Переваги діагностики функції шлунку в МЛ ДІЛА.

Комплекс №231 «Гастрокомплекс».

МЛ "ДІЛА" пропонує  сучасний лабораторний комплекс для оцінки стану слизової оболонки шлунку за серологічними показниками, відповідно до останньої клінічної настанови заснованої на доказах «ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА ШЛУНКА ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ» 2023.

Біль у ділянці шлунка  —  є однією з найчастіших причин звернення пацієнтів до лікаря. Часом при обстеженні у багатьох з них не вдається виявити жодних органічних захворювань шлунка (в таких випадках мова йде про функціональну диспепсію). З іншого боку, диспепсія може бути ознакою серйозних захворювань ШКТ, у тому числі атрофічного гастриту, який є фактором ризику раку шлунка. Сьогодні єдиним методом точної діагностики захворювань шлунка — є гастроскопія з біопсією. Однак, цей метод  інвазивний і досить складний у виконанні та не зручний як скринінговий тест при обстеженні великої кількості пацієнтів з диспепсією.

Комплекс №231 Гастрокомплекс —  це комплексне дослідження крові, що включає такі маркери як: пепсиноген I та II , співвідношення пепсиноген  I до пепсиноген II, гастрин-17 кількісн., та Хелікобактеріоз, Helicobacter pylori, антитіла IgG.

Гастрокомплекс від ДІЛА (інфографіка) це:

• Скринінгове комплексне дослідження для оцінки функції  шлунку та скринінгу атрофічного гастриту 
• Сучасна альтернатива  гастроскопії (ЕФГДС), метод серологічної «біопсії»
• Непряма оцінка стану слизової оболонки шлунку, завдяки визначенню концентрації серологічних біомаркерів, що допоможе лікарю спланувати подальші кроки ведення пацієнта

Для чого використовується дослідження Гастрокомплекс?

Дослідження використовується  з метою оцінки стану слизової оболонки шлунка:

• Як безпечний сучасний метод діагностики, що дозволяє виявити причину диспепсичних розладів (нудота, печія, біль у шлунку);
• Високоспецифічний первісний метод діагностики для пацієнтів із протипоказаннями до інструментальних методів обстеження (ЕФГДС та ін.);
• Оптимальний скринінговий метод оцінки слизової оболонки шлунку та раннього виявлення атрофічного гастриту;
• Для додаткової інформації лікарю-ендоскопісту при діагностиці передракових змін слизової шлунка.

На підставі отриманих результатів  всіх пацієнтів з диспепсією ділять на три групи:

• Пацієнти з нормальною слизовою оболонкою шлунка
• Пацієнти з Хелікобактеріозом без атрофічного гастриту
• Пацієнти з атрофічним гастритом

Важливо знати, що Гастрокомплекс – це непрямий метод оцінки стану слизової шлунку, який не може повністю замінити гастроскопію.

Комплекс №231 допоможе вчасно і достовірно виключити та виявити ризики розвитку виразки та раку шлунку, наявність хелікобактерної інфекції, та  своєчасно призначити необхідну додаткову діагностику й ефективне лікування, а отже попередити розвиток тяжких ускладнень.

Відповідно до оновленої клінічної настанови : Функціональна серологія шлунка (пепсиногени I–II і рівень гастрину 17), анти-H. pylori антитіла, антитіла до внутрішнього фактору і аутоантитіла до парієтальних клітин шлунка можуть надати лікарю клінічно цінну інформацію про ймовірність атрофії слизової оболонки шлунка, в тому числі її етіології. Згода 98%. Рівень доказів A1. (розділ Діагностика інфекції H. Pylori).

Клінічна характеристика складових, що входять до комплексу:

Пепсиногени (I/II/співвідношення) виконуються у лабораторії ДІЛА, як окремий показник, якщо замовляються не у складі Гастрокомплексу.

Пепсиноген I (PG I) - індикатор структури та функціонування слизової оболонки тіла шлунка.

Це неактивна проформа ферменту пепсину, яка під дією соляної кислоти перетворюється на пепсин, що бере участь у розщепленні білкової їжі. Пепсиноген I секретується переважно клітинами дна і тіла шлунка. Визначення рівня пепсиногену I використовується для оцінки атрофічного гастриту тіла шлунку — кількість парієтальних клітин, які секретують соляну кислоту, знижується і також зменшується концентрація пепсиногену I в крові.

