Пилок дерев порядку Букоцвітні (Fagales) є основною причиною весняного полінозу в зоні помірного клімату Північної півкулі. Цей порядок складається з трьох основних сімейств – Березові (Betulaceae), що включає березу (Betula) та вільху (Alnus); Букові (Fagaceae), що складається з дуба (Quercus), бука (Fagus), каштана (Castanea); Горіхові (Juglandaceae) – ліщина (Corylus), граб (Carpinus).
До 40% населення Європи страждає від алергії на пилок (d'Amato et al. 2007). Пацієнтів, які потерпають від алергії на пилок берези, у всьому світі більше 100 мільйонів, а в Європі клінічно значуща сенсибілізація до берези – близько 19,6%.
Основний алерген берези – білок класу 10 (PR-10), названий Bet v 1, виявляється у 90% пацієнтів із алергією на березу1. Пилок інших видів Fagales містять гомологи PR-10, що розділяють епітопи з Bet v 12, як і деякі фрукти, овочі, горіхи3,4. IgE – опосередкована перехресна реакція на ці харчові гомологи, що викликає так званий оральний алергічний синдром5. Білки PR-10 утворюють найбільшу групу аероалергенів і належать до чотирьох найпоширеніших харчових алергенів6.
Алергени пилку дерев, згруповані за білковими функціями
(Allergy. 2015 Oct; 70(10): 1201–1211)
(Allergy. 2015 Oct; 70(10): 1201–1211)
Недавнє дослідження виявило схожість Bet v 1 із ліпокаліновими білками, до яких відносяться більшість алергенів тваринного походження7.
Антитіла IgE до Bet v 2 (профілін) та до Bet v 4 (полкальцин) є маркерами перехресної реактивності. У випадку підвищення IgE до цих компонентів та відсутності IgE до Bet v 1 у пацієнта необхідно продовжувати пошук іншої причини первинної сенсибілізації. Показники сенсибілізації до профілінів та полкальцинів серед пацієнтів на пилок дерев досить низькі й залежать від рівня впливу алергену, географічних чинників та віку пацієнтів8. Профілін (Bet v 2) – широко перехресно-реактивний алерген не тільки серед ботанічно непов’язаного пилку, а й між пилком та харчовими продуктами і між пилком та латексом9. Поширення перехресної реактивності профілінів привело до визначення їх як паналергенів, тому сенсибілізація до цього алергокомпонента вважається фактором ризику алергічних реакцій на численні джерела, пов’язані з пилком та харчовими продуктами10.
IgE до Bet v 4 є маркером перехресної реактивності тільки між алергенами пилку дерев, трав та бур’янів.
IgE до Bet v 6 (ізофлавон редуктази) вказують на ризик розвитку орального алергічного синдрому в 35% пацієнтів із весняним полінозом на яблука, персики, апельсин, фрукти лічі, полуницю, хурму, цукіні та моркву (Vieths S., 2002).
До 70% пацієнтів із респіраторними симптомами в районі Середземномор’я є сенсибілізованими до пилку дерева11. Ole e 1 представляє собою основний алерген цього пилку і є епонімом сімейства Ole e 1-подібних білків із гомологами у пилку дерев, трав та бур’янів. Мажорним алергеном пилку є Ole e 7 (LTP), асоційований із анафілактичною реакцією при вживанні фруктів у сенсибілізованих пацієнтів із полінозом.
У 4–18% пацієнтів в Центральній Європі пилок ясена може викликати сенсибілізацію12. Причому період його цвітіння збігається з часом цвітіння берези. Основний алерген пилку ясена, Fra e 1, класифіковано як член сімейства Ole e 1, і він продемонстрував високу гомологію. Недавнє дослідження (Imhof et al., 2014) підтвердило високу перехресну реактивність між Ole e 1 та Fra e 1 і запропонувало використання Ole e 1 як діагностичного маркера алергії на пилок ясена13.
Для діагностики алергії до пилку весняних дерев МЛ ДІЛА пропонує визначення специфічних IgE до екстрактів із метою виявлення причинно-значущого алергену.
Екстракти алергенів Алергопанель "Пилок дерев" 13 алергенів: вільха, береза, граб, ліщина, бук, дуб, волоський горіх, ясен, бирючина, дерево оливи, кипарис, платан, тополя.
МЛ ДІЛА пропонує дослідження на рівні екстрактів пилку (хемілюмінесцентний метод, Immulate):
- Betulaceae (Специфічні IgE, береза (t3), Специфічні IgE, вільха (t2), Специфічні IgE, граб (t209), Специфічні IgE, пилок ліщини (t4))
- Oleaceae (Специфічні IgE, бірючина (t210), Специфічні IgE, олива (t9))
- Fagáceae (Специфічні IgE, бук (t5), Специфічні IgE, дуб (t7))
- Cupréssus (Специфічні IgE, кипарис (t23))
- Platanaceae (Специфічні IgE, платан (t11))
- Salicaceae (Специфічні IgE, тополя (t14))
Діагностика алергії до пилку весняних дерев тільки на рівні екстрактів не дає змоги чітко визначити джерело первинної сенсибілізації, що може впливати на ефективність АСІТ; тому виникає необхідність детекції алергокомпонентів на молекулярному рівні.
МЛ ДІЛА пропонує Молекулярні пакети досліджень:
1. Молекулярний пакет "Дерева 1", що містить такі алергокомпоненти:
- Bet v 1 – головний алергокомпонент, маркер істинної сенсибілізації.
- Bet v 2 та Bet v 4 – мінорні алергени, маркери перехресної реактивності.
2. Молекулярний пакет "Дерева 2", який особливо актуальний для пацієнтів із полінозом та симптомами орального алергічного синдрому, містить такі алергокомпоненти:
- Bet v 1 – головний алергокомпонент, маркер істинної сенсибілізації, відповідальний за розвиток орального алергічного синдрому у понад 70% сенсибілізованих пацієнтів.
- Bet v 2 та Bet v 4 – мінорні алергени, маркери перехресної реактивності.
- Bet v 6 – мінорний алерген, відповідальний за розвиток орального алергічного синдрому у 35% сенсибілізованих до пилку дерев.
МЛ ДІЛА пропонує визначення специфічних IgE до алергокомпонентів пилку дерев як окремі дослідження:
- Алергокомпонент Берези rBet v1, PR-10, IgE (t215)
- Алергокомпоненти Берези rBet v2, rBet v4, IgE (t221)
- Алергокомпонент Оливи rOle e 1, Ig E (t224)
- Алергокомпонент Оливи rOle e 7 LTP, Ig E (t227)
Алгоритм діагностики на етапі виявлення медичної проблеми
Алгоритм використання молекулярних пакетів «Дерева-1» та «Дерева-2»
для прогнозування ефективності АСІТ
для прогнозування ефективності АСІТ
|
Молекулярний пакет |
Алергокомпоненти
|
Ефективність АСІТ
|
|
МП «Дерева-1» |
Головний алергокомпонент Bet v 1 «+» Мінорні алергокомпоненти Bet v 2 та Bet v 4 «-» |
АСІТ ефективна |
|
Головний алергокомпонент Bet v 1 «+» Мінорні алергокомпоненти Bet v 2 та Bet v 4 « -\+» |
АСІТ не ефективна |
|
|
МП «Дерева-2» |
Головний алергокомпонент Bet v 1 «+» Мінорні алергокомпоненти Bet v 2; Bet v 4; Bet v 6 «-» |
АСІТ ефективна |
|
Головний алергокомпонент Bet v 1 «-» Мінорні алергокомпоненти Bet v 2; Bet v 4; Bet v 6 «-\+» |
АСІТ не ефективна |
Переваги діагностики сенсибілізації до пилку дерев,
що пиляться навесні, в МЛ ДІЛА
- можливість детекції специфічного IgE до 10 екстрактів дерев з 6 видів цих рослин;
- визначення рівня IgE можливе як до повного алергену, так і до алергокомпонентів берези та оливи;
- терміни виконання досліджень найкоротші, що дає змогу вчасно визначитися з тактикою ведення пацієнта.
Література
- Martijn F Schenk et al. Characterization of PR-10 genes from eight Betula species and detection of Bet v 1 isoforms in birch pollen. BMC Plant Biol. 2009; 9:24.
- Niederberger V. Recombinant birch pollen allergens (rBet v 1 and rBet v 2) contain most of the IgE epitopes present in birch, alder, hornbeam, hazel, and oak pollen: A quantitative IgE inhibition study with sera from different populations. J Allergy Clin Immunol. 1998; 102:579–91.
- Bollen MA, Aranzazu G, Cordewener JHG, Wichers HJ, Helsper JPFG, Savelkoul HFJ, Van Boekel MAJS. Purification and characterization of natural Bet v 1 from birch pollen and related allergens from carrot and celery. Mol Nutr Food Res. 2007; 51:1527–36.
- Scheurer S, Son DY, Boehm M, Karamloo F, Franke S, Hoffmann A, Haustein D, Vieths S. Cross-reactivity and epitope analysis of Pru a 1, the major cherry allergen. Molecular Immunology. 1999;36:155–167
- Ferreira F, Hawranek T, Gruber P, Wopfner N, Mari A. Allergic cross-reactivity: from gene to the clinic. Allergy. 2004; 59:243–267.
- Breiteneder H, Ebner C. Molecular and biochemical classification of plant-derived food allergens. J Allergy Clin Immunol. 2000;106:27–36
- Roth‐Walter F, Gomez‐Casado C, Pacios LF, Mothes‐Luksch N, Roth GA, Singer J et al. Bet v 1 from birch pollen is a lipocalin‐like protein acting as allergen only when devoid of iron by promoting Th2 lymphocytes. J Biol Chem 2014;289:17416–17421.
- Swoboda I, Twaroch T, Valenta R, Grote M. Tree pollen allergens. Clinical Allergy and Immunology. 2008;21:87–105
- Hauser M, Roulias A, Ferreira F, Egger M (2010) Panallergens and their impact on the allergic patient. Allergy Asthma Clin Immunol 6: 1–14
- Asero R, Mistrello G, Roncarolo D, Amato S, Zanoni D, et al. (2003) Caldironi G: Detection of clinical markers of sensitization to profilin in patients allergic to plant-derived foods. J Allergy Clin Immunol 112: 427–432.
- D'Amato G, Liccardi G. Pollen-related allergy in the European Mediterranean area. Clin Exp Allergy. 1994;24(3):210–219.
- Asam C, et al. Tree pollen allergens-an update from a molecular perspective. Allergy. 2015;70(10):1201–1211.
- Imhof K, et al. Ash pollen allergy: reliable detection of sensitization on the basis of IgE to Ole e 1. Allergo J Int. 2014;23(3):78–83.
