Інтерпретація імунологічних досліджень

Ключову роль в постановці точного діагнозу і подальшій долі пацієнтів із вродженими помилками імунітету відіграє лабораторна діагностика і правильна інтерпретація результатів імунологічного дослідження. Начальник сектору клінічної імунології лабораторії клінічної імунології та алергології відділу клінічної лабораторної діагностики Медичної лабораторії ДІЛА

к.м.н. Інна Пшенична та науковий консультант ДІЛА, завідувач кафедри педіатрії, імунології, інфекційних та рідкісних захворювань Міжнародного європейського університету д.м.н., професор  — Анастасії Бондаренко розповіли про метод проточної цитофлюорометрії в діагностиці вроджених помилок імунітету та особливості інтерпретації імунологічних показників із врахуванням преаналітичного етапу і клінічних проявів.

Проточна цитофлюориметрія —  сучасна технологія вимірювання параметрів клітини та процесів, що відбуваються в ній.

Вона дозволяє здійснювати:

• Імунофенотипування клітин периферичної крові
• Визначення фагоцитарної активності
• Визначення внутрішньоклітинних цитокінів
• Оцінка активності внутрішньоклітинних ферментів за допомогою флюорогенних субстратів
• Аналіз стадій клітинного циклу
• Дослідження механізмів клітинної загибелі (апоптоз)
   

Оцінка функціональної активності гранулоцитів в ДІЛА здійснюється методом проточної цитофлюориметрії з дослідженням окислення дигідрородаміну­123 (DHR-тест). Тест базується на стимуляції клітин крові  бактеріями E.coli. Під час процесу поглинання бактерій фагоцити активують NADPH-оксидазу з подальшим утворенням активних форм кисню (окислювальний вибух). Іони гіпохлориду всередині фагоциту окислюють дигідрородамін 123 (DHR123) у флюорисцентний родамін 123, який детектується на проточному цитометрі. У пацієнтів з хронічною гранулематозною хворобою знижена або відсутня активність НАДФH -оксидази, що призводить до зменшення або відсутності перетворення DHR на флуоресцентний родамін.

Вкрай низькі показники (1/10 і нижче від норми) окислювальної інтенсивності після стимуляції E.coli та PMA є діагностичним маркером хронічної гранулематозної хвороби (ХГХ) або дефіциту мієлопероксидази (MPO).

Оцінка фагоцитарної активності - функціональної активності гранулоцитів - методом проточної цитофлюориметрії з дослідженням окислення дигідрородаміну­123 (DHR-тест) з комерційних лабораторій України здійснюється ексклюзивно в ДІЛА і вважається найоб’єктивнішим методом і є «золотим стандартом» діагностики хронічної гранулематозної хвороби.

Складним питанням є диференційна діагностика між первинними та вторинними імунодефіцитами на тлі перебігу важких захворювань нирок, кишківника та онкологічних захворювань і/або імуносупресивної терапії.  Допомогти у розв'язанні цього питання можуть такі дослідження як ізогемаглютиніни альфа і бета, В-лімфоцити пам’яті, T-клітинна ланка (ab-gd-Т-клітини) і T-клітинна ланка (CD45RA-RO).

На результати імунологічних тестів значною мірою впливають:

• преаналітичні фактори – умови забору крові і транспортування, що важливо для «виживання» клітин крові до моменту проведення дослідження
• застосування імунотропних препаратів: глюкокортикоїдів, цитостатиків, переливання плазми і препаратів імуноглобулінів
• важкий перебіг інфекційного/запального процесу
   

Аналіз показників імунологічного обстеження в зіставленні з клінічною картиною, даними анамнезу та отримуваного лікування, допоможе уникнути помилкового трактування.

Для уточнення сили впливу тих чи інших факторів на імунологічні показники та мінімізації суб’єктивізації інтерпретації в ДІЛА працює проєкт медичного моніторингу імунологічних досліджень (функціональна активність гранулоцитів, субпопуляції лімфоцитів) шляхом заповнення анкет, інтегрованих в бланк імунологічного направлення:

Аналіз анкет дасть можливість надання експертної інтерпретації результатів імунологічних тестів з використанням графічних зображень, а також допомогти лікарю в прийнятті правильного клінічного рішення: