29 квітня 2026 року медична лабораторія Діла взяла участь у науково-практичній конференції «Терапевтичні вечорниці», організованій Українською асоціацією функціональної медицини та гастропсихології (УАФМГ). У межах профільної секції «Захворювання кишечника в клінічній практиці лікарів терапевтичних спеціальностей: фокус на лабораторну діагностику» експерти Діла представили можливості сучасної лабораторної верифікації у вирішенні складних диференційно-діагностичних завдань гастроентерології.
Головний фокус доповідей був спрямований на виконання ключової вимоги сучасних міжнародних протоколів – проведення чіткої диференційної діагностики між органічною патологією та функціональними розладами, що дозволяє лікарю вчасно обрати правильну тактику ведення пацієнта та уникнути гіпердіагностики.
Наші спікери – провідні експерти секції
Клінічні стандарти та алгоритми інтерпретації біомаркерів представили провідні фахівці, які безпосередньо використовують та впроваджують принципи доказової медицини у клінічну практику:
- Губська О.Ю. – д.мед.н., професорка, завідувачка кафедри терапії, інфекційних хвороб та дерматовенерології післядипломної освіти НМУ імені О.О. Богомольця, президент УАФМГ. Спікер представила найактуальніші зміни в діагностиці – новітні Римські критерії V, класифікацію розладів кишково-мозкової взаємодії, проаналізувала Сеульський консенсус рекомендацій щодо СПК 2025 року. Професорка наголосила, що хоча діагноз СПК залишається переважно клінічним, лабораторні маркери є безальтернативним інструментом для виключення запальних захворювань кишківника (ЗЗК) та інших захворювань, що мають схожу симптоматику.
- Горячева І.П. – к.мед.н., доцент кафедри педіатрії, дитячої неврології та медичної реабілітації НУОЗ України імені П.Л. Шупика. Доповідь була присвячена педіатричній практиці, де неінвазивність є головним пріоритетом. Експертка надала практичний алгоритм, який дозволяє лікарю зберегти клінічну пильність та об’єктивність без призначення зайвих травмуючих процедур для дитини.
- Ольга Байдик – керівниця сектору імуноферментного аналізу лабораторії клінічної біохімії Діла. Як представник лабораторії, вона розкрила технологічні переваги методу ІФА, детально зупинилася на показниках чутливості та специфічності тест-систем і проаналізувала вплив інтерферуючих факторів на преаналітичному етапі, що гарантує лікарям високу точність результатів Діла.
Комплексні рішення для щоденної клінічної практики
Для оптимізації діагностичного пошуку Діла пропонує готові пакетні дослідження, які дозволяють комплексно оцінити стан слизової оболонки кишківника та верифікувати генетичну схильність до автоімунних процесів.
| Назва комплексу та склад | Клінічна цінність |
|
Комплекс №281 «Маркери запальних захворювань кишківника»: Кальпротектин фекальний, лактоферин |
|
|
Антитіла до сахароміцетів (ASCA), IgA + IgG |
|
Чому експерти обирають лабораторні рішення Діла?
Учасники конференції підкреслили, що ключовим фактором успішної верифікації є не просто доступність тестів, а суворе дотримання технологічних стандартів::
- Поєднання маркерів: Комплекси №281 та №279 від ДІЛА забезпечують оптимальний баланс між виявленням справжніх випадків захворювання та мінімізацією хибних діагнозів.
- Технологічна якість від Діла: виконання тестів методом ІФА з урахуванням інтерферуючих факторів, використання спеціальних забірників від виробника тест-системи для екстракції зразків калу гарантує клінічну специфічність.
- Мінімізація помилок: висока чутливість і специфічність лабораторних маркерів дозволяє уникнути непотрібних інвазивних процедур (наприклад, колоноскопії) у пацієнтів із функціональними розладами.
- Доказовість-відповідність стандартам: лабораторні рішення Діла повністю відповідають потребам лікарів в об'єктивних інструментах, які доповнюють клінічну картину згідно з останніми світовими настановами
Резюме та висновки для лікаря-практика
- Лабораторна діагностика – це фундамент впевненості: кожне клінічне рішення має базуватися на точних лабораторних даних, що гарантує впевненість лікаря у власних діях.
- Персоналізація через комплексний підхід: одночасне визначення кількох маркерів (як у комплексах №281 та №279) значно підвищує точність діагностики, що особливо критично у складних випадках хвороби Крона або при веденні пацієнтів дитячого віку.
- Проактивна модель ведення пацієнта: використання біомаркерів кишкового запалення дає можливість прогнозувати загострення ще до появи клінічних скарг, що дозволяє лікарю діяти на випередження та покращувати довгостроковий прогноз для пацієнта.
