Цукровий діабет під час війни

Цукровий діабет типу 2.

Війна прийшла несподівано до кожного. В цей не простий для усіх час лікарі зіштовхнулись з новою реальністю, коли немає не тільки достатньої кількості необхідних медикаментів, а і можливості повноцінно оглянути пацієнта.

Вимушене порушення дієтичного режиму, стреси, відсутність пероральних цукрознижуючих препаратів та засобів самоконтролю призводять до декомпенсації цукрового діабету, навіть у раніше добре компенсованих пацієнтів.

Людині, котра живе з цукровим діабетом типу 2 (інсулінонезалежним) необхідні:

	Дієтичні продукти
	Дотримуватись режиму харчування
	Справний глюкометр та достатня кількість тест-смужок
	Пероральні цукрознижуючі препарати
	Можливість 1 раз на 3 місяці контролювати рівень глікованого гемоглобіну та 1 раз на місяць глюкози у плазмі крові натще

Війна внесла корективи у звичайний побут. Мешканці великих міст та маленьких селищ по кілька діб вимушені проводити у бомбосховищах, маючи дефіцит їжі, води, медикаментів.

Основні ризики для пацієнтів з цукровим діабетом – стани гіпо- і гіперглікемії. Важлива відмінність між ними – це швидкість настання. Гіпоглікемія розвивається швидко, «на очах», за хвилини, натомість гіперглікемія, кетоацидоз розвиваються повільно днями і тижнями. Більш повільний розвиток за гіперглікемії дає час на корекцію глюкози, припинення кетозу/кетоацидозу.

Детально про те, як визначити стани гіпо-і гіперглікемії:

1. Гіпоглікемія – зниження рівня глюкози крові, яке виникає внаслідок недостатньо з’їдених вуглеводів або не запланованого фізичного навантаження, станів, які супроводжуються діареєю, особливо у пацієнтів, які приймають препарати сульфанілсечовини. Таким пацієнтам в умовах збільшення фізичного навантаження, щоб запобігти гіпоглікемічних станів, рекомендовано збільшити кількість продуктів, які містять вуглеводи (додатковий шматок хліба, галетне печиво, фрукти, тощо). Важливо пам’ятати, що гіпоглікемічний стан може виникнути, як безпосередньо на тлі фізичного навантаження, так і через чотири години після нього. Тому вуглеводи необхідно вживати, як перед фізичним навантаженням, так і після нього. При відсутності достатньої кількості їжі, дозу препаратів сульфанілсечовини (Глібенкламід, Гліклазил, Гліміпірид) доцільно тимчасово зменшити або повністю відмінити, контролюючи при цьому глюкозу крові.

Якщо відсутні засоби самоконтролю (глюкометр) та немає можливості перевірити глюкозу крові, запідозрити гіпоглікемію можна за наступними ознаками:

• Різка зміна настрою: пацієнт може бути збудженим, ейфоричним, агресивним або плакати, згодом цей стан переходить у загальмованість, втрату орієнтації у просторі, пацієнт може не відповідати на прості запитання та непритомність;
• Тремтіння рук та усього тіла;
• Пітливість;
• Серцебиття,
• Відчуття голоду
   

Якщо пацієнт в свідомості варто розпитати його чи є в нього цукровий діабет, які цукрознижуючі препарати він приймає. Дати пацієнту випити солодкої води (обережно щоб не поперхнувся), цукор, солодощі (мед, повидло). Покращення стану та зникнення вище перелічених симптомів після прийому солодкого підтверджує гіпоглікемічний стан.

2. Підвищення рівня глюкози крові, поява ацетону, внаслідок відсутності пероральних цукрознижуючих препаратів, стресів, неправильного харчування, запальних захворювань. 
Ознаками підвищення глюкози крові є: надмірна спрага, надмірне сечовиділення, збільшення діурезу понад 3 л на добу, сухість шкіри, схильність до гнійничкових та грибкових захворювань, погане загоєння ран та подряпин, зміна маси тіла (для цукрового діабету типу 2 характерне спочатку підвищення маси тіла, а з розвитком декомпенсації зниження). Особливо загрозливою ознакою є поява запаху ацетону з рота. Такі пацієнти потребують більш детального обстеження (мінімум - глюкоза крові, кетони сечі) та призначення інсулінотерапії.
При підозрі на цукровий діабет за неможливості перевірити глюкозу крові, доцільно порекомендувати пацієнту дієту (виключити з раціону солодке) та збільшити кількість рідини (бажано лужної води «Поляна квасова», «Боржомі» при відсутності звичайної).
При першій можливості перевірити пацієнту рівень глюкози крові та глікований гемоглобін.

