Деякі захворювання можуть тривалий час не проявлятися, тоді як інші спричиняють біль, рясні менструації, кров'янисті виділення між менструаціями або труднощі із зачаттям. Найчастіше гінекологи діагностують такі захворювання, як ендометріоз, міома матки, гіперплазія та поліпи ендометрія.

Ендометріоз

Ендометріоз – хронічне гінекологічне захворювання, при якому тканина, схожа за будовою на ендометрій (внутрішній шар матки), розростається поза межами матки: на яєчниках, маткових трубах, очеревині, рідше – на кишківнику, сечовому міхурі та інших органах.

Захворювання вражає близько 10% жінок репродуктивного віку – це понад 190 мільйонів жінок у світі. Незважаючи на таку поширеність, середній час від появи симптомів до встановлення діагнозу становить 6–10 років, що є серйозною медичною проблемою.

До основних симптомів ендометріозу належать:

• виражений біль під час менструації (дисменорея), що не знімається стандартними знеболювальними;
• рясні та/або тривалі менструації;
• хронічний тазовий біль;
• біль під час або після статевого акту;
• болісна дефекація або сечовипускання (особливо під час менструації);
• безпліддя (у 30–50% жінок з ендометріозом).
   

Діагностика: ендометріоз діагностується на основі клінічної підозри, з подальшим застосуванням трансвагінального УЗД як методу першої лінії та МРТ для уточнення складних випадків. Для початку лікування достатньо клінічної картини. Лапароскопія з гістологічним підтвердженням застосовується вибірково, переважно при необхідності хірургічного лікування або невизначеному діагнозі.

Лікування: гормональна терапія (КОК, прогестини, агоністи ГнРГ), хірургічне видалення ендометріоїдних вогнищ, при необхідності – допоміжні репродуктивні технології.

Міома матки

Міома матки (лейоміома) – доброякісна пухлина, що розвивається з м'язового шару матки (міометрію). Є одним з найпоширеніших гінекологічних діагнозів: за різними даними, зустрічається у 25–50% жінок репродуктивного віку, а після 50 років – у 70–80%.

Міоматозні вузли можуть бути поодинокими або множинними, мікроскопічними або такими, що заповнюють всю черевну порожнину. Залежно від розташування розрізняють:

• субсерозні (під зовнішньою оболонкою матки);
• інтрамуральні (у товщі м'язового шару);
• підслизові (під ендометрієм, з ростом у порожнину матки).
  ​​​​​​​

Симптоми: рясні та тривалі менструації з розвитком анемії, відчуття тиску або повноти в животі, часте сечовипускання, запори, болі в попереку. Невеликі міоми часто протікають безсимптомно.

Діагностика: основний метод – трансвагінальне УЗД, при необхідності – МРТ та гістероскопія.

Лікування: спостереження (при невеликих безсимптомних вузлах) та оперативне лікування в залежності від типу вузла. Оперативне лікування (видалення міоми зі збереженням матки) може доповнюватись медикаментозними засобами, що сприяє зменшенню розмірів міом. Також застосовуються малоінвазивні методи, найбільш дослідженою з яких є емболізація маткових артерій (ЕМА). У тяжких випадках, коли недоступні інші методи або коли жінка більше не потребує народження дітей, можливе видалення матки (гістеректомія).

Гіперплазія та поліпи ендометрія

Це зміни, що відбуваються з внутрішнім шаром матки – ендометрієм. При гіперплазії під дією естрогенів відбувається зміна співвідношення структурних його компонентів. Гіперплазія ендометрія може мати злоякісну трансформацію в рак ендометрія. Поліпи ендометрія – це локальне, зазвичай доброякісне розростання ендометрія з формуванням поліпоподібного утворення в порожнині матки.

Симптоми: рясні маткові кровотечі, як під час менструації, так і між ними, мажучі кров'янисті виділення.

Діагностика полягає у визначенні товщини та структури ендометрія за допомогою трансвагінального УЗД та гістологічного дослідження тканини ендометрія або поліпа. Якщо така діагностика відбувається шляхом гістероскопії, то видалення всього гіперплазованого ендометрія або поліпа є лікувальною процедурою.

Після оперативного лікування в залежності від гістологічного дослідження та факторів ризику визначається подальше ведення пацієнтки.

Методи лікування захворювань матки

Сучасна гінекологія має достатньо лікувальних методів – від консервативних до хірургічних. Його вибір залежить від захворювання, стадії, віку пацієнтки та планів щодо вагітності.

Міжнародні рекомендації регламентують різні методи і підходи до лікування кожного захворювання, пропонують як тимчасове полегшення симптомів, так і радикальне лікування.

Існують різні гормональні методи лікування з різним способом застосування. Так, наприклад, прогестерон при лікуванні ендометріозу чи гіперплазії ендометрія пацієнтка може отримувати у вигляді таблеток або у вигляді внутрішньоматкового контрацептиву.

