5 кроків лікаря при підозрі на алергію до собак

Основними джерелами алергенів ссавців є волосся, лупа, слина і сироватка тварин¹. Алергія на ссавців зазвичай викликається повторним контактом з тваринними алергенами. Встановлено, що у 70% працівників, які працюють в постійному контакті з тваринами, зокрема, з собаками, та контактували протягом 2-4 років спостерігався розвиток алергії на тварин, а у третини сенсибілізованих осіб формувалася професійна астма². Якщо описувати ситуацію для загальної популяції, то результати багатоцентрового світового дослідження GALEN (The Global Asthma and Allergy European Network) свідчать про середню частоту сенсибілізації до алергенів собак на рівні 27,2% (від 16,1% до 56%).

«Консенсусний документ щодо алергії на собак і котів», що був опублікований в виданні Allergy Європейської Асоціації Алергології та Клінічної Імунології (EAACI) дає змогу виділити 5 основних кроків, які допоможуть у розв'язанні проблеми алергії на собак.

Першим кроком є знання нових патофізіологічних механізмів розвитку алергічних реакцій, що безпосередньо пов’язані із молекулярною алергологією. Відомо, що існують окремі алергенні молекули, кожна з яких має своє значення у розвитку клінічних симптомів захворювання. Вони наведені у таблиці 1. 

Попри наявність певних відмінностей між породами собак, усі вони виробляють алергенні білки, які містяться в:

• епітелії,
• лупі,
• язикових залозах,
• передміхуровій залозі,
• привушних залозах.
   

Основними алергенами для собак є Can f 1 і Can f 5 (відомий як простатичний калікреїн, присутній у значній кількості лише у некастрованих самців). Частота сенсибілізації до даних молекул та інших  відрізняється в залежності від географічного регіону.

Другим кроком лікаря повинна стати оцінка загальної ситуації конкретної особи – те, що ми називаємо «анамнезом життя та хвороби». Наявність постійного контакту з твариною (вдома чи на роботі), симптоми, які часто сприймаються людиною як щось звичайне і не пов’язане із собакою, хронічні коморбідні захворювання та багато інших питань. Однак у цій ситуації атопія (підвищена схильність до появи антитіл IgE до низьких доз алергенів) є значним фактором ризику.

Третій крок – вибір відповідного алгоритму діагностики, що у випадку алергії на собак, є досить простим та дозволяє визначити проблему без зайвих зусиль.

Варто також пам’ятати про ризик перехресних реакцій між алергенами котів та алергенами собак:

ДІЛА пропонує дослідження для всіх етапів діагностики алергії до собак – від простого визначення специфічних імуноглобулінів Е до загального екстракту алергенів епітелію (шерсті) собаки до найсучасніших методів молекулярної діагностики за допомогою вже розробленого оптимального пакета «Алергокомпоненти собаки» або визначення sIgE до окремих молекул алергенів собаки.

Перелік досліджень при підозрі на алергію до собаки:

1. Визначення специфічних IgE до епідермісу (шерсті) собаки для підтвердження сенсибілізації.

2. Визначення специфічних IgE до алергенів собаки у складі пакетних досліджень – у випадку появи симптомів алергії як при контакті з собакою, так і при підозрі на реакцію на інші алергени:

Астма\риніт (Астма\риніт діти) для виявлення причин інгаляційної алергії у дорослих та дітей відповідно – у випадку, скарг на нежить, кашель, сльозотечу, що турбують цілорічно та\чи сезонно, включно з алергенами собаки.

Пакет екзема – для пацієнтів зі скаргами на висипання, свербіння та сухість шкіри в поєднанні з симптомами алергії на тварин та до побутових алергенів.

3. Молекулярна діагностика алергії – для підтвердження первинної сенсибілізації до алергенів собаки, прогнозування перехресних реакцій та призначення специфічної імунотерапії:

• Визначення специфічних IgE до Can f1 - головного алергену собаки для підтвердження первинної сенсибілізації до алергенів собаки. Антитіла до Can f1 дозволяють прогнозувати АСІТ з високою ефективністю.
• Визначення специфічних IgE до Can f3 – білку, що перехресно реагує з сироватковими альбумінами інших тварин, а також м`ясом (свининою) та молоком. При моносенсибілізації до Can f3 АСІТ не показана, пацієнту рекомендують дієту з виключенням м`яса слабкого просмаження та некип’яченого молока.
• Визначення специфічних IgE до Can f5 – дозволяє прогнозувати прояви алергії тільки на собак-самців (при моносенсибілізації) та можливість контактної реакції на сім`яну рідину чоловіків у жінок під час статевого акту, що проявляється відчуттям подразнення, почервоніння, свербінням та\або висипаннями в місці контакту.
• Специфічні IgE до головних (мажорних) компонентів собаки Can f1,Can f2 та мінорного (перехресного) компоненту Can f3. Всі ці компоненти входять до складу Молекулярного пакету «Алергокомпоненти собаки» - оптимальне рішення для пацієнтів, що планують специфічну імунотерапію алергенами собаки для прогнозу ефективності АСІТ.
   

Найбільший спектр молекул собаки входить до складу мультиплексного методу алергодіагностики – ISAC (112 алергенних молекул). Варто призначити дані дослідження пацієнтам, що крім алергії на собаку мають анафілаксію в анамнезі, високий ризик харчової алергії чи велику кількість позитивних тестів з екстрактами алергенів.

Результатом аналізу отриманих даних може стати наступний - четвертий крок - своєчасне та обґрунтоване лікування, яке потребує індивідуального підходу до кожного пацієнта. Сучасний підхід до лікування алергії на собак - це не симптоматична терапія, а проведення специфічної алерген -імунотерапії, що вважається єдиною хворобомодифікуючою для пацієнтів з алергією.

Останній, п’ятий крок - навчання ваших пацієнтів правилам життя з алергією, методам самоконтролю захворювання, які теж потребують регулярної лабораторної діагностики.

Джерела:

1. Heutelbeck AR, Junghans C, Esselmann H, Hallier E, Schulz TG. Exposure to allergens of different cattle breeds and their relevance in occupational allergy. Int Arch Occup Environ Health 2009; 82:1123-1131
2. Elliott L, Heederik D, 2005