Хронічні захворювання печінки залишаються глобальним викликом для системи охорони здоров’я, а стеатотична хвороба печінки (СХП) є найпоширенішою серед них. Тривалий час її поділяли на алкогольну та неалкогольну жирову хворобу печінки.
Проте з розвитком медичної науки стало зрозуміло, що патології тісно пов’язані між собою за механізмами розвитку та клінічним перебігом, що потребувало перегляду підходів до їх класифікації.
Саме тому у 2023 році, після Дельфійського консенсусу, світ перейшов на нову термінологію:
- МАСХП (MASLD): метаболічно-асоційована стеатотична хвороба печінки.
- МетАХП (MetALD): метаболічна алкогольна хвороба печінки, яка враховує поєднаний вплив метаболічних порушень і вживання алкоголю.
Це підкреслює, що ураження печінки часто має комплексну природу, а навіть помірне споживання алкоголю може відігравати важливу роль у розвитку хвороби.
Розглянемо на прикладі реального клінічного кейсу, як зміни в класифікації впливають на діагностичний маршрут та тактику лікування.
Клінічний випадок: від «жирового гепатозу» до МетАХП
Пацієнт: Коваленко С.М., 48 років, офісний працівник, мешканець міста.
Скарги та анамнез: останніх 6 років веде малорухомий спосіб життя, має надмірну масу тіла, працює в умовах хронічного стресу. В анамнезі: у батька – цироз печінки.
Первинне звернення (3 роки тому): скарги на: постійну втому, зниження працездатності, періодичну важкість у правому підребер’ї після їжі, підвищення артеріального тиску до 150/90 мм рт. ст.
- Лабораторно: помірний цитоліз (АЛТ 78, АСТ 64 Од/л).
- УЗД: гепатомегалія, підвищення ехогенності, ознаки стеатозу.
Було встановлено діагноз: «Жировий гепатоз. Реактивні зміни печінки».
Рекомендації та лікування: дієта, зниження ваги, контроль АТ- прийом Еналаприлу-Н та гепатопротекторів: ессенціале-форте, гептралу, карсілу. Етіологічної стратифікації стеатотичної хвороби печінки не проводилось.
Прогресування (через 1 рік): з'явилися симптоми гіперглікемії (спрага, поліурія, набір ваги).
- Лабораторно: глюкоза 8,9 ммоль/л, HbA1c 7,4%.
Після консультації ендокринолога встановлено діагноз: Цукровий діабет 2 типу.
Рекомендації та лікування: Призначено метформін. Пацієнт приймає препарат нерегулярно, без системного самоконтролю глікемії.
При проведенні повторних біохімічних досліджень знову виявлялось стійке підвищення АЛТ і АСТ, що зберігалося понад 12 місяців. Ендокринолог порекомендував консультацію гастроентеролога.
На прийомі гастроентеролога (поточний візит):
Пацієнт скаржиться на:
- постійну важкість у правому підребер’ї;
- здуття після їжі;
- періодичну нудоту;
- гіркоту в роті;
- зниження толерантності до фізичних навантажень;
- серцебиття після вживання алкоголю.
Деталізація алкогольного анамнезу: на прийомі з'ясувалось, що пацієнт вживає алкоголь 4–5 разів на тиждень (переважно пиво та міцні напої).
- Доза: ~300–350 г чистого етанолу на тиждень.
- Стаж: >15 років.
Важливо: раніше таке споживання часто не розцінювалось як клінічно значуще. Novel Nomenclature of Metabolic Dysfunction Associated Steatotic Liver Disease (MASLD) for Future Hepatology (Bando H., 2023)
Об'єктивний огляд: загальний стан задовільний, язик обкладений білим нальотом, субіктеричність склер, зріст 178 см, маса тіла 101 кг, ІМТ 32,1 кг/м² (ожиріння I ст.), абдомінальне ожиріння (талія 110 см), гепатомегалія (+3 см), АТ 150/95 мм.рт.ст. При аускультації в легенях везикулярне дихання. Тони серця ритмічні, приглушені. При пальпації живота печінка пальпується на 3 см нижче краю реберної дуги, помірно болюча. Ознак асциту немає. Набряків немає. Симптом Пастернацького негативний. Випорожнення – закреп. Діурез в нормі.
Результати обстеження пацієнта:
УЗД органів черевної порожнини:
- печінка збільшена,
- ехогенність різко підвищена,
- дифузний стеатоз,
- портальна вена не розширена.
Еластографія:
- F2–F3 за METAVIR (помірно виражений фіброз).
Результати комплексного обстеження в ДІЛА
Для оцінки функціонального стану печінки було призначено Комплекс № 114 «Печінкові проби, експертна діагностика».
