Результати сероепідеміологічного дослідження поширеності маркерів вірусних гепатитів C, B та D серед здорового дорослого населення України станом на червень-липень 2021 року

За оцінкою експертів ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», вірусним гепатитом C в Україні інфіковано близько 5% населення, зокрема 3,6% мають хронічну форму. Це майже 1,5 млн людей. Щодо гепатиту В, то за оціночними даними вірусом інфіковано 1,5% українців, тобто близько 632 298 осіб. Згідно з дослідженням, проведеного Центром громадського здоров’я за сприяння медичної лабораторії ДІЛА.

Дослідження мало на меті визначення наявності або відсутності маркерів вірусних гепатитів у вибірці здорового дорослого населення України:

• гепатиту C (антитіла IgG до вірусного гепатиту C — Anti-HCV);
• гепатиту B (сумарні антитіла до вірусного гепатиту B — Anti-HBc, поверхневий антиген вірусу гепатиту B — HBsAg);
• гепатиту D (сумарні антитіла до вірусного гепатиту D — Anti-HDV).
   

Принципи формування вибірки

На першому етапі випадковим методом з контролем територіально-поселенського розподілу було відібрано 742 кластери (у якості яких виступали виборчі дільниці) по всіх областях України за виключенням територій, тимчасово непідконтрольних Україні. На другому етапі були прокартовані всі домогосподарства на обраних дільницях та випадковим чином відібрані домогосподарства для участі у дослідженні. На третьому етапі у кожному відібраному домогосподарстві був випадково обраний один учасник для проведення забору крові та опитування.

Алгоритм тестування зразків

Тестування відібраних зразків проводили за наступним алгоритмом:

1. Відібрані зразки були протестовані на Anti-HCV;
2. Відібрані зразки були протестовані Anti-HBc:
   1. Ті зразки, що отримали позитивний результат тестування на Anti-HBc, були протестовані на наявність HBsAg. Ті зразки, які отримали негативний результат тестування на Anti-HBc, вважалися негативними й на HBsAg та Anti-HDV;
   2. Ті зразки, що отримали позитивний результат тестування на HBsAg, були протестовані наявність на Anti-HDV. Ті зразки, що отримали негативний результат тестування на HBsAg, вважалися негативними й на Anti-HDV.

Малюнок 1

Динаміка маркерів гепатиту С при інфікуванні

Малюнок 2

Динаміка маркерів гепатиту В при інфікуванні

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Під час проведення опитування дослідниками було здійснено контакти з 7372 домогосподарствами. Пройшли скринінговий відбір та взяли участь у опитуванні з відбором зразків крові для аналізу 6398 респондентів (рівень досяжності складає 86,8%).

З 6398 відібраних зразків 6376 (99,7%) були протестовані на Anti-HCV та Anti-HBc. Таким чином, якщо приймати значення усіх протестованих на Anti-HBc зразків за 100%, то на HBsAg та Anti-HDV було протестовано 11.86% та 0.83% зразків відповідно.

Таблиця 1 Результати тестування на маркери гепатитів

Поширеність вірусного гепатиту С в дослідженні(табл №1) склала 3.03%, що загалом збігається з оцінними даними щодо поширеності вірусного гепатиту С в Україні, де середній показник поширеності складає ±3%. [1, 2, 3]

Поширеність вірусного гепатиту B (HBsAg), оцінена в дослідженні (0.83%), є нижчою за оцінні дані, які вказують на поширеність HBsAg в Україні близько 1.5%. Така різниця в результатах дослідження та оцінних даних може бути пов’язана з особливостями алгоритму тестування на поверхневий антиген вірусу гепатиту B (HBsAg).

Таблиця 2 Маркери гепатитів за віковими групами

Поширеність (Табл2) Anti-HCV та Anti-HBc є найвищою у віковій групі старше 60 років, HBsAg - у віковій групі 30-44 років. Поширеність усіх досліджених маркерів вища в осіб чоловічої статі. Поширеність усіх досліджених маркерів була більша у містах, окрім Anti-HDV, де 2 позитивних зразки була отримані у містах і 2 у сільській місцевості

На HBsAg була протестована лише та частина вибірки, яка отримала позитивні результати на Anti-HBc, що потенційно могло призвести до зниження кількості виявлених осіб-носіїв HBsAg внаслідок хибнонегативних результатів тестування на Anti-HBc

Відповідно до результатів дослідження, між поширеністю Anti-HBc та HBsAg була виявлена значна різниця – 11.86% та 0.83% відповідно. Різниця у поширеності Anti-HBc та HBsAg може бути пояснена переважанням у вибірці осіб з перенесеним в минулому вірусним гепатитом B, активною циркуляцією вірусу гепатиту B серед населення та/або осіб на стадіях інфекції, коли HBsAg не виявляється [4].

