Глюкометри vs лабораторне визначення глюкози крові: переваги та недоліки

Портативні глюкометри для вимірювання концентрації глюкози в капілярний крові призначені до використання в наступних ситуаціях:

• людьми з діабетом для щоденного контролю рівня цукру в крові в побутових умовах;
• в амбулаторно-поліклінічних закладах;
• при наданні невідкладної медичної допомоги.
   

Використання глюкометрів людьми з діабетом протягом багатьох років називалося самоконтролем рівня глюкози в крові, але фахівці Американської діабетологічної асоціації (AДА) замінила цей термін на «моніторинг рівня глюкози в крові».

Який глюкометр обрати лікарю та пацієнту, і на які його функції звернути увагу?

Яким параметрам повинен відповідати глюкометр:

1. Зручність у використанні.
2. Ціна: як на сам глюкометр, так і на тест-смужки.
3. Наявність тест-смужок у вільному продажі.
4. Капілярне засмоктування крові.
5. Час вимірювання (в залежності від моделі, 5-60 сек).
6. Наявність гарантії та сервісного обслуговування.
7. Додаткові функції: привабливий дизайн, голосовий сигнал (для людей з поганим зором), наявність функції «викидання» тест-смужки, наявність та об`єм пам`яті, елементи живлення та тривалість роботи, статистика (виводять на екран середній показник за певний період часу), наявність підсвітки (для вимірювання у темряві), таймер зі звуковим нагадуванням, можливість альтернативного забору крові (не з пальця), кольоровий дисплей, можливість виводити результат вимірювання на смартфон та інші гаджети, розміри, зручний футляр, та деякі інші.

Чому вірити?

Коли глюкометр вже придбано, пріоритет змінюється і на перше місце виходить точність результату, який показує прилад.

Це фото надіслав пацієнт зі словами: «Кому вірити?»

Ми відповідаємо: «Професіонал вірить ISO».

ISO – міжнародна незалежна неурядова організація, в діяльність якої залучені національні органи по стандартизації із 163 країн, що мають в своєму складі експертів з розробки добровільних, заснованих на консенсусі стандартів.

Щороку ISO випускає звіт з оновленими стандартами.

Українська національна версія стандартів - ДСТУ ISO-15197 «Стандарт вимог для систем моніторінгу глюкози в капілярній крові in vitro».

ISO суворо регламентує вимоги до тест-систем для моніторингу глюкози в крові для самоконтролю у хворих на цукровий діабет.

За визначенням експертів ISO, ризики отримання невідповідного результату можуть виникнути з наступних причин:

1. Вплив гематокриту на результат дослідження.
2. Порушення кодування.
3. Використання протермінованих тест-смужок.
4. Неправильно вставлена тест-смужка.
5. Недостатній об`єм крові.
6. Результат знаходиться поза межами інтервалу вимірювання.
7. Шрифт та розмір екрану не придатний для людей з вадами зору.
8. Втрата результатів вимірювання при недостатності заряду або вимкненні елемента живлення.
9. Вплив переміщення пристрою або дотику до нього.
10. Небезпека при передачі даних, наприклад дротова або по бездротовому зв`язку.

Допустима похибка для портативних глюкометрів, узгоджена стандартами FDA та ISO становить 15 %.

Крім цього результат вимірювання глюкометром можуть спотворити[1]:

• Мальтоза, галактоза та ксилоза хибно підвищують результати.
  Мальтоза (присутня в деяких ліках та утворюється in vivo шляхом метаболізму ікодекстрину, який використовується в розчинах для перитонеального діалізу).
• Гематокрит.
  - помилково високі результати - при низькому гематокриті
  - помилково низькі результати -  при високому гематокриті.
• Вітамін С, Парацетамол, N-ацетилцистеїн (харчова домішка)
• Фактори навколишнього середовища:
  - висока температура навколишнього середовища
  - вологість
• Патофізіологічні фактори:
  - гіпотензія,
  - гіпоксія,
  - високий рівень кисню в крові
  - високі концентрації тригліцеридів у зразку
  - високі концентрації креатиніну в зразку.
   

У зв’язку з вищенаведеними даними фахівці Американської діабетологічної асоціації 2024 року[2], а також вітчизняні Накази МОЗ України[3][4] не рекомендують використовувати дані отримані за допомогою портативного глюкометру для діагностики переддіабету, цукрового діабету, а також гестаційного діабету[5]. З діагностичною метою доцільно визначати глюкозу у плазмі венозної крові.

Основні правила вимірювання цукру крові глюкометром

1. Руки пацієнта повинні бути чистими. Навіть незначна кількість вуглеводів на шкірі (тримав у руках фрукт) може суттєво підвищити показники цукру крові.

Деякі сучасні глюкометри потребують для аналізу 0,3-1,0 мкл крові, тому мізерна кількість глюкози крові на шкірі може суттєво спотворити результат.

2.Рекомендовано мити руку в теплій воді протягом 1-2 хв, після чого розслабити її і дати можливість вільно повисіти близько хвилини. Це сприятиме припливу крові до пальця.

3. Продезінфікувати місце проколу ватним тампоном зі спиртом або спиртовою серветкою.

N.B. Не використовувати вологі серветки, оскільки їх компоненти (ароматизатори, зволожувачі) можуть суттєво впливати на результат.

4. Важливо проколювати палець достатньо глибоко щоб крапля крові виступила самостійно. Якщо кров видавлювати, в неї може потрапити підшкірний жир та міжклітинна рідина, що спотворить результат.

5. Першу краплю крові потрібно витерти чистою сухою серветкою, оскільки кров на ній містить домішки міжклітинної рідини, що може спотворити результат. На тест-смужку наносять другу краплю.

6. Якщо прилад потребує кодування, перевірити відповідність коду на дисплеї глюкометра та упаковці зі смужками.

• Кодування потрібно щоб налаштувати прилад під конкретну партію тест-смужок. Якщо цього не робити, точність вимірювання суттєво знизиться.
• Безкодові глюкометри – найдешевші та не точні.
• Ручне кодування – код вводиться пацієнтом шляхом набору певних символів.
• Чіп – для кодування необхідно вставити чіп. Недолік: при відсутності чіпу смужки використати неможливо.
• Автоматичне кодування – найзручніший спосіб. Але тест-смужки мають високу вартість.

8. Калібрування. Результат цукру крові в плазмі венозної крові завжди на 10-15 % вище, ніж у цільній капілярній крові. Тому, якщо прилад калібрований по плазмі, то щоб отримати результат по цільній капілярній крові потрібно розділити на 1,15.

9. В Україні прийнято вимірювати глюкозу крові у ммоль/л. Деякі глюкометри, переважно придбані за кордоном, вимірюють глюкозу крові у мг%. Щоб перевести мг% в ммоль/л необхідно отриманий результат розділити на 18.

10. Користуючись глюкометром важливо пам`ятати, що усі портативні глюкометри мають похибку. Окрім цього на показники можуть впливати інші вищеперераховані фактори, тому доцільно не менше 1 разу на місяць контролювати глюкозу у плазмі венозної крові лабораторним методом, перевіряти прилад за допомогою контрольного розчину та 1 раз на 3 місяці контролювати глікований гемоглобін.