1. Синдром цитолізу та холестазу:
- АЛТ: 112 Од/л (↑)
- АСТ: 94 Од/л (↑)
- ГГТП: 186 Од/л (↑) – маркер алкогольного ураження та холестазу.
- ЛФ: 168 Од/л (↑).
- ЛДГ: 480 Од/л (↑).
2. Білірубін та його фракції:
- Загальний — 28 (↑) мкмоль/л
- Прямий — 9,4 (↑) мкмоль/л
- Непрямий — 18,6 мкмоль/л
3. Білково-синтетична функція:
- Загальний білок — 62 г/л
- Альбумін — 37 г/л
4. Оцінка функції синтезу факторів протромбінового комплексу:
- ПЧ подовжений (17,6 с)
- МНО 1,3
- Протромбін за Квіком 68% (↓).
Переваги діагностики в ДІЛА: Комплекс №114 «Печінкові проби, експертна діагностика»
- Діагностична точність та надійність
- Сертифікована якість — усі лабораторні дослідження проводяться на обладнанні світових лідерів діагностики з використанням оригінальних реагентів
- Багаторівнева система контролю якості, що включає внутрішньолабораторний, зовнішній та міжнародний контроль якості
- Стандартизовані протоколи відповідно до міжнародних рекомендацій, що забезпечує відтворюваність результатів
- Оптимально підібраний спектр досліджень для всебічної оцінки функціонального стану печінки (ACG Clinical Guideline: Evaluation of Abnormal Liver Chemistries 2016)
- Максимальна інформативність за оптимальною вартістю
- Високоінформативні звіти з чітким виділенням патологічних показників
- Можливість оцінки динаміки показників при повторних дослідженнях
5. Метаболічний профіль:
- Декомпенсація вуглеводного обміну: Глюкоза 9,8 ммоль/л, HbA1c 7,6%.
- Дисліпідемія: Холестерин 7,1 ммоль/л, Тригліцериди 3,4 ммоль/л.
- Системне запалення: Феритин 520 нг/мл, СРБ 9,6 мг/л.
Проведено верифікацію за допомогою валідованих опитувальників (наприклад, AUDIT-C [тест на ідентифікацію розладів, пов’язаних із вживанням алкоголю]) та отримання додаткової інформації від друзів і родичів, щодо вживання хворим алкоголю.
Клінічне резюме та діагноз
У пацієнта наявні:
- Доведений стеатоз печінки.
- Множинні метаболічні фактори ризику (ожиріння, ЦД 2 типу, дисліпідемія, АГ).
- Регулярне вживання алкоголю (300–350 г/тиждень).
- Об’єктивні ознаки фіброзу та цитолізу.
Таким чином, пацієнт не відповідає ні чистій МАСХП, ні класичній алкогольній хворобі печінки, а чітко підпадає під нову категорію:
Метаболічна алкогольна хвороба печінки (МетАХП) відповідно до позицій Європейської асоціації з вивчення хвороб печінки та Американської асоціації з вивчення захворювань печінки (EASL–EASD–EASO Clinical Practice Guidelines, 2024, A multisociety Delphi consensus statement on new fatty liver disease nomenclature, Metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease).
Діагноз: Метаболічна алкогольна хвороба печінки (МетАХП/MetALD), стадія стеатогепатиту, фіброз F2-F3.
Тактика ведення пацієнта
Рекомендації:
- Повна відмова від алкоголю мінімум на 12 місяців
- Зниження маси тіла на 7–10% за 6–12 місяців.
Спільне ведення з ендокринологом:
- оптимізація терапії ЦД 2 типу,
- корекція інсулінорезистентності.
Консультація кардіолога. Корекція дисліпідемії та АГ.
Фізична активність: ≥150 хв аеробних навантажень на тиждень.
Динамічний контроль:
- печінковий комплекс №114 – кожні 3 місяці,
- еластографія – 1 раз на 6–12 міс,
- УЗД – 1 раз на рік.
Прогноз: За умови повної відмови від алкоголю та зниження маси тіла можливий регрес стеатозу й стабілізація фіброзу. При збереженні вживання алкоголю — зберігається високий ризик формування цирозу печінки протягом 3–5 років.
Роль лабораторної діагностики при МАСХП/МетАХП
Лабораторна діагностика є ключовою при МАСХП і МетАХП, оскільки захворювання тривалий час може перебігати безсимптомно, а перші зміни виявляються саме в біохімічних показниках крові. Вона дозволяє своєчасно запідозрити ураження печінки, оцінити активність запалення, наявність холестазу та синтетичну функцію печінки. Крім того, лабораторні показники необхідні для диференціації метаболічного та алкогольного компонентів, а також для моніторингу ефективності лікування.
Своєчасна діагностика та правильна класифікація стану (MetALD vs MASLD) дозволяють обрати вірну стратегію і попередити незворотні зміни печінки.