Ще однією причиною може бути кліренс HBsAg, особливо в осіб старшого віку. Однак, згідно з наявними даними, спонтанний кліренс HBsAg максимум досягає 40-50% через 25 років спостереження, що, вірогідно, ставить під сумнів визначення кліренсу HBsAg як основної причини розбіжності в поширеності Anti-HBc та HBsAg [5].

Окремо позитивний результат тестування на Anti-HCV може бути ознакою як наявності гострої чи хронічної інфекції вірусного гепатиту C, так і перенесеного в минулому вірусного гепатиту C. Для остаточного підтвердження наявності активної інфекції вірусного гепатиту С (гострої або хронічної) необхідно виконати тестування на наявність РНК вірусу у крові, що не було передбачено у дослідженні.

Висновки

1. Проведене сероепідеміологічне дослідження поширеності маркерів вірусних гепатитів C, B та D серед здорового дорослого населення України є першим подібним дослідженням, проведеним в Україні.

2. Виявлена різниця між поширеністю Anti-HBc та HBsAg може свідчити про досвід контакту з вірусом гепатиту B значної частини населення та, як наслідок, активною циркуляцією вірусу гепатиту B серед населення, що підтверджує необхідність у проведені загальної вакцинації українців проти вірусу гепатиту B.

3. Виявлена статистично значуща різниця між шансами отримати позитивний результат тестування на Anti-HCV та Anti-HBc серед осіб у старших вікових групах може бути пов’язана з недосконалими процедурами інфекційного контролю, що існували в минулому.

4. Виявлення маркерів інфікування вірусами гепатитів є важливим в прогнозуванні можливих наслідків інфекції, що визначає подальшу діагностичну та  лікувальну тактику.

Діагностичні кроки скринінгу гепатитів В, С

СТАНДАРТИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ «ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ В У ДОРОСЛИХ» (Наказ Міністерства охорони здоров’я України15 січня 2021 року№49) регламентують Скринінгові дослідження з інтерпретацією результату та подальшими кроками:

ТАНДАРТИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ «ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ С У ДОРОСЛИХ" (Наказ Міністерства охорони здоров'я України 15.01.2021 № 51) регламентують скринінгове дослідження: Anti-HCV. Після отримання позитивного результату лабораторного серологічного дослідження на антитіла до ВГС, для виявлення пацієнтів з хронічним ВГС використовується кількісний або якісний тест на нуклеїнові кислоти методом ПЛР за допомогою чутливого молекулярного методу з нижньою межею виявлення ≤ 15 МО/мл.

ДЖЕРЕЛА

1. Global Hepatitis Report, 2017. World Health Organization. https://cutt.ly/QwL0H2nf
2. Hepatitis C. CDC Yellow Book 2024. Centers for Disease Control and Prevention. https://cutt.ly/uwL0K2tB
3. Hepatitis B. CDC Yellow Book 2024. Centers for Disease Control and Prevention. https://cutt.ly/2wL0ZiWw
4. Norah A. Terrault, Anna S.F. Lok, Brian J. McMahon, et al. Update on Prevention, Diagnosis, and Treatment of Chronic Hepatitis B: AASLD 2018 Hepatitis B Guidance. Hepatology. https://cutt.ly/CwL0CsC8
5. Chu, C.-M., & Liaw, Y.-F. (n.d.). HBsAg seroclearance in asymptomatic carriers of high endemic areas: Appreciably high rates during a long-term follow-up. Hepatology (Baltimore, Md.). https://cutt.ly/OwL0VTDW
6. Chopra, S., & Arora, S. (n.d.). Screening and diagnosis of chronic hepatitis C virus infection. UpToDate. https://cutt.ly/GwL0IWQH
7. Рекомендації щодо тестування на вірусні гепатити B та C. Центр громадського здоров’я. https://cutt.ly/AwL0DqTW
8. Centers for Disease Control and Prevention. (2023, January 13). Interpretation of hepatitis B serologic test results. Centers for Disease Control and Prevention. https://cutt.ly/XwL0FIx2
9. Аналіз даних виконано за допомогою R Statistical Software (v4.3.1; R Core Team 2023). Візуалізації - Flourish (доступ: https://flourish.studio/).