Діагностика професійних алергічних захворювань. Структурований огляд для лікарів

Професійні алергічні захворювання – це патологічні стани, в основі розвитку яких лежать ураження тканин, спричинені імунними реакціями з екзогенними алергенами, і які розвиваються у людей відповідної професії.

Епідеміологічні дані та статистика
Для розуміння важливості проблеми професійних алергічних захворювань необхідно враховувати світові епідеміологічні дані.
За даними Європейського Союзу професійні алергії складають до 25% усіх зареєстрованих професійних захворювань. 

За даними Європейського респіраторного товариства (ERS):

• Професійна астма становить до 15–20% усіх випадків бронхіальної астми у дорослих.
• Професійний алергічний риніт у середньому зустрічається у 10–15% працівників ризикових професій.
• Контактний дерматит становить до 80–90% усіх професійних шкірних хвороб, з них близько 40% – алергічний.

Найбільше випадків професійної алергії виявляють серед медичних працівників, харчовиків та будівельників.

Статистика в Україні за даними фонду соціального страхування (ФССУ)

• За 2023 рік зареєстровано близько 4 000 нових випадків професійних захворювань.
• У 2022 році спостерігалося збільшення загальної кількості професійних захворювань на 31,6%. Найбільше випадків зафіксовано у Дніпропетровській, Львівській, Донецькій областях.

Відзначається зростання професійної алергії серед медичних працівників (особливо через латекс і антисептики) та висока частка алергії на борошняний пил (пекарська астма).

Групи ризику та характерні алергени

Професійні алергії найчастіше виникають при тривалому контакті з пилом, хімічними реагентами, латексом, біологічними агентами.

Найпоширеніші клінічні форми професійних алергічних захворювань
До найбільш поширених варіантів професійних алергічних захворювань відносяться:

• бронхіальна астма;
• гіперчутливий альвеоліт;
• алергічний риніт;
• контактний алергічний дерматит;
• кропив’янка;
• алергічний кон’юнктивіт;
• нерідко спостерігають одночасний розвиток декількох алергічних захворювань.​​​​​​​

Етіологічні фактори та патогенетичні механізми

Основним етіологічним фактором професійної алергії, як і будь-якої іншої, є алергени та/або подразнюючі (токсичні) речовини.

Подразнюючі та токсичні речовини не завжди спричинюють розвиток алергії, але створюють умови для впливу інших алергенів або самі з часом провокують алергічні захворювання, зумовлюючи зміни білкових структур організму. У більшості здорових осіб в умовах професійної діяльності сенсибілізація з часом трансформується в імунологічну толерантність, яка виключає можливість розвитку алергійного захворювання в майбутньому.

Приклади: хром, нікель, кобальт, формальдегід, диізоціанати, хлоровані нафталіни, платина та ін.

Професійні алергени – це більш серйозна проблема. Щоб мати антигенні властивості, антиген повинен бути достатньо великим (молекулярна маса 1 кДа і більше), але не настільки, щоб перешкоджати проникненню речовин через ушкоджений і неушкоджений епітелій слизової оболонки та шкіри. Алергени з молекулярною масою до 1 кДа не є повноцінними антигенами. Це гаптени, які кон’югують з білковим носієм через -NH2, -SH, -S-S групи.

Більшість професійних алергенів належить до гаптенів і спричинює розвиток імунологічної реакції за гаптеновим типом. Вони обумовлюють утворення антитіл тільки після сполучення гаптену з білками організму. Для виникнення гіперчутливості до згаданих сполук потрібен тривалий контакт без будь-яких негативних наслідків.

• Неорганічні (прості хімічні речовини): бром, йод, похідні миш’яку, ртуті, кобальту, нікелю, хрому, платини, берилію.
• Органічні хімічні речовини (складна хімічна будова та більш виражені алергенні властивості): ароматичні аміни, нітро- та нітрозосполуки, формальдегід, смоли, клеї, пластмаси, поліефірні лаки, латекси, каніфоль та ін.
• Органічні природного походження: пил льону, бавовни, шерсті, коконів шовкопряду, деякі породи деревини, пил зерна та борошна, пилок різних рослин, тютюну, ефіроолійних культур, епідермальні субстанції та ін.

З розвитком хімічної промисловості та переходом сільського господарства на промислову основу перелік професійних алергенів постійно розширюється.

Деякі хімічні речовини, які застосовують у промисловості, можуть бути водночас алергенами і подразниками. Бурхливий розвиток хімічної промисловості призвів до того, що професійні алергени набули найбільшого поширення саме в цій галузі. А з переходом сільського господарства на промислову основу перелік речовин, які мають властивості алергенів, останніми роками значно розширився. Тому в професійній патології межі поняття професійний алерген весь час розширюються. На сучасному етапі професійними алергенами вважають не тільки речовини промислового походження, а й інші алергени, з якими людина контактує в умовах професійної діяльності.

Професійну алергію розглядають як алергію до будь-яких елементів виробничого та навколишнього середовища в період професійної діяльності.

Професійні алергени та чинники у сільському господарстві

​​​​​​​Загальні характеристики та перебіг професійних алергічних захворювань

​​​​​​​Професійні алергени мають низку загальних характеристик залежно від їх впливу на організм людини:

1. Поріг алергічного впливу нижчий, ніж токсичний.
2. Можуть викликати ефекти у різних агрегатних станах.
3. Комплексний вплив: одні й ті самі алергени можуть мати різні шляхи надходження в організм.
4. Комбінований вплив: на організм одночасно можуть впливати різні алергени.

Проте, найбільш небезпечними вважаються алергени, які здатні викликати реакції негайного типу (IgE залежні) з високим ризиком розвитку анафілаксії.

Клінічною особливістю переважної більшості професійних захворювань, у тому числі і алергічних є латентний період розвитку – від декількох тижнів до декількох десятків років.

Можна визначити загальні положення вивчення а професійних алергічних захворювань:

1. Етапність розвитку патологічного процесу.
2. Ранні ураження виникають у найближчі 2 роки після впливу і можуть характеризуватися алергічними ураженнями шкіри (екзема, дерматит, кропив’янка), пізніші – ураженням органів дихання з розвитком алергічного риносинуситу, бронхіальної астми, екзогенного алергічного альвеоліту. Нерідко спостерігають одночасний розвиток декількох алергічних захворювань.
3. Ураження клітинної ланки системи імунітету спричинює в більшості випадків розвиток алергодерматозів, відповідно гуморальної – захворювань дихальних шляхів.

Діагностика професійних алергічних захворювань

Встановити діагноз професійної алергії часто складно через унікальність професійних алергенів і варіабельність симптомів, тому провідне місце посідає специфічна діагностика. Специфічна діагностика професійних алергійних захворювань полягає у виявленні сенсибілізації організму до певного промислового алергену.

Приклади сценаріїв та молекул для компонентної діагностики

ТАБЛИЦЯ

Практична інтерпретація результатів
Використання компонентної діагностики дозволяє:

• Встановити зв’язок між виявленою сенсибілізацією та професійною експозицією.
• Відмежувати істинну сенсибілізацію від перехресних реакцій.
• Ідентифікувати маркери ризику тяжких реакцій (тропоміозин, ω-5-гліадин, nsLTP, паравальбумін).
• Формувати рекомендації щодо засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), модифікації умов праці та лікувальної тактики.