Пепсиноген II (PG II)  — це також неактивна проформа ферменту пепсину, яка  під дією соляної кислотою перетворюється на пепсин. Секреція пепсиногену II відбувається у клітинах залоз тіла, кардіального та пілоричного відділів шлунка, а також у бруннерових залозах дванадцятипалої кишки. Визначення рівня пепсиногену II застосовується для діагностики та оцінки асоційованого з Helicobacter pilory гастриту.

Пепсиноген I / Пепсиноген  II співвідношення:

Співвідношення пепсиноген I/пепсиноген II зменшується (<3) при атрофії слизової тіла шлунка.

Гастрин-17 - це гормон, який важливий для регуляції процесу травлення. Він виробляється майже виключно G-клітинами антрального відділу шлунка. Основною функцією гастрину є стимуляція секреції соляної кислоти та пепсину в шлунку. Це призводить до підвищення кислотності шлункового соку до оптимального кислотно-лужного балансу, необхідного для перетравлення їжі. У той же час гастрин збільшує вироблення слизу клітинами шлунка, що захищає стінки органу від негативного впливу кислот. Ще однією важливою функцією є затримка випорожнення шлунка для того, щоб їжа ретельно розщеплювалася.

Гастрин-17 може виконуватися окремим замовленням в лабораторії ДІЛА.

Хелікобактеріоз, Helicobacter pylori. атитіла IgG.

Helicobacter pylori патогенний мікроорганізм, що викликає гастрити, дуоденіти, виразкову хворобу шлунка (у 70% випадків) і дванадцятипалої кишки (у 90%). Приблизно у половини пацієнтів з інфекцією H. pylori на певному етапі виникає атрофічний гастрит, причому у 10% інфікованих він має тяжкий або середньої тяжкості перебіг, у 2,5-5% може виникнути рак шлунка. Виявлення H. pylori – це невід'ємна частина скринінгу атрофічного гастриту та раку шлунка. Для ідентифікації H. pylori  використовується тест на IgG-антитіла, який має ряд переваг у порівнянні з іншими методами визначення H. pylori. На відміну від уреазного дихального тесту або визначення антигену H. pylori в калі, на результат серологічних тестів не впливає ступінь колонізації слизової оболонки мікроорганізмом, наявність виразки, що кровоточить, атрофічного гастриту, ахлоргідрії шлунка на фоні прийому ІПП та застосування антибіотиків.

Хелікобактеріоз, Helicobacter pylori IgG., антитіла  може виконуватися окремим замовленням в лабораторії.

Показання до обстеження  за допомогою дослідження Комплекс №231 «Гастрокомплекс»:

1. Сучасна оцінка стану слизової оболонки шлунку у пацієнтів з ознаками диспепсії:

• Виявлення пацієнтів зі здоровою слизовою оболонкою шлунка;
• Виявлення пацієнтів, які потребують гастроскопії;
• Оцінка стану слизової оболонки шлунку, у пацієнтів з протипоказаннями до ЕФГДС;
• Оцінка ризику розвитку виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, раку шлунка, дефіциту вітаміну В12 та інших мікроелементів.

2. Діагностика хронічного неатрофічного  H.pylori-асоційованого гастриту 

3. Діагностика атрофічного гастриту

Як правильно трактувати отримані результати дослідження?

Інтерпретація та клінічне значення  результатів дослідження

Яку  інформацію  обов’язково потрібно враховувати при підготовці до дослідження? Застосування інгібіторів протонної помпи призводить до збільшення концентрації гастрину-17 в 2-5 разів, при їх тривалому застосуванні також спостерігається 2-кратне збільшення концентрації пепсиногенів I і II.

Важливо! Необхідно ретельно слідувати правилам підготовки до дослідження.

Комплекс №231 дозволить своєчасно оцінити стан слизової шлунку, провести  скринінг атрофічного гастриту, діагностику хелікобактерної інфекції та призначити ефективне лікування й обґрунтоване дообстеження.

