На перший погляд, алергія та імунодефіцити — діаметрально протилежні стани. Алергія – перебільшена реакція імунної системи на антиген (алерген), імунодефіцит – стан недостатності імунної системи.
Імунодефіцити можуть бути первинними, внаслідок генетично детермінованих поламок в генах, відповідальних за функціонування імунної системи, і вторинними – внаслідок впливу зовнішніх факторів на нормально сформовану імунну систему (радіоактивне опромінення, імуносупресивна терапія, ВІЛ-інфекція, онкологічне захворювання тощо), провідним клінічним проявом обох є підвищена схильність до інфекцій.
Алергічне запалення слизових оболонок респіраторних шляхів може сприяти приєднанню вторинної інфекції (отити, синусити, бронхіти, пневмонії), а цитокіни алергічного запалення, такі як IL-13, можуть інгібувати природні антимікробні пептиди, що разом із дефектами бар'єра шкіри при атопічному дерматиту зумовлює схильність до інфікування. Таким чином, наявність алергії може сприяти виникненню станів, що нагадують інфекційний синдром при імунодефіциті. Вроджена недостатність інгібітора С1-компоненту комплементу може призводити до виникнення ангіоневротичних набряків, що нагадують алергічні, але за своєю природою ними не є.
Водночас алергія нерідко супроводжує перебіг імунодефіцитів. Механізмами, що пояснюють це, є:
- порушення центральної толерантності в тимусі
- порушення балансу між ефекторними і регуляторними Т-клітинами
- збій регуляції продукції інтерферону-гамма (ІФНг)
- відмінності в мікробній колонізації та моделях інфекції.
Алергічні прояви є частими при селективному дефіциті імуноглобуліну А (частота 1 на 500 осіб):
- алергічні кон’юнктивіти,
- харчова алергія,
- риніти,
- кропив’янка,
- атопічний дерматит,
- бронхіальна астма.
Діагностика базується на визначенні сироваткових імуноглобулінів A, M, G із відсутнім або критично низьким IgA при нормальних рівнях інших класів і відсутності відхилень в клітинному імунітеті. При цьому алергію потрібно вчасно діагностувати стандартними методами і лікувати.
Навіть при важких дефектах антитілоутворення, таких як загальний варіабельний імунодефіцит та спадкова гіпогаммаглобулінемія, частота алергічного риніту та астми сягають 22-55% і 20-37,5%, відповідно. У випадку цих дефектів антитілоутворення тести, що базуються на детекції IgE, будуть неінформативними через відсутність синтезу цього імуноглобуліну.
Класично асоційованими з атопією є Гіпер-IgЕ синдром, синдроми Віскотта-Олдрича, Омена і Незертона, IPEX-синдром. Багато із них потребують термінового діагнозу в ранньому віці та радикальної терапії, включаючи трансплантацію кісткового мозку. Практично при усіх цих захворюваннях спостерігається надзвичайно високий рівень IgE, а при Гіпер-IgЕ синдромі (синдром Джоба) визначення загального IgE вище 10 разів від вікової норми — єдиний доступний лабораторний метод, крім генетики. Для диференційної діагностики тих станів, що потребують трансплантації кісткового мозку, необхідним є визначення субпопуляцій лімфоцитів.
Алергія та імунодефіцит — не одне й те саме, і часто є ізольованими захворюваннями, які мають чіткі алгоритми лікування. Але вони можуть маскувати один одного, наслідком чого може бути встановлення неправильного діагнозу, коли алергічні прояви пояснюються проблемами в імунітеті і неправильно лікуються, і навпаки. Водночас настороженість щодо можливого поєднання вродженого імунодефіциту з алергічною патологією є запорукою для ранньої діагностики цих захворювань і вчасного призначення лікування. Тому для того, щоб виключити наявність імунодефіциту як фонового захворювання, іноді необхідним є проведення імунологічного обстеження.
В яких ситуаціях при алергії потрібно запідозрити імунодефіцит і провести імунологічне обстеження:
- ранній дебют атопічного дерматиту (перші 3 місяці життя)
- незвичайно важкий перебіг атопічного дерматиту або астми
- відсутність адекватного ефекту на стандартну терапію при алергічному захворюванні
- наявність частих інфекційних ускладнень
- якщо для одужання кожного разу необхідне призначення антибіотиків
- наявність бронхоектазів
- наявність в анамнезі важких інфекцій – пневмоній, абсцесів, флегмони, менінгіту, сепсису
Яке дослідження виконати?
В більшості випадків Базове імунологічне обстеження, що включає сироваткові імуноглобуліни всіх класів і основні субпопуляції лімфоцитів, дозволить підтвердити або виключити наявність важких імунологічних захворювань, які можуть потребувати специфічної і навіть радикальної терапії.
Проте якщо в дитини раннього віку при нормальних показниках базового імунологічного обстеження є обґрунтовані додаткові підстави для підозри на тяжкий комбінований імунодефіцит, до яких належать:
- цитопенії в загальному аналізі крові
- відсутність тимуса (Рентген, УЗД)
- обтяжений випадками ранньої дитячої смерті сімейний анамнез
- відставання в фізичному розвитку
- незвичайно важкі інфекції, викликані вірусами герпесу, грибками, бактеріями
необхідно виконати поглиблені обстеження:
- Т-клітинна ланка (ab-gd-Т-клітини)
- Т-клітинна ланка (CD45RA-RO)
- генетичне дослідження
Основними клінічними відмінностями, що дозволяються відрізнити спадковий ангіоневротичний набряк від алергічного є відсутність кропив’янки і відповіді на лікування антигістамінними і глюкокортикостероїдами, а також сімейний анамнез і наявність болів у животі. Дослідженням, що дозволяє підтвердити такий діагноз є Комплексна діагностика спадкового ангіоневротичного набряку.
Джерела:
- BjelacJA,BlanchMB,FernandezJ.Allergic disease in patients with common variable immunodeficiency at a tertiary care referral center. Ann Allergy Asthma Immunol 2018; 120:90 – 92.
- Dadkhah M, Aghamohammadi A, Movahedi M, Gharagozlou M. Atopic manifestations: dermatitis, allergic rhinitis and asthma in patients with hypogammaglobulinemia. Iran J Pediatr 2015; 25:e2786.
- LawrenceMG, BarberJS, SokolicRA,etal. Elevated IgE and atopy in patients treated for early-onset ADA-SCID. J Allergy Clin Immunol 2013; 132:1444 – 1446.
- Aghamohammadi A, Cheraghi T, Gharagozlou M, et al. IgA deficiency: correlation between clinical and immunological phenotypes. J Clin Immunol 2009
