Поширеність алергічних захворювань значно зросла в розвинених країнах за останні 20–30 років, відповідно, зросла потреба у якісному алергічному тестуванні.
Формування алергічної патології починається ще до народження дитини. На 18 тижні вагітності вже існують певні умови для створення імунної відповіді з формуванням сенсибілізації до алергенів. У грудному віці основними проявами алергії є атопічний дерматит, шлунково-кишкові симптоми, рецидивуючий візинг, тоді як бронхіальна астма та алергічний риніт і кон'юнктивіт – з’являються пізніше. За результатами останніх досліджень окрім харчових алергенів (білків коров’ячого молока, курячого білка) причиною розвитку атопічного дерматиту та перших респіраторних симптомів можуть бути чисельні інгаляційні алергени. Основними вважаються побутові кліщі домашнього пилу, алергени тварин та плісняви.
Якщо дитина залишається не обстеженою на першому році життя – це перша велика помилка діагностики алергічних захворювань і високий ризик пізнього встановлення діагнозу алергічного захворювання в майбутньому.
Чому так відбувається?
Згідно теорії «атопічного маршу», коли одне атопічне захворювання поєднується або трансформується в інше, наступним після атопічного дерматиту захворювання - є алергічний риніт. Початок його симптомів зазвичай збігатися зі зниженням активних проявів атопічного дерматиту та початком активної соціалізації дитини (період 2-3х років). В цей період нежить та кашель часто сприймаються як ознаки респіраторної вірусної інфекції або звичайного риніту. І тут, ми бачимо наступну помилку алергодіагностики. Друга помилка – це занадто велике значення загального IgE. Визначати його рівень необхідно, бо він дозволяє виявити категорію пацієнтів із підвищенням показників та проводити на цьому етапі аналіз клінічних даних і отриманих результатів. Але обмежуватися тільки даним аналізом категорично заборонено! Дослідження підтвердили існування так званої "сірої зони", до якої належать пацієнти із наявністю клінічних симптомів захворювання, сенсибілізацією до конкретних алергенів та нормальними рівними загального IgE [цrg Kleine-Tebbe*, Lars K. Poulsen and Robert G. Hamilton Quality management in IgE-based allergy diagnostics, 2016].Тому вкрай важливо мати інформацію, про рівень специфічних імуноглобулінів Е. ДІЛА пропонує широкий спектр варіантів для такого тестування. Для лікарів первинної ланки можна рекомендувати проведення скринінгових досліджень – таких як, наприклад Phadiatop, який є запатентованим супер-мікстом основних інгаляційних алергенів, що дозволяє з високою ймовірністю спростувати/підтвердити алергічну природу респіраторних симптомів у пацієнтів.
Ще одна, третя помилка прихована у намаганнях використовувати найсучасніші методи вже на першому етапі діагностики, ми забуваємо про існування простих дешевих, швидких та ефективних методів, що дають змогу вже на першому етапі визначити характер запального процесу на слизових верхніх дихальних шляхів. Мова йде про назоцитограму. Дослідження мазка з порожнини носа на клітинний склад, яке проводиться для уточнення етіології риніту. Виявлена еозинофілія (>5%) дозволяє діагностувати алергічний риніт та уникнути нецільового лікування, яке посилює симптоми перебігу алергії та може розширити спектр «причинних» алергенів.
Серед багатьох симптомів, на які часто не звертають уваги, тому що це «нормально, коли дитина відвідує дитячий заклад» – є кашель. Але проблема кашлю стосується не тільки дітей, у дорослих ситуація не краща. Епізоди задишки, сухого малопродуктивного кашлю, ускладненого дихання часто вважають симптомами інфекційного процесу. І це, безумовно, можливо. Відомо, що однією з причин хронічного кашлю у дорослих може бути «звичайна» дитяча інфекція – кашлюк. Вона може стати причиною госпіталізацій та тяжкого перебігу хвороби у людей похилого віку. Тому визначення антитіл (IgМ/ IgG) Bordetella pertussis завжди є корисним для проведення диференційної діагностики хронічного кашлю у будь-якому віці. Але перше місце серед причин хронічного кашлю таки посідає астма. У 70-80 % випадків вона має алергічний генез. І тут, розкриваємо таємницю четвертої діагностичної помилки. Ми забуваємо про значний вплив алергенних грибків на розвиток астми. Окремої уваги потребує пліснява Альтернарія альтерната, яка хоча й належить до зовнішніх різновидів плісняви, у великій кількості може міститися у звичайних приміщеннях. Прояви Альтернарійної алергії досить різноманітні. Це можуть бути напади чхання, нежить або утруднене дихання. Також цвіль може бути причиною атопічного дерматиту, риніту, кон'юнктивіту і навіть, астми. Визначення специфічних IgE до Альтернарії альтерната дасть змогу своєчасно виявити проблему.
На останок переліку діагностичних помилок при роботі з пацієнтами, які потребують алергодіагностики, нагадуємо про п’яту помилку. Діагноз пацієнта з алергічними симптомами не може бути повним без урахування загальної клінічної картини. Тому, якщо ви забуваєте про загальний аналіз крові, то можете втрати важливу ланку в алгоритмі, що крок за кроком веде вас до вірного діагнозу.