Перевага: до бланку результату додана таблиця з трактуванням результатів.

Інтерпретація отриманих результатів, проводиться  у сукупності з даними анамнезу, клінічними даними та результатами інших діагностичних досліджень.

Дане дослідження виконується методами: хемілюмінесцентного  та імуноферментного аналізів ( ІФА)  на автоматичних аналізаторах, тому володіє високою чутливістю та специфічністю, що дозволяє максимально зменшити кількість хибно-позитивних та хибно-негативних результатів.

Пепсиноген I, II: метод: ІФА, Імуноферментний автоматичний аналізатор Evolis;

Гастрин-17: метод Хемілюмінесцентний аналіз, аналізатор Maglumi 800;

Helicobacter pylori, антитіла IgG: метод Хемілюмінесцентний аналіз, аналізатор IMMULITE 2000.

Порівнюючи з гістологією (інвазивність, варіабельність,  чутливість, суб’єктивність, час і вартість), серологія забезпечує точні та об’єктивні підходи для оцінки стану одночасно всієї слизової оболонки шлунка з одного зразка крові. 

Джерела:

1. Iijima K, Abe Y, Kikuchi R, Koike T, Ohara S, Sipponen P, Shimosegawa T. Serum biomarker tests are useful in delineating between patients with gastric atrophy and normal, healthy stomach. World J Gastroenterol. 2009 Feb 21;15(7):853-9
2. ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА ШЛУНКА ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ КЛІНІЧНА НАСТАНОВА, ЗАСНОВАНА НА ДОКАЗАХ AGA Clinical Practice Update on the Diagnosis and Management of Atrophic Gastritis: Expert Review
3. Agréus L, Kuipers EJ, Kupcinskas L, Malfertheiner P, Di Mario F, Leja M, Mahachai V, Yaron N, van Oijen M, Perez G, Rugge M, Ronkainen J, Salaspuro M, Sipponen P, Sugano K, Sung J. Rationale in diagnosis and screening of atrophic gastritis with stomach-specific plasma biomarkers. Scand J Gastroenterol. 2012 Feb;47(2):136-47. doi: 10.3109/00365521.2011.645501
4. Divyanshoo Rai Kohli, MD Physician, Division of Gastroenterology and Hepatology, Kansas City VA Medical Center and Coauthor(s). Achlorhydria. Updated: Mar 05, 2019. Medscape
5. Zagari RM, Rabitti S, Greenwood DC, Eusebi LH, Vestito A, Bazzoli F. Systematic review with meta-analysis: diagnostic performance of the combination of pepsinogen, gastrin-17 and anti-helicobacter pylori antibodies serum assays for the diagnosis of atrophic gastritis. Aliment Pharmacol Ther. 2017:1–11
6. Syrjänen K. A panel of serum biomarkers (GastroPanel®) in non-invasive diagnosis of atrophic gastritis. Systematic review and meta-analysis. Anticancer Res. 2016;36(10):5133–44
7. Gréus L, Kuipers EJ, Kupcinskas L, Malfertheiner P, Di Mario F, Leja M, Mahachai V, Yaron N, van Oijen M, Perez Perez G, Rugge M, Ronkainen J, Salaspuro M, Sipponen P, Sugano K, Sung J. Rationale in diagnosis and screening of atrophic gastritis with stomach-specific plasma biomarkers. Scand J Gastroenterol. 2012 Feb;47(2):136-47
8. Storskrubb T, Aro P, Ronkainen J, Sipponen P, Nyhlin H, Talley NJ, Engstrand L, Stolte M, Vieth M, Walker M, Agreus L. Serum biomarkers provide an accurate method for diagnosis of atrophic gastritis in a general population: the Kalixanda study. Scand J Gastroenterol. 2008;43(12):1448–55
9. Sipponen P, Graham DY. Importance of atrophic gastritis in diagnostics and prevention of gastric cancer: application of plasma biomarkers. Scand J Gastroenterol. 2007 Jan;42(1):2–10
10. https://www.gastropanel.com/healthcare-professionals-and-laboratories/studies

*У разі виникнення питань просимо звертатись на гарячу лінію: 0 800 217 887
7:00 - 20:00