Гістероскопія виконується з різними цілями та може бути як діагностична, так і лікувальна.

Конізація шийки матки – є методом діагностики та лікування диспластичних процесів шийки матки, оскільки дозволяє повністю оцінити гістологічну структуру шийки матки та патологічного процесу завдяки патогістологічному дослідженню.

При доброякісних захворюваннях матки наразі віддається перевага лапароскопічному втручанню, водночас, якщо до таких методів немає доступу, можлива лапаротомія.

Наразі розвиваються малоінвазивні методи. Серед них найбільшу доказову базу, ефективність та безпечність демонструє емболізація маткових артерій, що використовується при міомі матки.

Як зберегти здоров'я матки? – поради лікарів

Здоров'я матки залежить від багатьох факторів: гормонального балансу, способу життя, наявності інфекцій, регулярності профілактичних оглядів та своєчасного лікування гінекологічних захворювань. Більшість патологій матки на ранніх стадіях добре піддаються лікуванню, тому головне завдання – виявити їх якомога раніше.

До основних рекомендацій належать:

1. Регулярні профілактичні огляди. Відвідуйте гінеколога щорічно, навіть за відсутності скарг.

2. Вакцинація проти ВПЛ. Щеплення від вірусу папіломи людини захищає від раку шийки матки та інших ВПЛ-асоційованих захворювань. Рекомендується у віці 9–26 років, але може бути ефективною до 45 років. Вакцинація дорослих старше 45 років не заборонена. Вона можлива за індивідуальним рішенням (Shared Clinical Decision-Making) після консультації з лікарем, якщо у жінки, наприклад, змінився статевий партнер або є високий ризик нового інфікування. Щодо схем вакцинації (залежно від віку):

• дводозова схема (0–6 або 0–12 місяців): застосовується для підлітків (за стандартами ВООЗ – від 9 до 14 років). У цьому віці імунна відповідь найсильніша, тому двох доз абсолютно достатньо для формування стійкого імунітету;​​​​​​​
• тридозова схема (0–2–6 місяців): обов'язкова для всіх, хто починає вакцинацію після 15 років (і до будь-якого віку дорослого життя), а також для людей з імунодефіцитними станами (незалежно від віку).
  ​​​​​​​

3. Захист від ІПСШ. Використання бар'єрних методів контрацепції знижує ризик інфекцій, що є основними причинами запальних захворювань матки.

4. Контроль гормонального балансу. Ожиріння, стрес, хронічне недосипання – всі ці чинники порушують гормональний фон і підвищують ризик ендометріозу, гіперплазії ендометрію та міоми.

5. Збалансоване харчування. Дієта, багата на рослинну клітковину, омега-3 жирні кислоти та антиоксиданти, асоціюється зі зниженим ризиком ендометріозу та інших запальних процесів. Обмежте вживання червоного м'яса та трансжирів.

6. Фізична активність. Регулярні помірні фізичні навантаження нормалізують метаболічні процеси, вуглеводний обмін та покращують мікроциркуляцію в органах малого тазу.

7. Не ігноруйте симптоми. Якщо менструації стали болючішими, ряснішими або змінився характер виділень, це привід проконсультуватись з лікарем.

8. Не займайтесь самолікуванням. Безконтрольне вживання антибактеріальних та протигрибкових препаратів, спринцювання та народні засоби можуть порушити нормальну мікрофлору та посилити запальні процеси.

Запитання та відповіді

1. Якого розміру має бути матка в нормі?
У жінки репродуктивного віку нормальні розміри матки зазвичай становлять приблизно 7–8 см у довжину, 4–5 см у ширину та 3–4 см у товщину. Розміри можуть дещо змінюватися залежно від віку, кількості вагітностей та індивідуальних особливостей організму.

2. Чому виникають болі в матці під час менструації і чи є це нормою?
Менструальний біль є фізіологічно зумовленим і найчастіше пов'язаний із підвищеним синтезом простагландинів (речовин, що викликають запальну реакцію) в ендометрії після падіння рівня прогестерону наприкінці циклу. Надлишок простагландинів викликає посилені та тривалі скорочення матки, а також звуження спіральних артерій, що тимчасово зменшує кровопостачання тканин. Внаслідок поєднання спазму та транзиторної ішемії виникають больові відчуття, які зазвичай найбільш виражені в перші дні менструації.

3. Чи є матка у чоловіків?
Ні. У чоловіків матки немає. Але є цікавий факт: усі ембріони на початку розвитку однакові – і потенційно мають зачатки і чоловічих, і жіночих органів. У хлопчиків спеціальний гормон «вимикає» формування матки ще до народження. Залишається лише крихітний рудимент – простатична маточка, мікроскопічне утворення без будь-якої функції.