Астма: проблема стосується кожного

Травень вважається у світі місяцем боротьби з астмою. Ідея, запропонована Глобальною ініціативою з астми (GINA) у 1998 році, тому що з’явилася необхідність привернути увагу до проблеми діагностики, лікування та профілактики астми. Існує навіть конкретна дата, коли ми відзначаємо Всесвітній день астми. В 2023 році — це 2 травня, головним гаслом якого є:  «Лікування астми для всіх».

На жаль, більшість проблем захворюваності та смертності від астми припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу. Громадяни України, які залишились на її території, попри воєнний стан, є найбільш вразливою категорією.

Що таке астма?

Астма/бронхіальна астма  – це захворювання, яке має багато різних облич: алергічна, неалергічна, чутлива до аспірину, важка, спричинена фізичним навантаженням, інфекціями, астма з постійною обструкцією та професійна.

У якому віці можна захворіти на астму?

Початок симптомів не обмежений віком, навіть у дитини першого року життя можуть з’явитися перші симптоми. На щастя, це буває рідко і найчастіше у цих випадках йдеться  про алергічну астму —  найпоширеніший тип астми, який  виникає у дитинстві та викликаний впливом (алергенів) з розвитком імунної реакції негайного типу (бронхоспазм, набряк). 90% дітей з астмою мають алергічний фенотип та зазвичай обтяжений атопічний анамнез.

Алергенами найчастіше виступають пилові кліщі, тварини або цвіль. Але симптоми астми можуть провокуватися і харчовими алергенами (білки коров’ячого молока, риба).

Загострення алергічного фенотипу астми, як і інших, можуть додатково бути спровокованими збільшенням фізичного навантаження, інфекціями (частіше вірусними), тютюном, підвищеним вмістом токсичних та подразнюючих речовин у повітрі.

Необхідно враховувати наявність у дитини ознак інших захворювань, які відносяться до алергічних (хронічний риніт, хронічний кон’юнктивіт, атопічний дерматит/екзему, гостру реакцію на харчові продукти).

Ризик астми підвищується, якщо у родині вже є хворі на астму та лабораторні дослідження свідчать про наявність підвищеного рівня sIgE до алергенів, про які вже згадувалося вище.

Чи може симптом тривалого кашлю (>4-тижнів у дітей та >8 тижнів у дорослих) бути астмою?

У 2022 році у статті Alexandra Rybka-Fraczek (Journal of Inflammation Research 2022:15 595–602) описала варіант кашльової астми, при якій єдиним симптомом є хронічний кашель. Найчастіше дана форма астми була представлена у цьому дослідженні еозинофільним фенотипом, який ефективно лікується інгаляційними кортикостероїдами.

Як можна відрізнити астматичний кашель від хронічного кашлю, викликаного іншими причинами?

Пацієнту, який палить, перед тим, як подумати про астму, необхідно виключити інші небезпечні захворювання: рак легенів або бронхів, хронічне обструктивне захворювання легенів. Крім того, сьогодні необхідно пам’ятати про високий ризик інфекційних захворювань, серед яких на першому місці - туберкульоз.

Яким чином проводиться діагностика астми?

Діагностичні методи у дітей до 5 років та інших вікових категорій різняться тільки в одному – проведення спеціальних дихальних тестів, які дозволяють оцінити функцію зовнішнього дихання та рівень показника, що відображає еозинофільний характер запалення у бронхах (закис азоту у видихаємому повітрі -FeNO). Інші напрямки діагностики, які пропонує GINA у 2022 на первинному етапі є визначення рівня еозинофілів у індукованому харкотинні, рівня еозинофілії крові (деякі дослідження навіть віддають перевагу саме цьому методу, бо іноді неможливо отримати харкотиння), підвищений рівень еозинофільного катіонного білка також може свідчити про алергічний варіант астми. Якщо у людини з підозрою на астму є дані, які свідчать про атопію (алергічний риніт, атопічний дерматит, харчову алергію та інше) вже на початку діагностики необхідно проводити визначення загального та специфічних IgE до алергенів. (рис. 1)

Затримка діагностики – це не призначення відповідної терапії – відсутність контролю та ускладнення астми

Діла пропонує комплексне рішення для первинної діагностики астми у дітей та дорослих – пакет «Хронічний кашель» , який дозволяє проводити своєчасну діагностику причин кашлю з акцентом на діагноз алергічної астми, найпоширенішого фенотипу астми у світі (60% пацієнтів) та водночас надає можливість визначення інших етіологічних чинників. Це дозволить зменшити час обстеження та своєчасно призначити необхідне лікування, забезпечує персоніфікований підхід до діагностики пацієнта.

І найважливіше, якщо діагноз астма встановлений, пам’ятайте про необхідність:

• проведення базового лікування, що спрямоване на зменшення та контроль запального процесу у бронхах,
• необхідність регулярного самоконтролю захворювання за допомогою оцінки наявності або відсутності основних клінічних проявів (кашель, задишка, зниження фізичної активності, проблеми зі сном внаслідок кашлю або задишки) (рис.2)
• усунення або уникнення алергенів, які спричиняють загострення
• спостереження за пацієнтом в динаміці