Рекомендації, які варто дати пацієнту з цукровим діабетом типу 2 на період війни:

І. Скласти «тривожну валізку» на випадок необхідності перебування в бомбосховищі або термінової евакуації.

Склад «тривожної валізки» для пацієнта з цукровим діабетом типу 2:

	Пероральні цукрознижуючі препарати, які пацієнт приймає, при відсутності звичного для пацієнта торгового бренду, можна замінити на препарати, що містить ту саму діючу речовину, але іншого виробника
	Глюкометр (за наявності кілька) та запасні батарейки до нього
	Тест-смужки, ланцети, спиртові серветки
	Засоби на випадок гіпоглікемії: цукор, солодка вода
	Вуглеводні перекуси: печиво, батончики, бутерброди
	Аптечку невідкладної допомоги

ІІ. Не маючи достатньої кількості тест-смужок, для ретельного контролю, важливо щоб пацієнт вживав в певні прийоми їжі однакову кількість вуглеводів. Кількість вуглеводів зручно розраховувати у хлібних одиницях. Хлібна одиниця (ХО) – це одиниця виміру еквівалентна 12 гр. вуглеводів.

Крім звичайних причин декомпенсації інсуліннезалежного  цукрового діабету типу 2 (прогресування захворювання, інфекції, прийом медикаментів, порушення дієти) в умовах війни особливого значення набуває стресовий фактор та зміна харчування: велика кількість вуглеводів: хліба, сухариків печива, каш та відсутність у раціоні м’яса та овочів.

Тому важливо докладно зібрати анамнез в пацієнта, а також по можливості дізнатись довоєнні показники глюкози крові та глікованого гемоглобіну і порівняти їх з теперішніми.

Таким хворим окрім глюкози крові, глікованого гемоглобіну для повного обстеження стану вуглеводного обміну та визначення тактики подальшого лікування доцільно проконтролювати індекс НОМА, С-пептид, Проінсулін.

Щодо пероральних цукрознижуючих препаратів, їх за умови відсутності останніх можна замінювати іншими, які містять ту саму субстанцію.

В Україні представлені наступні пероральні цукрознижуючі препарати:

• Метформін: Сіофор, Глюкофаж, Метафора, Діаформін, Метамін, Інсуфор, Глюмет, Мегліфорт
• Метформін з модифікованим вивільненням: Глюкофаж ХR, Метафора SR, Діаформін SR, Мефарміл SR, Метамін SR, Мефарміл SR.
• Глібенкламід: Глібенкламід, Манініл 5, Манініл 3,5.
• Гліклазид: Гліклазид-Здоров’я, Діаглізид, Гліорал.
• Гліклазид з модифікованим вивільненням: Гліклазид-Тева MR, Гліклада, Діаглізид MR, Озіклід, Діабетон MR.
• Глімепірид: Олтар, Глімепврид-КВ, Глімепірид Індар, Гліміперид Айкор, Амарил, Мелпамід, Глірид, Дімаріл, Інсуприд, Глінова, Глімакс, Діапірид.
• Ситагліптин: Янувія, Ситена-Фармак.
• Саксагліптин: Онгліза
• Віддагліптин: Айгліп, Вілглкд, Гліпвіло, Гліптар.
• Дапагліфлозин: Форксига.
• Емпагліфлозин: Джардінс.
   

Регламентуючі документи:

1. Державний реєстр лікарських засобів України"
2. Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»;
3. Закон України «Про правовий режим воєнного стану»,
4. Пункт 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90).

Додаток 1. Пероральні цукрознижуючі препарати, зареєстровані в Україні.

Комбіновані цукрознижуючі препарати: