Скринінг на рак шийки матки (СРШМ) або цервікальний скринінг є основною складовою вторинної профілактики раку шийки матки (РШМ) і передбачає обстеження всіх жінок групи ризику розвитку цього захворювання, більшість з яких не має симптомів і, відповідно, - жодних скарг. Жінки з аномальними результатами скринінгу мають бути забезпечені подальшим спостереженням, діагностикою та лікуванням для запобігання розвитку раку.
ВПЛ-тестування, Пап-тест чи ко-тест? Кому, що, коли?
В різних країнах затверджені дещо різні програми скринінгу на рак шийки матки. Але у всіх цих скринінгових програмах основними інструментами є:
- Пап-тест
- ВПЛ тестування.
Пап-тест – дослідження клітин шийки матки з метою визначення в них ознак атипії. Пап-тест методом рідинної цитології є значно більш інформативним, ніж традиційна цитологія. Отже, роль Пап-тесту в попередженні РШМ – це раннє виявлення передракових змін.
ВПЛ-тест – визначення генетичного матеріалу високоонкогенних штамів вірусу папіломи людини (ВПЛ) в клітинах шийки матки. Доведено, що тривала присутність високоонкогенних штамів ВПЛ в цервікальному епітелії є основною причиною розвитку РШМ. Таким чином, роль ВПЛ-тестування в скринінгу РШМ – це виявлення жінок, які мають високий ризик розвитку передракових змін та РШМ, і яким треба провести Пап-тест та уточнювальні обстеження. Отже, ВПЛ-тест сам по собі є лише першим кроком у даній моделі скринінгу (первинний ВПЛ-скринінг).
Ко-тест – це поєднане застосування Пап-тесту методом рідинної цитології та ВПЛ-тестування. Дослідження показали, що такий варіант скринінгу є найефективнішим.
Чому вік має значення для вибору методів скринінгу?
Дослідження показали, що частота транзиторного інфікування жінок до 25 років високоонкогенними штамами ВПЛ досить висока, але короткочасна інфекція як правило не призводить до передракових станів. Саме тому, програми скринінгу в більшості країн не забезпечують ВПЛ-тестуванням жінок до 30 років. Для цієї вікової групи рекомендований лише Пап-тест методом рідинної цитології. Водночас принципи індивідуалізованого підходу не виключають можливості ВПЛ-тестування й у жінок до 30 років у випадках наявності множинних статевих партнерів, раннього початку статевого життя тощо.
Починаючи з 30 років жінкам доцільно проводити ко-тест (Пап-тест методом рідинної цитології та ВПЛ-тест) для максимально ефективного скринінгу.
Що ще важливо для ефективного скринінгу?
Скринінг або обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) часто недооцінюють в комплексі профілактичних заходів. Разом з тим, ІПСШ є важливим фактором персистенції ВПЛ в клітинах шийки матки, а також безпосереднім фактором сприяння канцерогенезу. Зокрема зв’язок трихомоніазу і хламідіозу з підвищенням ризику раку шийки матки на тлі персистенції продемонстровані в мета-аналізах.
Результат отримано. Що далі?
Метою цитологічного (Пап-тест) дослідження в скринінгу є віднесення пацієнтки до групи:
- з відсутніми неопластичними змінами цервікального епітелію;
- з наявними неопластичними змінами цервікального епітелію;
- коли неможливо точно віддеференціювати доброякісні реактивні зміни та неоплазію.
Для уніфікації й стандартизації цих категорій в більшості країн світу використовується система репортування цитологічних висновків Bethesda, яка включає наступні категорії репортування заключень:
Негативний щодо інтраепітеліальних або злоякісних уражень (NILM). В цю категорію входять:
- Доброякісні знахідки, включення яких у звіт здійснюється на розсуд цитолога (плоскоклітинна метаплазія, кератотичні зміни, трубна метаплазія, атрофія, зміни асоційовані з вагітністю).
- Реактивні зміни клітин пов’язані з запаленням (типові репаративні зміни та лімфоцитарний цервіцит), пов’язані з опроміненням, пов’язані з внутрішньоматковим контрацептивом (ВМК).
- Клітини циліндричного епітелію у жінок після тотальної гістеректомії.
- Мікроорганізми (Trichomonas vaginalis, дріжджова флора, зміни флори характерні для бактеріального вагінозу, бактерії з морфологічними ознаками актиноміцет, зміни клітин, характерні для вірусу простого герпесу (ВПГ), цитомегаловірусу (ЦМВ)).
- Інше. Клітини ендометрію у жінок віком після 45 років.
Атипові зміни плоского епітелію
- Атипові клітини плоского епітелію невизначеного значення (ASCUS).
- Атипові клітини плоского епітелію, що не дозволяють виключити HSIL (ASC-H).
- Інтраепітеліальне ураження низького ступеня злоякісності (LSIL).
- Інтраепітеліальне ураження високого ступеня злоякісності (HSIL).
- Інвазивна плоскоклітинна карцинома.
Атипові зміни циліндричного епітелію
- Атипові клітини циліндричного епітелію невизначеного значення (AGC-US).
- Атипові клітини залозистого епітелію з підозрою на неоплазію (AGC).
- Ендоцервікальна карцинома іn situ (AIS).
- Аденокарцинома[30].
Отже, всі заключення Пап-тесту окрім «Негативний щодо інтраепітеліальних або злоякісних уражень (NILM)» є аномальними та вимагають подальшого дослідження.
Аномальний результат Пап-тесту спільно з даними про наявність високоонкогенних штамів ВПЛ, віку жінки та її факторів ризику оцінює гінеколог. Подальшими кроками можуть бути:
- повторне обстеження через певний проміжок часу;
- або спеціальне дослідження – кольпоскопія.
Метою кольпоскопії є візуальна оцінка ураження шийки матки та взяття прицільної біопсії з уражених ділянок. Отриманий матеріал підлягає гістологічному дослідженню, що забезпечує остаточний діагноз і визначає подальшу тактику: спостереження чи малоінвазивні методи лікування (видалення ураженої ділянки в залежності від характеру передракового стану).
Джерела:
- https://health-ua.com/article/68504-suchasn-strateg-proflaktiki-raku-shijki-matki
- Workowski K., Bachmann L., Chan P. Sexually Transmitted Infections Treatment Guidelines, 2021 //Recomm Rep; 2021 Jul 23; 70 (4): 1-187
- Fontham, Elizabeth TH, et al. "Cervical cancer screening for individuals at average risk: 2020 guideline update from the American Cancer Society." CA: a cancer journal for clinicians 70.5 (2020): 321-346
